Ухвала суду № 103002682, 17.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

17 січня 2022 р. Справа № 120/11061/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс" про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс" про визнання протиправними та скасування постанов.

Рішенням від 20.10.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2021 ВП №66646922. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 30.08.2021 ВП №66646922. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішення набрало законної сили та сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалося.

10.12.2021 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю у справі №120/110691/21-а шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у цій справі. В обґрунтування якої заявник вказала, що відповідач судове рішення не виконала, зокрема не скасувала ані постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2021, ані постанову про арешт коштів боржника від 30.08.2021. Крім того, відповідач подала до банку 03.12.2021 платіжну вимогу та зняла з рахунку позивача усі наявні кошти у сумі 7496,39 грн.

Ухвалою від 17.12.2021 вирішено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження. Встановлено відповідачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану відповідно до ст. 382 ст. КАС України, та доказів виконання судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання письмових пояснень не скористалась, хоча матеріали справи містять докази направлення та отримання останньою 28.12.2021 матеріалів заяви позивача та ухвали від 17.12.2021.

Водночас дата постановлення цієї ухвали обумовлена перебуванням головуючого суді у відпустці в період з 04.01.2022 по 14.01.2022.

Визначаючись щодо заяви позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18) зазначено, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Разом з тим, відповідачем за даним позовом є приватний виконавець. Рішенням від 20.10.2021, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2021 ВП №66646922 та про арешт коштів боржника від 30.08.2021 ВП №66646922.

При вирішенні поданої позивачем заяви, судом встановлено, що згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за Реєстраційним номером ВП в АСВП: 66646922, стан ВП - "відмовлено у відкритті". Так, з наявної інформації вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2021 та постанова про арешт коштів боржника від 30.08.2021 у виконавчому провадженні №66646922 скасовані державним виконавцем 16.12.2021.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам заявника з приводу того, що приватним виконавцем після скасування судом постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника продовжують вчинятись дії щодо стягнення грошових коштів з особистого рахунку позивача, суд звертає увагу на те, що, з урахуванням положень ч.1 ст. 287 КАС України, позивач має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважатиме, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.

В силу вимог статті 36 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 2 червня 2016 року № 1403-VIII рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 37 вищевказаного Закону приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, статтею 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про наявність у позивача, в разі умисного невиконання відповідачем рішення суду у цій справі, можливості звернутись з відповідною заявою відносно відповідача до правоохоронних органів.

При цьому, матеріали даної справи не містять доказів звернення позивача з відповідною заявою відносно відповідача до правоохоронних органів, або оскарження дій приватного виконавця в судовому порядку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №120/11061/21-а.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання подати звіт про виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартфінанс" про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович