Рішення № 102999024, 07.02.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1247/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 34339125

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

електронна адреса: gorsovet@chernigiv-rada.gov.ua

до відповідача: Приватного підприємства "Пан Добробуд", код ЄДРПОУ 32399685

пр. Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000

про стягнення 485519,05 грн

Учасники справи не викликались.

Чернігівською міською радою подано позов до Приватного підприємства "Пан Добробуд" про стягнення 485519,05 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що у період з 01.01.2018 по 08.07.2021 відбувалось користування земельною ділянкою площею 0,1620 га по вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, без оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою, плата за землю не сплачувалась, у зв`язку з чим виникло зобов`язання по відшкодуванню коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху; ухвалено позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду, шляхом подання до суду: належним чином засвідчених копій платіжних доручень про сплату судового збору.

17 грудня 2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додані належним чином засвідчені копії платіжних доручень про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Про отримання позивачем 21 грудня 2021 року ухвали господарського суду від 17 грудня 2021 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 17 грудня 2021 року, направлена на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, 14017, повернулась неврученою з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

З метою перевірки місцезнаходження відповідача судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача Приватного підприємства "Пан Добробуд" (код ЄДРПОУ 32399685), відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: пр. Перемоги, 95, м.Чернігів, 14000.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 17 грудня 2021 року, направлена на адресу відповідача: пр. Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулась неврученою з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Днем проставлення такої відмітки є 22 грудня 2021 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від відповідача не надходило.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

За приписами ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 06 січня 2022 року.

Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Згідно ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило, у зв`язку з чим рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

19 червня 2012 року між Приватним підприємством «Пан Добробуд» (Орендар) та Чернігівською міською радою (Орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки №2873. Предметом договору є земельна ділянка (кадастровий номер 7410100000:01:037:0205) площею 0,1620 га, що знаходиться по вул. Івана Мазепи (колишня Щорса), 55-з у м. Чернігів. Договір укладено до 27.04.2013 (п. 6 договору).

Позивач у позовній заяві зазначає, що договір зареєстрований у Чернігівській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.10.2012 року за №741010004000963.

Додатком №1 до Договору №2873 є кадастровий план земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:037:0205).

05 жовтня 2012 року сторонами договірних відносин підписано також акт прийому-передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду, який є додатком №2 до Договору №2873.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:037:0205, площею 0,1620, що розташована по вул. Івана Мазепи (колишня Щорса), 55-з, м. Чернігів, належить на праві власності в особі Чернігівської міської ради, з цільовим призначенням комерційне використання, зареєстрована 05.10.2012.

Відповідно до п. 7 Договору, сторонами передбачено внесення орендної плати орендарем у грошовій формі в розмірі 4,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі на рік.

Згідно п.6 Договору після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач у позовній заяві зазначає, що оскільки ПП «Пан Добробуд» не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, то підприємство, з урахуванням положень Податкового кодексу України, не може бути суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата.

Листом від 11.04.2013 №11/04 ПП «Пан Добробуд» звернулося до Чернігівської міської ради з заявою щодо поновлення договору оренди. У супереч п.6 Договору №2873 ПП «Пан Добробуд» було пропущено визначений договором та нормами права строк звернення. До заяви від 11.04.2013 №11/04 щодо поновлення договору оренди ПП «Пан Добробуд» не було додано проекту додаткової угоди до договору.

Отже, ні додаткової угоди до договору оренди землі, ні договору оренди земельної ділянки у новій редакції сторонами не було укладено.

Оскільки додаткової угоди між сторонами до договору оренди землі не було укладено вказаний договір не було поновлено на новий строк і він припинив свою дію після закінчення строку, на який його було укладено.

18.09.2017 ПП «Пан Добробуд» звернулося до Міської ради з листом №65 про надання дозволу на розробку технічної документації на відновлення меж земельної ділянки в оренду, за результатами розгляду якого п.п.2.5 п.2 рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2017 року №24/VІІ-22 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» ПП «Пан Добробуд» надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

На адресу ПП «Пан Добробуд» Управлінням земельних ресурсів було надіслано лист від 18.10.2017 №6365 про необхідність укладення договору оренди (лист отримано 23.10.2018, що підтверджується записом у поштовому повідомленні №1400037327869).

У відповідь на лист ПП «Пан Добробуд» від 21.11.2017 №66 з питання поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,1620 га, кадастровий номер 7410100000:01:037:0205, Управління земельних ресурсів проінформувало заявника листом від 27.12.2017 №7686 про прийняття рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2017 №24/VІІ- 22 та необхідність розроблення та погодження технічної документації.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на час звернення Міської ради до суду з позовною заявою договірні орендні відносини між ПП «Пан Добробуд» та Чернігівською міською радою на земельну ділянку по вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, відсутні.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області листами від 16.11.2020 №13283/10/25-01-04-04-07 та від 18.03.2021 №986/5/25-01-04-01-05 надано інформацію на запити Управління земельних ресурсів щодо декларування ПП «Пан Добробуд» за земельну ділянку по вул. Івана Мазепи, 55-з за 2018-2021 роки.

Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом від 07.04.2021 №400/ІНУ2-08/2021 звернулося до ПП «Пан Добробуд» щодо повернення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,1620 га по вул. Івана Мазепи, 55-з у м. Чернігові за період з 01.01.2018 по 31.03.2021 у розмірі 441520,03 грн (рекомендований лист №1400051562552 вручено адресату 08.04.2021).

Доказів сплати коштів за користування земельною ділянкою площею 0,1620 га по вул. Івана Мазепи, 55-з у м. Чернігові матеріали справи не містять.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 868 від 09.07.2021, власником об`єкту нерухомого майна (будівля магазину непродовольчих товарів, нежитлова будівля), що знаходяться за адресою по вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів станом на 04.11.2021 є Приватне підприємство «ЧЕКАМ».

Інформаційною довідкою Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради №1372 від 06.12.2021 повідомило, що у період з 27.04.2013 по теперішній час Чернігівською міською радою рішення про передачу у приватну власність, користування (постійне або строкове), оренду щодо вказаної вище земельної ділянки не приймалося, договори оренди не укладались.

ПП «Пан Добробуд» після спливу строку договору оренди від 19.06.2012 земельна ділянка не була повернута, як це передбачає п.19 зазначеного договору оренди. Заходи оформлення використання земельної ділянки не вжито.

У зв`язку з тим, що користувач земельної ділянки не відшкодував кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення грошових коштів у розмірі 485519,05 грн за користування земельною ділянкою площею 0,1620 га по вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, що відбулося без оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою у період з 01.01.2018 по 08.07.2021.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18.

Отже, у спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.

Згідно статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) плата за землю- обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач на період спірних правовідносин не оформив право власності або право постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як встановлено матеріалами справи, власником об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: вул. Івана Мазепи (колишня Щорса), 55-з, м. Чернігів , до 09.07.2021 було Приватне підприємство «Пан Добробуд».

Відповідач у період з 01.01.2018 по 08.07.2021 не сплачував у повному обсязі за користування земельною ділянкою плату за землю.

Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Позивачем було розраховано грошові кошти, що підлягають стягненню з відповідача за користування земельною ділянкою, як розмір плати за земельну ділянку у формі орендної плати у період з 01.01.2018 по 08.07.2021, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Позивач у позовній заяві зазначає, що з урахуванням вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777, у зв`язку з тим, що станом на 01.01.2018 відсутній код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:037:0205, яка знаходиться за адресою вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, коефіцієнт (Кф) становить 2,00. Так, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить: на 01.01.2018 - 2084205,60 грн (1286,55 грн кв.м.*1620). У зв`язку зі змінами, які набрали чинності 17.07.2018, відповідно п. 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №162 від 27.03.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2018 за №432/31884 «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», коефіцієнт (Кф) становить 3,00 (витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за №774 від 16.02.2021), нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:037:0205, яка знаходиться за адресою вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів з 17.07.2018 становить: на 17.07.2018 - 3126308,40 грн (1929,82 грн кв. м *1620), на 01.01.2019 - 3126308,40 грн (1929,82 грн кв.м.*1620), на 01.01.2020 - 3126308,40 грн (1929,82 грн кв. м.*1620), на 01.01.2021- 3126308,40 грн (1929,82 грн кв. м.* 1620).

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового Кодексу України з метою визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

З 01 січня 2018 року набрало чинності рішення Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року №15/УІІ-18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова». При розрахунку суми коштів позивачем враховано вимоги рішення Чернігівської міської ради від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання), зі змінами та доповненнями, яким визначено відсоткові ставки орендної плати, в тому числі у розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки для земель промислового використання.

Отже, за розрахунком позивача, розмір грошових коштів за користування земельною ділянкою площею 0,1620 га по вул. Івана Мазепи, 55-з у м. Чернігів за період з 01.01.2018 по 08.07.2021 склав 485519,05 грн.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Пан Добробуд" безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,1620 га по вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, що відбулося без оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою за період з 01.01.2018 по 08.07.2021 у розмірі 485519,05 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Пан Добробуд" (код ЄДРПОУ 32399685, пр. Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000) на користь Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000; за реквізитами: код платежу 24062200, рахунок UA428999980314060611000025739, отримувач - ГУК у Чернігів.обл/тг м. Чернігів, код ЄДРПОУ 37972475, банк - Казначейство України (ел.адм.подат)) 485519,05 грн боргу.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Пан Добробуд" (код ЄДРПОУ 32399685, пр. Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000) на користь Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000; Одержувач: виконавчий комітет міської ради, код ЄДРПОУ 04062015, UA628201720344270041000023318, банк - Казначейство України (ел.адм.подат)) 7282,78 грн судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 07 лютого 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/