Ухвала суду № 103003267, 13.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

13 січня 2022 р. Справа № 120/19438/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання бездіяльності протиправною.

Ухвалою суду від 04.01.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано йому усунути виявлені судом недоліки шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 908 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд (чи/або додаткових доказів на підтвердження скрутного матеріального становища);

- надання доказу надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви із доданими до неї матеріалами відповідачу;

- коректного викладу (уточнення) змісту позовних вимог до відповідача та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи.

06.01.2022 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою та не має власного житла чи будь-якої нерухомості. Також вказав, що є особою з інвалідністю третьої групи. З листопада 2019 року по листопад 2021 року отримував пенсію на рівні прожиткового мінімуму. Однак, посилаючись на рішення Конституційного Суду України (справа №1-6/2018, №1-р/2018), позивач зазначив, що отримана ним пенсія не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності. Крім того зазначив, що протягом 2020-2021 років він перебував на обліку та отримував відповідні соціальні виплати, які можна вважати доходом. Вказав, що дохід за 2021 рік склав 9131,08 грн.

Окрім того, позивач заперечив необхідність надання до позовної заяви доказів надсилання її копії відповідачу саме листом з описом про вкладення. Зокрема зазначив, що до відправлення за допомогою підсистеми "Електронний суд" самого документу, відправити його копію звичайною поштою неможливо, оскільки самого документа у паперовому вигляді не існує. Також вказав, що положення ч. 9 ст. 44 КАС України є загальною нормою та стосується різних випадків подання до суду різними учасниками справи різного роду документів, тоді як спеціальною нормою щодо порядку подання позовної заяви, в частині документів, які мають бути до неї долучені, є ст. 161 КАС України. Крім того, позивач зазначив, що у випадку, якщо б відповідач виконав свій обов`язок з реєстрації свого електронного кабінету в ЄСІСТ, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надав би суду доказ надсилання до електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.

Надаючи оцінку обставинам, наведеним позивачем у заяві від 06.01.2022 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 908 грн.

Позивачем до матеріалів позовної заяви не додано жодних доказів сплати судового збору.

Разом із тим, позивач подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що за попередній календарний рік він отримав дохід у розмірі 4582,28 грн., а тому сума судового збору перевищує 5 відсотків від розміру його річного доходу. Також зазначив, що за поточний рік його майновий стан також не покращився. З огляду на викладене, позивач просить звільнити його від сплати судового збору та відкрити провадження у справі.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В даному ж випадку, на підтвердження скрутного майнового становища позивачем первинно було долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з 1 по 4 квартали 2020 року.

Також позивач зазначав, що за 2021 рік його майновий стан не покращився.

Втім, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем було надано довідку про доходи №1429124439045417, із якої слідує, що з листопада 2019 року по листопад 2021 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримав пенсію в сумі 43243 грн.

Крім того, позивачем також було надано довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з 1 по 4 квартал 2021 року, яка свідчить про отримання позивачем у 2021 році доходу в сумі 9131,08 грн.

Таким чином, твердження позивача про те, що його майновий стан за 2021 рік не покращився спростовуються долученими ним доказами.

При цьому, позивач цілком обґрунтовано вказує на те, що пенсія не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності.

Втім, в контексті спірних відносин отримуваний позивачем дохід у вигляді пенсії не оцінюється як об`єкт оподаткування чи/або заробіток, пов`язаним з будь-яким видом діяльності.

В той же час, долучені позивачем докази про отриманні ним доходи, в тому числі пенсію, оцінюються лише як доказ, який свідчить про рівень його майнового стану чи/або спроможність сплатити судовий збір в сумі 908 грн. за подання даного позову.

Крім того, також слід враховувати, що у позовній заяві позивач особисто допускає можливість сплати ним судового збору у випадку, якщо суд відмовить у задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору.

До того ж, в позовній заяві позивач також вказує на те, що він поніс або планує понести і додаткові витрати у зв`язку з розглядом справи, адже заявляє клопотання про те, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

При цьому, слід зазначити, що норми ч. 1 ст. 133 КАС України та частин 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності лише виключних обставин.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. Тобто, вказані норми підлягають застосуванню виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

При цьому варто зазначити, що обов`язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

Для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України та Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладені вище обставини, приходжу до висновку відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наявних матеріалів.

Що ж до інших тверджень позивача щодо відсутності у нього обов`язку надавати докази на підтвердження направлення копії позовної заяви відповідачу саме листом з описом про вкладення, то вважаю за необхідне зазначити наступне.

Так, положеннями ч. 2 ст. 159 КАС України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Права та обов`язки учасників справи визначені ст. 44 КАС України.

У відповідності до ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Із аналізу вище наведеного слідує, що позовна заява є документом, при поданні якого до суду, учаснику справи слід дотримуватись вимог ст. 44 КАС України.

При цьому, згідно із визначенням, що міститься в ст. 1 Закону України "Про поштовий зв`язок", лист - поштове відправлення у вигляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і масу якого встановлено відповідно до законодавства України.

Крім того, постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року затверджені Правила надання послуг поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно до пункту 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. (п. 59 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

В даному ж випадку, позовна заява та додані до неї документи подані позивачем в електронному вигляді через підсистему "Електронний суд".

При цьому, на підтвердження факту надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем долучено знімок екрану з поштового клієнта про надсилання електронної копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів на електронну адресу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Разом із тим, наданий позивачем знімок екрану жодним чином не підтверджує факт надсилання копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами на адресу відповідача саме листом з описом вкладення.

Окрім того, складення позивачем власноручно опису про вкладення також не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку.

При цьому, посилання позивача на те, що до відправлення за допомогою підсистеми "Електронний суд" самого документу, відправити його копію звичайною поштою неможливо, оскільки самого документа у паперовому вигляді не існує, оцінюються критично, з огляду на наступне.

Так, як особисто зазначив позивача, перед поданням позовної заяви до суду її текст у форматі "PDF", а також електронні копії доданих до позовної заяви документів, були направленні на електронну пошту відповідача.

Втім, в чому саме полягає складність чи/або неможливість друку документа у форматі "PDF" чи/або електронних копій документів за для їх направлення відповідача саме листом з описом про вкладення, як того вимагають положення ст. 44 КАС України, позивачем не зазначено.

При цьому, позиція суду щодо необхідності долучення до позовної заяви доказів направлення її копії іншим учасникам справи саме листом з описом про вкладення, у випадку її подання у електронному вигляді, також підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 12 листопада 2021 (справа № 540/1906/21).

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що всупереч вимогам частини 9 статті 44 КАС України, позивачем не додано до позовної заяви, яка подана у електронній формі, доказів надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви із доданими до неї матеріалами відповідачу.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, слід констатувати, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху залишились не виконаними.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 04.01.2022 року залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання бездіяльності протиправною разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна