Рішення № 103002911, 17.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 січня 2022 р. Справа № 640/14969/21

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального-Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/14969/21 за позовом Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального-Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження ВП №51545552.

Ухвалою суду від 24.11.2021 дану адміністративну справу передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

21.12.2021 матеріали справи №640/14969/21 надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 28.12.2021 матеріали даної справи прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку, визначеному ст. 287 КАС України, без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк до 05.01.2022 на подання відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали від 28.12.2021 доставлено до електронного кабінету відповідача 28.12.2021, що підтверджується відповідною довідкою.

За приписами статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Окрім того, положеннями ч. 1 ст. 268 КАС України визначено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Відтак, оскільки відповідач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, самостійно визначивши адресу електронної пошти для листування із ним, суд доходить висновку, що ухвала від 28.12.2021 вважається врученою відповідачу 28.12.2021 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу.

Разом із тим, у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву подано не було.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

З огляду на викладене, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що на примусовому виконанні у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального-Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження ВП №51545552.

23.02.2021 позивач направив на адресу відповідача заяву про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, 20.05.2021 позивач повторно направив на адресу відповідача заяву про закінчення виконавчого провадження ВП №51545552.

Разом із тим, як зазначає позивач, жодної відповіді на свої звернення щодо закриття виконавчого провадження відповідачем надано не було.

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не вжитті заходів щодо закінчення виконавчого провадження ВП №51545552.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Положення ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи вимоги даного позову, позивач зазначає, що 23.02.2021 та 20.05.2021 він направив на адресу відповідача заяви про закінчення виконавчого провадження ВП №51545552 з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Втім, як зазначає позивач, жодної відповіді на подані заяви він не отримав, а питання щодо закінчення виконавчого провадження ВП №51545552 залишилось не вирішеним.

Разом із тим, в матеріалах справи наявна постанова старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального-Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.02.2021 про закінчення виконавчого провадження ВП №51545552 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідна інформація щодо закінчення виконавчого провадження ВП №51545552 також підтверджується відомостями із Автоматизованої системи виконавчого провадження за посиланням "https://asvpweb.minjust.gov.ua/".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність допущеної з боку відповідача бездіяльності щодо не вирішення питання про закінчення виконавчого провадження ВП №51545552, адже відповідне виконавче провадження було закінчене ним 26.02.2021, тобто ще до звернення позивача до суду з даним позовом (31.05.2021).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог даного позову та, як наслідок, відсутність підстав для його задоволення.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З огляду на положення ст. 139 КАС України, питання щодо стягнення на користь позивача судового збору вирішенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. ст. 255, 272 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, код ЄДРПОУ 36964568);

Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального-Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Є.Сверстюка, 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 35011660).

Повний текст рішення складено 17.01.2022.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна