Рішення № 103000446, 13.07.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 826/8355/17

Провадження №2-а/367/184/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Сагайдачній І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України у м. Буча про поновлення виплати раніше призначеної пенсії,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України у м. Буча про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, в якому позивач просить: зобов`язати Пенсійний фонд України та управління Пенсійного фонду України у м. Буча поновити нарахування та виплату пенсії з 07.10.2009 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2017 року звернувся до Пенсійного фонду України та до управління ПФУ у м. Буча із заявою про поновлення нарахування і виплати раніше призначеної пенсії у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом рішення від 7.10.2009 № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст.51 Закону від 9.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте відповідач Пенсійний фонд України перенаправив його заяву для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України, а управління ПФУ у м. Буча відмовило у поновленні виплати пенсії, посилаючись на те, що законодавством передбачено порядок виплати пенсії громадянам, що виїхали на постійне місце, проживання за кордон. Однак угода з питань соціального (пенсійного) забезпечення між Україною та державою Ізраїль не ратифіковано.

Після отримання листа від Пенсійного фонду України про перенаправления його заяви для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України 26.04.2017 року було направлена відповідна заява до ГУ ПФУ із проханням про поновлення нарахування і виплати раніше призначеної пенсії у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом рішення від 7.10.2009 №25-рп/2009 щодо неконституційності положень п.2 ч. 1 ст.49, другого речення ст.51 закону від 9.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.05.2017 року було отримано відповідь про відмову у поновленні нарахувань та виплат раніше призначеної пенсії, так як угоду з питань соціального (пенсійного) забезпечення між Україною та державою Ізраїль не ратифіковано.

До виїзду із України 24.04.2006 року отримував пенсію оформлену в Ірпінському міському управлінні ПФУ з 1996 року. (Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 ).

Так у 1996 році була призначена пенсія за віком, на підставі заяви відповідно ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 24.04.2006 року виплата пенсії була припинена відповідно до ст. 47, 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .№ 1788-ХІІ від 05.11.1991 року.

В зв`язку із виїздом за кордон було виплачено авансом пенсію за 6 місяців перед та подальші виплати пенсії не проводились з 24.04.2006 року.

Позивачем було подано через канцелярію суду уточнюючу позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, в якій позивач зазначає, що відповідно до постанови КМУ № 628 від 22.08.2018 року зазначено перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізовуються шляхом приєднання, в тому числі Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області було приєднано до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області. В якій просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Київській області поновити нарахування та виплату пенсії з 07.10.2009 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Київській області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили, стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Від Пенсійного фонду України надійшов відзив на адміністративний позов. В якому зазначено, що позов подано з порушенням шести місячного строку звернення до суду, а тому підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем не ставиться питання щодо поновлення строку звернення до суду з поважних причин. Крім того, позовні вимоги до кожного з відповідача по справі не конкретизовані. Пенсійний фонд України діяв в межах своєї компетенції надіславши звернення ОСОБА_1 до головного управління пенсійного фонду України в Київській області для розгляду та надання відповіді заявнику. Щодо поновлення виплат пенсії, то законодавством передбачено певний порядок/ процедура для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України. Позивач із заявою встановленого зразка та з оригіналами необхідних документів для поновлення виплати раніше призначеної пенсії до територіального управління Пенсійного фонду України особисто не звертався. Таким чином, позивачем не дотримано встановлений порядок подання та оформлення документів для поновлення виплати пенсії, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 15.03.2017 року звертався до Головного управління Пенсійного фонду України з заявою щодо поновлення виплати пенсії, заробленої трудовим стажем на території України з 1959 року по 1996 рік, при цьому зазначив, що до виїзду із України 24.04.2006 року отримував пенсію оформлену в Ірпінському міському управлінні ПФУ з 1996 року (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 ). У випадку необхідності будь яких додаткових документів чи пояснень для відновлення виплати пенсії просить повідомляти, вказавши адресу та телефон. До заяви були додані копію закордонного паспорта та копію пенсійного посвідчення.

26.04.2017 року ОСОБА_1 повторно звертався до Головного управління Пенсійного фонду України з заявою щодо поновлення виплати пенсії.

Згідно листа відповіді від 15.05.2018 року № 402/Б-05 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вбачається, що ґрунтовна відповідь на питання порушене у зверненні надано листом Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 07.04.2017 року № 237/07. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на квітень 2006 року) у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців наперед перед від`їздом , рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України. Рішенням Конституційного Суду від 07.10.2009 визнано неконституційними положення, зокрема, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсій пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном. При цьому зміни у ст. 51 вказаного Закону не внесено. Угода з державою Ізраїль про соціальне забезпечення не ратифікована Верховною Радою України. Підстав для поновлення виплати пенсії немає.

Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_2 , виданого Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області, виданого 21.07.2003 року на термін з 01.03.1996 безстроково призначена пенсія за віком.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст.44 якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005року за №1566/11846, згідно з пунктом 4.1 якого орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005року №22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно зі ст.80 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на підставі якого позивачу була призначена пенсія у 1995 році, заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.

Відповідно до вимог ст.82 Закону України "Про пенсійне забезпечення" подані для призначення пенсії документи розглядаються не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (поновлення) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану особою заяву із доданими до неї документами, та прийняти відповідне рішення щодо призначення (поновлення) пенсії, або про відмову в цьому протягом 10 днів.

Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, в порушення вимог ч.5 ст.45, ч.2 ст.49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п.4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005року №22-1, рішення про призначення (поновлення) пенсії, або про відмову в призначенні (поновленні) пенсії, не приймалось.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про невнесення змін в законодавство чи необхідність особистого подання позивачем заяви про поновлення виплати пенсії до ГУ ПФУ в Київській області, оскільки ст.49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка регулює питання поновлення виплати пенсії, такої вимоги не містить.

При цьому, обмеження пенсіонера у праві подати до органу ПФУ заяву про поновлення виплати пенсії через уповноваженого представника за довіреністю, встановлені п.1.5 Порядку №22-1, суд вважає дискримінаційним, оскільки звернення за призначенням (перерахунком) пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до п.1.1 того ж Порядку №22-1 можливе як заявником особисто, так і через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.1.2 Порядку №22-1 працюючі особи також мають право звернутися за призначенням пенсії особисто або через представника за нотаріально посвідченою довіреністю.

Тому суд вважає, що положення п.1.5 Порядку №22-1 щодо обов`язковості особистого подання пенсіонером заяви про поновлення йому виплати пенсії порушує гарантоване ст.46 Конституції України право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, оскільки для подання такої заяви особисто позивач, який проживає у державі Ізраїль, буде вимушений подолати відстань у багато тисяч кілометрів, витративши численні кошти на переліт. Фактично це унеможливлює подання позивачем такої заяви та позбавляє його права на пенсію.

За викладених обставин, суд не бере до уваги посилання відповідача на п.1.5 Порядку №22-1 та не застосовує його, як такий, що порушує Конституційне право позивача на пенсію.

Тому суд вважає, що підстави для не розгляду заяви позивача про поновлення пенсії були відсутні.

Для повного відновлення порушених прав позивача також слід зобов`язати відповідача належним чином розглянути подану заяву ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії з 07.10.2009 року.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Однак, в позові позивачем не наведено, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Оскільки позивач не навів обґрунтованих доводів та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, Суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для встановлення судового контролю у цій справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, 229, ст. 241-246, п.15.5 розділу VII КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про поновлення виплати раніше призначеної пенсії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області належним чином розглянути подану заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії та додані до неї документи та прийняти рішення за наслідками розгляду такої заяви відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позову - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза