Ухвала суду № 103002950, 11.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

м. Вінниця

11 січня 2022 р. Справа № 120/6761/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку заяву про зобов`язання надати звіт про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 17.09.2020 року пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку.

07.06.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №120/6761/20-а.

28.12.2021 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Обґрунтовуючи вищезазначену заяву ОСОБА_1 вказує, що після набуття рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 законної сили, він звернувся до відповідача з метою дізнатися стан виконання вищезазначеного рішення суду. На таке звернення, листом №0200-0306-8/12280 від 25.02.2021, ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило, що у матеріалах пенсійної справи позивача відсутня довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Як вказує позивач, 14.05.2021 він надав відповідачу довідку про складові частини заробітної плати, проте пенсійним органом не здійснено нарахування та виплату пенсії на виконання вищевказаного рішення суду за період з 17.09.2020 по 30.06.2021.

Окрім того, позивач вказує, що листом №15083-13931/П-02/8-0200/21 від 03.12.2021 ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило його, що розмір пенсії залишився незмінним. Також, із змісту листа вбачається, що розрахунок нового виду пенсії проведений без врахування заробітної плати, оскільки на час виконання рішення суду відсутні будь-які довідки про складові частини заробітної плати позивача.

Відтак, на переконання ОСОБА_1 , відповідач зазначає відомості, які не відповідають дійсності (відсутність довідки) та умисне ухиляється від належного виконання рішення суду.

З огляду на зазначене, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №120/6761/20-а та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі №120/6761/20-а.

Ухвалою суду від 29.12.2021 вирішено призначити до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на 11.01.2022. Окрім того, встановлено ГУ ПФУ у Вінницькій області 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану в порядку ст. 382 КАС України.

04.01.2021 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд заяви про встановлення судового контролю без участі сторони позивача.

05.01.2022 представником відповідача подано до суду письмові пояснення, у яких представник ГУ ПФУ у Вінницькій області вказує, що на виконання рішення суду у справі №120/6761/20-а, ОСОБА_1 з 17.09.2020 переведено на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України " Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та здійснено перерахунок такої пенсії з 17.09.2020 у розмірі 60 відсотків від заробітку, на підставі наявних у пенсійній справі матеріалів. Проведення такого перерахунку підтверджується рішенням №905220153337 від 16.02.2021 та протоколом індивідуального перерахунку № 905220153337 за період з 17.09.2020 по 30.06.2021.

За таких обставин, ГУ ПФУ у Вінницькій області вважає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №120/6761/21-а виконано в межах покладених судом зобов`язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевказане, на переконання відповідача, відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

11.01.2021 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, за змістом яких ГУ ПФУ у Вінницькій області звертає увагу суду на те, що 17.06.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65853336 від 17.06.2021, у справі 120/6761/20-а. У подальшому, 27.10.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відтак, рішення суду виконано фактично в повному обсязі. При цьому, вищезазначена постанова заявником не оскаржувалась.

11.01.2022 сторони у судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Відтак, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у письмовому порядку.

Визначаючись з приводу поданої заяву, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як вказує Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

У свою чергу, питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано ст. 382 КАС України.

Відповідно до частини 1 вищезазначеної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить позивач, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Доводи заявгика про встановлення судового контролю зводяться до того, що після переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця, розмір його пенсійного забезпечення не змінився, адже ГУ ПФУ у Вінницькій області не враховано довідку від 14.05.2021 про складові частини заробітної плати.

Водночас, суд зазначає, що предметом спору в межах справи №120/6761/20-а були вимоги позивача, зокрема, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 17.09.2020 пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку.

Як вбачається з протоколу індивідуального перерахунку №905220153337 від 16.02.2021 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (шифр та вид пенсії - 131 Пенсія по інвалідності, умови призначення - ЗУ "Про державну службу") за період з 17.09.2020 по 30.06.2021, виходячи з розміру 60% від заробітку.

З огляду на зазначене вбачається, що відповідачем виконано рішення від 11.01.2021 у спосіб, визначений судом, тобто шляхом переведення ОСОБА_1 з 17.09.2020 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" та здійснено перерахунок та виплату такої пенсії, виходячи з розміру 60% від заробітку.

Водночас, зі змісту перерахунку пенсії (рішення №905220153337) вбачається, що середньомісячний заробіток позивача становить - 0,00 грн. У зв`язку з чим розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_1 визначено у розмірі - 0,00 грн.

Однак, враховуючи те, що у випадку, якщо внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі, позивачу нараховано пенсію за період з 17.09.2020 по 31.11.2020 у розмірі - 2927,69 грн., за період з 01.12.2020 по 28.02.2021 у розмірі - 2931,28 грн., за період з 01.03.2021 по 30.06.2021 у розмірі - 3241,47 грн., за період з 01.07.2021 по 30.11.2021 у розмірі - 3246,82 грн.

Окрім того, суд звертає увагу, що такий розмір грошового забезпечення позивача спричинений не врахуванням пенсійним органом довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на вересень 2020 року від 14.05.2021, оскільки позивачем не було подано заяви про проведення перерахунку розміру пенсії, встановленого зразка, та не поданням ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи державного службовця перед зверненням за пенсією, але не раніше 01.05.2016.)

Водночас, судом при розгляді даної справи не надавалась оцінка достатності документів у пенсійній справі позивача (довідок про складові заробітної плати) та досліджувалось лише питання наявності у ОСОБА_1 права на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності.

Відтак, зі встановлених обставин вбачається, що між позивачем та пенсійним органом виник новий спір, щодо правовідносин, які не мали місце на час винесення судом рішення від 11.01.2021 у справі №120/6761/20-а, про що додатково свідчить те, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.09.2020 видана ОСОБА_1 14.05.2021, тобто після винесення судом рішення у даній справі.

Більш того, у матеріалах справи наявна постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 27.10.2021 ВП №65853336 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №120/6761/20-а від 04.06.2021. Отже, державний виконавець також дійшов висновку про виконання рішення у справі №120/6761/20-а у повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 вищезазначена постанова про закінчення виконавчого провадження не оскаржена.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Вінницькій області виконано рішення суду у повному обсязі, що свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин норми ст. 382 КАС України, адже приписи останньої щодо можливості зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, фактично спрямовані на спонукання відповідача виконати рішення у встановлений судом спосіб. Тому, ст. 382 КАС України підлягає застосуванню за умови, якщо відповідачем - суб`єктом владних повноважень ще не виконано рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, заява про зобов`язання надати звіт про виконання рішення суду у справі №120/6761/20-а не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 382 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про зобов`язання надати звіт про виконання рішення суду у справі №120/6761/20-а - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна