Рішення № 102999003, 07.02.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1237/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України,

Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154

адреса для листування: 02002, Київ-2, а/с 272;

адреса для листування представника (адвоката) Гермаша С.М.: вул. Юрія Іллєнка (Мельникова), 46, м. Київ, 04119

до відповідача: Військової частини А1815,

вул. Танкістів, смт. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558

про стягнення 32596,96 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 32596,96 грн завданих збитків в порядку регресу.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 08.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/1237/21 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами на підтвердження своєї позиції, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 08.12.2021 по справі № 927/1237/21, яка направлена судом на адресу відповідача, отримана останнім 09.12.2021 згідно поштового повідомлення №1400053726498, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 39).

20.12.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання № 2343 від 16.12.2021 в якому просить суд зобов`язати позивача направити копію позовної заяви з додатками по справі № 927/1237/21 на адресу військової частини А1815.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач станом на 16.12.2021 не отримував від позивача копію позовної заяви з додатками по справі № 927/1237/21, а тому позбавлений можливості висловити свою позицію щодо позову та надати відзив на позовну заяву.

При розгляді клопотання відповідача судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додані належні докази на підтвердження направлення на адресу військової частини А1815 (15558, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів) копії позовної заяви з додатками по справі № 927/1237/21 (оригінали фіскального чека, накладної № 0408609554940 АТ “Укрпошта”, опису вкладення у цінний лист від 30.11.2021).

Також судом встановлено, що згідно трекінгу поштових відправлень Укрпошти відправлення за № 0408609554940 повернуто 16.12.2021 відправнику (позивачу) за зворотною адресою в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Вказані докази підтверджують, що позивачем виконано приписи ст. 172 ГПК України щодо направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Проте, враховуючи завдання господарського судочинства щодо своєчасного, справедливого та неупередженого вирішення спору у справі, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін, суд ухвалою від 23.12.2021 задовольнив клопотання відповідача та зобов`язав позивача повторно направити листом з описом вкладення Військовій частині А1815 копію позовної заяви з додатками по справі № 927/1237/21 та надати докази про таке направлення Господарському суду Чернігівської області.

28.01.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками до неї на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2021, яка судом задоволена.

Позиції учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що у відповідача в силу положень п.п. 38.2.1, п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 11, 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України виникло зобов`язання відшкодувати Моторному (транспортному) страховому бюро України завдані збитки в порядку регресу в розмірі фактично понесених витрат в сумі 32596,96 грн.

Відзиву на позов від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі та встановлення судом строку на подання відзиву на позов, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39), яке містяться в матеріалах справи.

Відповідачем по справі № 927/1237/21 до суду подано клопотання про зобов`язання позивача направити на його адресу копію позовної заяви з додатками, яке судом задоволене. Позивачем на вимогу ухвали суду від 23.12.2021 повторно направлено на адресу Військової частини А1815 копію позовної заяви з додатками, але як встановлено судом, згідно трекінгу поштових відправлень Укрпошти вказане відправлення позивача за № 0408609614543 не вручено під час доставки 01.02.2022: інші причини.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ухвалі від 23.12.2021 судом було зазначено, що у відповідності до приписів п.1ч.1 ст. 42 ГПК України відповідач - військова частина А1815, має право ознайомлюватися з матеріалами справи № 927/1237/21, робити з неї витяги, копії, а згідно приписів ст. 119 ГПК України подати заяву про поновлення чи продовження встановленого судом строку на подання відзиву на позовну заяву. Поважних причин пропущення встановленого для подання відзиву строку відповідачем не наведено.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи.

06.03.2021 на автошляху Київ-Харків-Довжанський мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак « НОМЕР_2 », було завдано механічних пошкоджень. Вказане підтверджується відповіддю від НПУ (а.с. 9-10), постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2021 по справі № 243/2316/21, якою визнано водія ОСОБА_1 винуватим у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 11-12).

Водій ОСОБА_1 , на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем «ГАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » в силу виконання службових обов`язків перед відповідачем - Військовою частиною А1815. Вказане підтверджується копіями:

- витягу із наказу командира військової частини А 1815 від 22.07.2019 № 177 відповідно до якого ОСОБА_1 з 22.07.2019 приступив до виконання службових обов`язків старшого лейтенанта за посадою начальника розвідки штабу реактивного артелерійського дивізіону бригадної артелерійської групи військової частини А 1815 (а.с.22);

- наказу командира військової частини А1815 від 25.02.2021 № 13 з додатком – списком закріплення автомобільної військової техніки за особовим складом військової частини А1815 в пункті 119 якого зазначено, що автомобіль ГАЗ державний номерний знак « НОМЕР_1 » закріплений зокрема за водієм старшим лейтенантом ОСОБА_1 (а.с.17-21);

- дорожнього листа № 2231 (а.с. 23).

Згідно інформації з бази МТСБУ поліс на транспортний засіб № 4423Н5 не знайдено (а.с.34).

Так, водій пошкодженого автомобіля «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак « НОМЕР_2 » - ОСОБА_2 07.03.2021 повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому власник пошкодженого танспортного засобу - ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з заявою від 07.03.2021 про отримання відшкодування шкоди (а.с. 13-15).

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи, виконаного фізичною особою – підприємцем суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 від 07.04.2021, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак « НОМЕР_2 », склала 42299,02 грн. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що 07.03.2021 було проведено перший огляд пошкодженого транспортного засобу, а 08.03.2021 другий огляд. (а.с. 24-30). Вказане свідчить про відсутність порушень закону щодо строків проведення огляду пошкодженого транспортного засобу.

Як встановлено судом, Висновок автотоварознавчої експертизи про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », проведено суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , який діяв на підставі Сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №1000/18 дійсного до 21.12.2021, виданого Фондом Держмайна України, за спеціалізацією: оцінка колісних транспортних засобів; свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності №14191 від 21.10.2013; сертифікату Фонду державного майна України, Українського товариства оцінювачів, Харківського орендного підприємства науково-технічної та економічної інформації «Оцінка майна, майнових прав та бізнесу на території України» №1436 від 30.10.1999.

Приймаючи до уваги довідку № 1 від 24.05.2021 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, на підставі Наказу по справі № 74798 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило виплату власнику пошкодженого в результаті ДТП автомобіля «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак « НОМЕР_2 » ОСОБА_3 в розмірі 32596,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1030692 від 27.05.2021 (а.с. 31-32).

МТСБУ звернулось до Військової частини А1815 з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 32596,96 грн обгрунтована тим, що остання є особою, відповідальною за шкоду завдану потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 33), яка залишена без задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Положеннями частин 1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з нормою ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч.1 ст.1172 ЦК України та ч.2 ст.1187 ЦК України.

Положення частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч.2 ст.1187 ЦК України).

У такому випадку обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом п.41.1. ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок фонду коштів захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільну відповідальність.

Відповідно до п.38.2.1. ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1. Закону.

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 , який постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2021 по справі № 243/2316/21 визнаний винним у вчиненні ДТП, під час його вчинення знаходився у трудових відносинах з Військовою частиною А1815 та виконував свої трудові та службові обов`язки; транспортний засіб «ГАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_1 », яким керував ОСОБА_1 , на момент вчинення ДТП належав Військовій частині А1815.

Отже, з урахуванням викладених вище положень Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач - Військова частина А1815 є особою, що відповідальна за шкоду, заподіяну потерпілому у результаті ДТП, що сталась 06.03.2021, а моторне (транспортне) страхове бюро України є особою, що виплатила страхове відшкодування, набуло право вимоги.

Висновок автотоварознавчої експертизи про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «HYUNDAI SONATA» є належним доказом щодо визначення вартості матеріального збитку.

На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, позивачем було здійснено виплату власнику пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак « НОМЕР_2 » ОСОБА_3 , в розмірі 32596,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1030692 від 27.05.2021.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України в частині стягнення з Військової частини А1815 завданих збитків в порядку регресу у розмірі виплаченої суми 32596,96грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2270,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А1815 (код ЄДРПОУ 07880688, вул. Танкістів, смт. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154; адреса для листування: 02002, Київ-2, а/с 272) 32 596,96 грн збитків в порядку регресу та 2 270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко