Рішення № 102998895, 01.11.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Черкаси справа № 925/484/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - адвокатів Гордієнка В.А., Бєлокрицького А.О., відповідача - адвоката Жорнік М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрравлик» до Фізичної особи-підприємця Бичкова Ігоря Івановича про стягнення суми коштів,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрравлик» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бичкова Ігоря Івановича (далі також - відповідач) про стягнення суми збитків у розмірі 617 906 грн. 56 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25.09.2020 року він уклав з відповідачем договір на транспортне обслуговування № 25092020, за умовами якого відповідач зобов`язався за його (позивача) замовленням надати за плату послуги організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях. 05.10.2020 року він же (позивач) уклав з компанією Urielmary S.L.U. (Іспанія) міжнародний договір купівлі-продажу № 05102020, за умовами якого зобов`язався поставити останньому товар - равлики Helix Aspersa у мушлях, живі, охолоджені, придатні для споживання у їжу, 9639 кілограм, за ціною 25 061,40 євро. На виконання договору купівлі продажу № 05102020 від 05.10.2020 року він, у відповідності до договору на транспортне обслуговування № 25092020 від 25.09.2020 року, 06.10.2020 року направив відповідачу заявку на перевезення № 1, на підставі якої відповідач, як перевізник, 07.10.2020 року поставив під завантаження равликами автомобіль RENAULT, реєстраційний номер авто НОМЕР_1 , причепа НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , для перевезення вантажу за маршрутом Україна - Іспанія. При прибутті вантажу в пункт призначення вантажоотримувачем - компанією Urielmary S.L.U. виявлено, що із 9639 кг вантажу равликів 7239 кг (75,1%) пошкоджені, непридатні для використання, тому були списані і утилізовані. Вартість пошкодженого з вини перевізника вантажу, розраховану пропорційно до загальної вартості, у розмірі 18821,40 євро або 617 906 грн. 56 коп. відповідачем на вимогу позивача добровільно не відшкодована, тому позивачем у виді збитків разом з судовими витратами заявлені до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.04.2021 року позовну заяву, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 15.04.2021 року, прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/484/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.05.2021 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 27.05.2021, 31.05.2021 року відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову з мотивів безпідставності і недоказаності вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив таке. У відповідності до умов укладеного сторонами договору на транспортне обслуговування № 25092020 від 25.09.2020 року, 07.10.2020 позивач завантажив у автомобіль відповідача RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , а відповідач прийняв до перевезення товар - равликів Helix Aspersa у кількості 17 піддонів (918 поластмасових ящиків) вагою брутто 10523 кг, нетто - 9639 кг з відправкою на адресу Urielmary S.L.U., м. Дельтебре, Таррагона, Іспанія, що підтверджується CMR № 0122084 від 07.10.2020. За умовами п.п. 1.4., 2.1.5. договору № 25092020 від 25.09.2020 зобов`язання провести завантаження транспортного засобу у спосіб, що забезпечує збереження вантажу протягом перевезення, покладено на позивача - замовника перевезення. 16.10.2020 вантаж перевізником було доставлено до місця призначення, а вантажоотримувачем прийнято. На митниці при відкритті контейнера і розпломбуванні вантажу з`ясувалося, що нижні ящики із товаром було зламано під тиском ваги верхніх, внаслідок чого товар з верхніх шарів ящиків випав і розсипався у контейнері транспортного засобу, частина товару виявилася пошкодженою. 17.10.2020 представниками вантажоотримувача, без участі представника перевізника (водія), було складено акт приймання товару (акт про пошкодження), акт списання товару та акт, що засвідчує факт відмови водія перевізника від підписання акта приймання продукції. Сторони договору транспортного обслуговування № 25092020 від 25.09.2020 домовились, що при виконанні міжнародних перевезень керуються в т.ч. Конвенцією про Договір про міжнародні перевезення вантажів, 1956 р. (далі - Конвенція), за змістом норм ст.ст. 17, 18 якої перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата або ушкодження вантажу стались внаслідок дій або недогляду позивача, що і мало місце при спірному перевезенні вантажу. Крім того, всі акти складено без участі представника відповідача, відтак належними доказами пошкодження товару у зазначеній в акті кількості не можуть бути. Також, міжнародним договором купівлі-продажу № 05102020 від 05.10.2020, укладеним позивачем з компанією Urielmary S.L.U., передбачена поставка товару на умовах СІР (Інкотермс 2010), відповідно до яких перехід ризиків від продавця до покупця здійснюється разом з передачею вантажу першому перевізникові. Після цього всі зобов`язання щодо збереження товару від псування і втрати лягають на плечі покупця, що виключає відповідальність перевізника. До відзиву представник відповідача додала письмові докази, яким підтверджує свої заперечення (вх. № 8552/21, 8727/21 а.с. 61-64, 78-81).

Представник позивача подав суду 21.07.2021 року засобами електронного зв`язку додаткові пояснення, які фактично є відповіддю на відзив. В поясненнях представник позивача, з посиланням на норми статей 8-10 Конвенції, ст. 96 ГПК України, правові позиції ВС у складі колегії суддів КГС, викладені у постановах від 21.02.2020 у справі № 907/746/17, від 05.02.2019 року у справі № 903/181/18, спростовував доводи відповідача, викладенні у відзиві на позовну заяву, просив приєднати до матеріалів справи додаткові письмові докази, із яких слідує, що спірний вантаж прибув у пункт призначення 16.10.2020 року і був розвантажений 17.10.2020 року, саме перевізник зобов`язаний забезпечити схоронність вантажу та вчинити дії, необхідні для забезпечення його цілісності, подані відповідачем докази не є допустимими, наполягав на відшкодуванні реально понесених ним (позивачем) збитків відповідачем (вх. № 11688/21, а.с. 103-108).

В підготовчих засіданнях 27.05.2021 року, 21.07.2021 року ухвалами суду (в протоколі судового засідання) за клопотаннями учасників поновлено позивачу строк для подачі доказів, оголошено перерву до 08.09.2021 року, від 08.09.2021, 21.09.2021 року - підготовче засідання відкладалось і призначено на 07.10.2021 року.

Відповідач в особі свого представника 21.09.2021 року подав суду письмові пояснення, які фактично є запереченням на відповідь на відзив. В поясненнях представник відповідача вказувала на неналежність і недопустимість додатково поданих позивачем доказів, в свою чергу просила приєднати до матеріалів справи нотаріально засвідчену заяву свідка - водія ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні позову з раніше наведених підстав (вх. № 15128/21, а.с. 122-124).

07.10.2021 року представник позивача подав суду засобами електронного зв`язку, 11.10.2021 року на паперових носіях додаткові пояснення (вх. № 16018/21, № 16137/21, а.с. 134-135,149-152) і клопотання (вх. № 16019/21, № 16138/21, а.с. 137, 153-154), за змістом яких повторно наголошував на вірності своїх доводів, викладених у раніше поданих заявах по суті справи, спростовував доводи відповідача, викладені у його запереченнях проти позову та просив суд відмовити відповідачу в приєднанні до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 925/484/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2021 року.

В судовому засіданні 28.10.2021 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, додаткових завах по суті справи підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнала і просила суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у її заявах по суті справи. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 01.11.2021 року.

В судове засідання 01.11.2021 року представник позивача не з`явився, подав суду 01.11.2021 року засобами електронного зв`язку заяву про завершення розгляду справи без його участі і додаткові пояснення, в яких просив суд врахувати норми ч. 3 ст. 917 ЦК України, пунктів 8.20, 8.22 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, правові позиції судів касаційної інстанції у справах з подібними правовідносинами: Вищого господарського суду України у постанові від 31.10.2017 у справі № 902/337/16, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 26.03.2018 у справі № 910/5040/17, від 21.02.2020 у справі № 907/746/17 та задовольнити позовні вимоги повністю. Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову і просила відмовити у його задоволенні повністю (вх. № 17293/21, № 17312/21, а.с. 167-168, 169).

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 01.11.2021 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними заяви по суті справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

05.10.2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрравлик", як продавець, та Urielmary S.L.U., як покупець, уклали міжнародний договір купівлі-продажу № 05102020 (далі - договір від 05.10.2020 року № 05102020, а.с. 10-18), яким погоджено, що продавець - це компанія, що спеціалізується на розведенні та міжнародному продажу равликів, а покупець зацікавлений у придбанні наступного товару з його характеристиками та кількостями: равлики Helix Aspersa у мушлях, живі, охолоджені, придатні для споживання у їжу, 9639 кілограм.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 1.1. - описаний товар є об`єктом продажу, а його вид, кількість, вага відповідають описаним;

п. 1.2. - продавець продає, а покупець купує равлики Helix Aspersa живі, охолоджені, в стані анабіозу, вирощені на фермі згідно Інвойсів;

п. 1.3. - договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;

п. 2 - покупець зобов`язаний сплатити продавцю за цю покупку суму, визначену у відповідному інвойсі, включаючи податки, загальною вартістю 25061,4 євро. Ця сума охоплює кількість та вид товару, описані в п. ІІ та визначає ціну товару у розмірі 25061,4 євро (2,60 євро за кілограм). Покупець зобов`язаний оплатити узгоджену вартість товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Перед отриманням товар повинен бути належним чином оглянутий та схвалений покупцем, що свідчитиме про його відповідність вимогам щодо кількості та якості. Товар за цим договором приймає конвенцію щодо якості, кількості та обов`язкового санітарного контролю;

п. 3 - продавець доставить продукцію в Іспанію, за умов, встановлених Інкотермс 2010 DAP та особливо Інкотермс (СІР);

п. 4 - продавець зобов`язується доставити товар, який є предметом договору, належним чином упакованим та захищеним відповідно до його специфічних характеристик та умов транспортування. Крім того, він зобов`язаний забезпечити перевезення товару відповідним вантажним транспортом з рефрижераторним обладнанням, яке підтримує якість і температуру придбаного товару. Товар повинен бути упакований у сітку овочеву із застосуванням пластикових ящиків та дерев`яних піддонів з термообробкою 1200*800 мм. Митне оформлення в Україні, вартість упаковки, транспортування та маркування входить у ціну товару;

п. 9 - право власності на товар виникає у покупця після повної оплати на товар.

Договір від 05.10.2020 року № 05102020 підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені печатками.

25.09.2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрравлик", як замовник, та відповідач - фізична особа-підприємець Бичков Ігор Іванович, як перевізник, уклали договір на транспортне обслуговування № 25092020 (далі - Договір від 25.09.2020 року № 25092020, а.с. 19-20), згідно з умовами п. 1.1. якого замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

Сторони погодили усі істотні умови цього договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 2.1.1. - замовник зобов`язався надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого замовлення на перевезення, що є невід`ємною частиною цього договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги;

п.п. 2.1.3., 2.1.4., 2.1.11. - замовник зобов`язався до прибуття транспортних засобів під завантаження належним чином підготувати вантаж до перевезення - затарити, замаркувати, згрупувати по вантажоодержувачам; провести завантаження транспортного засобу у спосіб, що не перешкоджає проведенню митного контролю, забезпечує збереження вантажу протягом перевезення, безпечний рух і маневрування транспортного засобу; замовник бере на себе повну відповідальність за витрати та збитки перевізника, понесені внаслідок невиконання замовником обов`язків, встановлених п.п. 2.1.1.-2.1.10. договору;

п.п. 2.2.2., 2.2.5., 2.2.6., 2.2.7. - перевізних зобов`язався направляти у розпорядження замовника автомобілі у належному технічному стані; при міжнародних перевезеннях, забезпечити страхування вантажу на умовах CMR страхування; повідомляти замовника про виникнення будь-яких перешкод виконанню перевезення (ДТП, вилучення вантажу, компетентними органами, відмова вантажоодержувача прийняти вантаж тощо); доставити і здати вантаж вантажоодержувачу;

п. 8.10. - при виконанні міжнародних перевезень за даним договором використовуються правила Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, підписаної в Женеві 19.05.1956 року та Протоколу до КДПВ 1978 року, Митної конвенції МДП, Конвенції про перевезення небезпечних вантажів (ADRЄвропейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв (ESTR) а також вимоги міжурядових угод про міжнародні автомобільні перевезення.

Договір від 25.09.2020 року № 25092020 підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.

На виконання Договору від 25.09.2020 року № 25092020 позивач 06.10.2020 року подав заявку № 1 (а.с. 21), відповідно до якої: замовник - позивач, перевізник - ФОП Бичков І.І., маршрут - Україна-Іспанія, адреса завантаження: Україна, Харківська обл., Харківський район, Циркунівська сільська рада за межами населених пунктів, дата завантаження: 07.10.2020 року; місце митного оформлення - м. Харків, вул. Клочківська, 370; адреса вивантаження - 43580, Таррагона, Іспанія; місце митного оформлення - Transporters Ricardo Martinez SA c/Numero 5, zona franca Duanera, Mgatzem C7, 08040 Barcelona, Raul Martinez, Comercial y operaciones; марка авто - RENAULT; номер авто - НОМЕР_1 ; № причепа - НОМЕР_2 ; водій - ОСОБА_1 ; вантаж - равлики охолоджені; об`єм - до 86 м. куб.; вага брутто - до 15 т; вимоги до т/з - температурний режим +6, рефрижератор, CMR, заднє завантаження, перехід Краковець; вартість перевезення - 2800 євро; форма оплати - б/г з ПДВ 100% через 3 банківських днів після прибуття на розвантаження; додаткові вимоги - адреса для документів: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 142/3, офіс № 3.

Із міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А № 0122084, складеної 07.10.2020 року (гр. 21) вбачається, що: вантаж завантажено відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрравлик" з с. Циркуни, провулок Калиновий, буд. 15 (гр. 1); одержувач вантажу - Urielmary, S.L.U.(АТ "Уріелмері") (гр. 2); місце розвантаження вантажу: 43580, Дельтебре, Таррагона, вул. Беневенте, 80 (гр. 3); місце та дата завантаження вантажу - с. Циркуни 07.10.2020 (гр. 4); документи які додаються: В 3 1, стелаж № 1 (гр. 5); найменування вантажу: равлики Helix Aspersa код 0307 упаковані в 17 піддонів (918 пластмасових ящиків) (гр. 9); вага брутто 10523,0 кг (гр. 11); вказівка відправника - температура +6 (гр. 13); перевізник ФОП Бичков І.І. (гр. 16); зауваження та застереження перевізника - Рено (RENAULT) НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (гр. 18); вантаж одержано 16.10.2020 року представниками Urielmary, S.L.U.(АТ "Уріелмері") та Ricardo Martinez (АТ "Рікардо Мартінес"), що підтверджено відповідним підписом у графі 24, в графі « 19. Особливі узгоджені умови» зазначено: весь вантаж прийшов на підлозі вантажівки, усі піддони розбиті (а.с. 22, 23).

17.10.2020 року у м. Дельтебре комісією у складі представника вантажоодержувача - Urielmary, S.L.U.(АТ "Уріелмері") і двох незалежних осіб складено:

акт приймання товару (акт про пошкодження), з якого вбачається, що даний акт складено за міжнародним договором купівлі-продажу № 05102020 від 05.10.2020 року про наступне: до місця призначення: Іспанія, 43580, Дельтебре, Таррагона, вул. Беневенте, 80 вантаж прибув 16.10.2020 року о 20:30; приймання продукції (товару) почалось і закінчилось 17.10.2020 року; відправником вантажу є ТОВ «Укрравлик» (Україна), одержувачем Urielmary, S.L.U.(Іспанія), перевізником ФОП Бичков І.І., транспортний засіб RENAULT НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; на вантажі частково відсутнє пакувальне маркування, товар надійшов зі значними пошкодженнями, піддони розбиті і весь товар був розкиданий по всій вантажівці, більшість ящиків були розбиті, равлики не знаходились в сітці, а були розкидані по підлозі та розбиті. Під час прийому вантажу було виявлено: вантаж - равлики Helix Aspersa, кількість відповідно до накладної (МТН) 10523 кг (брутто), 9639 (вага неттто), товар гарного стану - 2400 кг, пошкоджений товар - 7239,00 кг, з яких товар, що не підлягає вживанню відповідно до призначення (підлягає утилізації) - 7239,00 кг. За висновком комісії - товар за накладною CMR № 0122084 від 07.10.2020 року надійшов з пошкодженнями: 7239 кг равликів Helix Aspersa повністю пошкоджені та не придатні для подальшого вживання відповідно до призначеного і підлягають утилізації. Пошкодження виникли через те, що перевізник не зміг забезпечити цілісність вантажу під час перевезення. Акт підписано головою і членами комісії (а.с. 24-25, 26-27);

акт списання товару, в якому комісія підтвердила, що внаслідок проведеної перевірки, у зв`язку з виявленими дефектами та втратою очікуваного економічного прибутку, товар - равлики Helix Aspersa загальною вагою 7239 кг, поставлений на підставі договору № 05102020 від 05.10.2020 року за накладною CMR № 0122084 від 07.10.2020 року, пошкоджено з вини перевізника, щодо товару прийнято рішення про його списання і знищення (утилізацію непридатних відходів). Акт підписано головою і членами комісії (а.с. 30, 31-32);

акт про засвідчення факту відмови від підписання документу про те, що засвідчення водія автомобіля RENAULT, держаний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 , ОСОБА_1 відмовився від підписання акта приймання продукції (акта про недоліки) складеного 17.10.2020 року під час приймання товару за накладною CMR № 0122084 від 07.10.2020 року (а.с. 28, 29).

Письмова претензія позивача до відповідача про відшкодування збитків у розмірі 628436 грн. 86 коп., завданих неналежним виконанням договору транспортного обслуговування № 25092020 від 25.09.2020 року, направлена засобами поштового зв`язку 11.11.2020 року, відповідачем залишена без відповіді і виконання (а.с. 33-34).

Із висновку експертного дослідження № ЕД-19/121-21/5678-ЕК від 19.03.2021 року вбачається, що за зверненням директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрравлик» Ігнатова В.О. Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, на підставі поданих замовником документів, проведено економічне дослідження, за висновком якого розрахунок збитків, завданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрравлик» при виконанні міжнародного договору купівлі-продажу № 05102020 від 05.10.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрравлик» і компанією Urielmary, S.L.U., підтверджується в сумі 18821,40 євро (а.с. 35-44).

Із листа компанії Urielmary, S.L.U. від 20.07.2021 року, адресованого позивачу - ТОВ «Укрравлик», вбачається, що на вимогу ТОВ «Укрравлик» нправлену в червні 2021 року про оплату товару, поставленого по міжнародному договору купівлі-продажу № 05102020 від 05.10.2020 року за накладною CMR № 0122084 від 07.10.2020 року, Urielmary, S.L.U. відмовилось оплачувати цей товар, оскільки весь товар прибув у поганому стані в повному обсязі. 7239 кг товару були утилізовані у зв`язку з виявленими дефектами при прийнятті, а решта обсягом 2400 кг у жовтні 2020 року була продана третій компанії, яка згодов встановила його непридатність до використанні і утилізувала, що спричинило Urielmary, S.L.U. репутаційні втрати та значні збитки (а.с. 105, 106).

Із банківської виписки по валютному рахунку ТОВ «Укрравлик» вбачається, що за період з 01.10.2020 по 19.07.2021 року оплата за спірний товар не надходила (а.с. 105 зворот).

Із заяви свідка ОСОБА_1 від 18.09.2021 року, приєднаної до матеріалів справи за клопотанням представника відповідача, слідує, що він з 2017 року по трудовому договору працював у ФОП Бичкова І.І. З 08 по 18.10.2020 року він в якості водія на транспортному засобі RENAULT з державними номерами НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 здійснював перевезення вантажу - равликів Helix Aspersa з м. Харкова до м. Дельтебре, Таррагона (Іспанія). Завантаження автомобіля товаром здійснювали працівники відправника ТОВ «Укрравлик», недоліки завантаження товару ним були виявлені при здійсненні огляду вантажу вантажу працівниками митної служби посту «Краковець» на кордоні України з Республікою Польща, про що він повідомляв директора ТОВ «Укрравлик», проте ним ці недоліки не були усунуті. При вивантаженні товару його отримувачем Urielmary, S.L.U. було виявлено пошкодження товару, про що зроблено відмітку в накладній CMR № 0122084. Акти приймання товару (акт про пошкодження), списання товару і про засвідчення факту йоги відмови від підписання документу від 17.10.2020 року складались без його участі, про їх наявність він дізнався вже після повернення в Україну (а.с. 125).

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача, як вантажовідправника і замовника перевезення, до відповідача, як перевізника, про стягнення збитків, завданих пошкодженням вантажу при здійсненні міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору на транспортне обслуговування № 25092020 від 25.09.2020 року, заявки на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 1 від 06.10.2020 року, яка є невід`ємною частиною цього договору, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань перевезення вантажів, транспортного експедирування і послуг, загальні положення про послуги, перевезення і транспортне експедирування визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері регулювання Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві, Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» № 57-V від 1 серпня 2006 року, які з урахуванням предмету позову є спеціальними нормативними актами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Норми глави 16 розділу IV книги І ЦК України врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.ч. 1, 3 ст. 612);

особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614);

у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ст. 615).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань. Главою 63 врегульовано загальні положення про послуги, зокрема:

за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901);

якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903);

строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905);

збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906);

договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907).

Главою 64 врегульовано загальні положення про перевезення, зокрема:

за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 1-3 ст. 909);

перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред`явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу (ч.ч. 1-3 ст. 917);

завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч. 1 ст. 918);

у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ч. 1 ст. 920);

перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч.ч. 1, 2 ст. 924);

позовна давність, порядок пред`явлення позовів у спорах, пов`язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами) (ч. 1 ст. 926).

Нормами Господарського кодексу України визначено, що:

перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (ч.ч. 1, 2 ст. 306);

за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (ч.ч. 1, 2 ст. 307);

вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч. 1-3 ст. 308);

одержувач зобов`язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням. Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це (ч.ч. 2, 3 ст. 310);

перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату (ч.ч. 1, 3 абз 3, ч. 4 ст. 314);

щодо спорів, пов`язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред`явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (ч. 6 ст. 315).

Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» № 57-V від 1 серпня 2006 року постановлено приєднатися до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві (далі - Конвенція).

Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція), встановлено, зокрема, таке:

ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін (ч. 1 ст. 1);

договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції (ст. 4);

приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки (п.п. a), b) ч. 1 ст. 8);

вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній (ч.ч. 1, 2 ст. 9);

перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (п.п. 1, 2 ст. 17);

тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику (п. 1 ст. 18);

у випадку пошкодження вантажу перевізник сплачує суму, що відповідає знеціненню вантажу, яке обчислюється з вартості вантажу, яка встановлена відповідно до пунктів 1, 2 і 4 статті 23. Розмір компенсації не може, однак, перевищувати: a) у випадку пошкодження всієї відправки, суми компенсації, яка підлягала б сплаті при втраті всього вантажу; b) у випадку пошкодження лише частини відправки, суми, яка підлягала б сплаті при втраті тієї частини вантажу, яка виявилася пошкодженою (п.п. 1, 2 ст. 25);

термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов`язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Відлік терміну позовної давності починається: a) у випадку часткової втрати чи пошкодження вантажу, або прострочення в доставці - з дня доставки (підпункт а) п. 1 ст. 32).

Із міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А № 0122084, складеної 07.10.2020 року (гр. 21) вбачається, що: вантаж завантажено відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрравлик" з с. Циркуни, провулок Калиновий, буд. 15 (гр. 1); одержувач вантажу - Urielmary, S.L.U.(АТ "Уріелмері") (гр. 2); місце розвантаження вантажу: 43580, Дельтебре, Таррагона, вул. Беневенте, 80 (гр. 3); місце та дата завантаження вантажу - с. Циркуни 07.10.2020 (гр. 4); документи які додаються: В 3 1, стелаж № 1 (гр. 5); найменування вантажу: равлики Helix Aspersa код 0307 упаковані в 17 піддонів (918 пластмасових ящиків) (гр. 9); вага брутто 10523,0 кг (гр. 11); вказівка відправника - температура +6 (гр. 13); перевізник ФОП Бичков І.І. (гр. 16); зауваження та застереження перевізника - Рено (RENAULT) НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (гр. 18); вантаж одержано 16.10.2020 року представниками Urielmary, S.L.U.(АТ "Уріелмері") та Ricardo Martinez (АТ "Рікардо Мартінес"), що підтверджено відповідним підписом у графі 24, в графі « 19. Особливі узгоджені умови» зазначено: весь вантаж прийшов на підлозі вантажівки, усі піддони розбиті (а.с. 22, 23).

Відповідно до викладених обставин справи суд вбачає, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрравлик», на підставі укладеного з відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Бичковим Ігорем Івановичем договору на транспортне обслуговування № 25092020 від 25.09.2020 року і заявки на перевезення № 1 від 06.10.2020 року, яка є невід`ємною частиною цього договору, замовив надання відповідачем послуг перевезення вантажу - равликів Helix Aspersa у мушлях, живі, охолоджені, придатні для споживання у їжу, вагою брутто 10,523 кг, нетто - 9639 кг. Позивач забезпечив завантаження товару (равликів) у напівпричеп НОМЕР_2 до автомобіля RENAULT НОМЕР_1 , поданого під завантаження відповідачем. Керування автомобілем здійснював водій Притула О.Ю., з яким відповідачем укладено трудовий договір. Товар (равлики) були упаковані у 918 пластмасових ящиків та закріплені на 17 піддонах. Завантаження товару у автомобіль відбулось 07.10.2020, перевізником вантаж прийнятий без зауважень, про що свідчить відсутність будь-яких зауважень перевізника у графі 18 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0122084 від 07.10.2020 року. Згідно з CMR № 0122084 від 07.10.2020 року, одержувачем вантажу є компанія Urielmary, S.L.U., місцем розвантаження вантажу: 43580, Іспанія, м. Дельтебре, Таррагона, вул. Беневенте, 80.

Поставка вантажу равликів за спірним перевезенням здійснювалась позивачем на виконання міжнародного договору купівлі-продажу № 05102020 від 05.10.2020 року, укладеного ним з компанією Urielmary S.L.U. (Іспанія), за умовами якого позивач зобов`язався поставити останньому товар - равлики Helix Aspersa у мушлях, живі, охолоджені, придатні для споживання у їжу, 9639 кілограм, за ціною 25 061,40 євро.

До місця розвантаження вантаж прибув 16.10.2020 року, розвантаження вантажу розпочалось і завершилось 17.10.2020 року. Під час розвантаження вантажу вантажоотримувачем - компанією Urielmary, S.L.U. було встановлено, що чиста вага вантажу равликів становить 9639 кг, із яких 7239 кг, що становить 75,1% від загальної ваги, пошкоджені з вини перевізника, непридатні для використання, тому були списані і утилізовані, про що комісійно були складені 17.10.2020 акт приймання товару (акт про пошкодження), акт списання товару та акт, що засвідчує факт відмови водія перевізника від підписання акта приймання продукції. Вартість пошкодженого з вини перевізника вантажу позивачем розрахована пропорційно до загальної вартості і склала 18821,40 євро, які еквівалентні 617 906 грн. 56 коп. Претензія позивача про відшкодування вартості пошкодженого вантажу у виді збитків у розмірі 617 906 грн. 56 коп. відповідачем залишена без відповіді і задоволення, вимога про їх примусове стягнення є предметом позову, що розглядається у цій справі.

За змістом наведених норм законодавства та з врахуванням висновків Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Вищого господарського суду України у постанові від 31.10.2017 у справі № 902/337/16, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 21.02.2020 у справі № 907/746/17, від 05.02.2019 у справі № 903/181/18, від 26.03.2018 у справі № 910/5040/17, від 21.02.2020 у справі № 907/746/17 перевізник, прийнявши товар в пункті завантаження без будь-яких зауважень у товарно-транспортних документах, в тому числі без зазначення недоліків, пов`язаних з порушенням порядку завантаження товару, його розміщення, кріплення у транспортному засобі, несе повну відповідальність за його збереження до моменту передання вантажоодержувачу.

Нормами вказаної Конвенції саме на перевізника покладається тягар ужиття всіх можливих заходів з належного виконання перевезення і відповідальності за їх невиконання.

Вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу презюмується та не підлягає доведенню замовником.

З аналізу норм Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, глави 64 Цивільного кодексу України та глави 32 Господарського кодексу України вбачається, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Перевізник звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам (внаслідок дій або недогляду відправника вантажу, особливих природних властивостей перевезеного вантажу, внаслідок інструкцій замовника перевезення, дефекту вантажу, недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути, й інших обставин, передбачених законом).

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Цивільний та Господарський кодекси України передбачають звільнення перевізника від відповідальності, у разі вчинення ним дії з запобігання та усунення обставин, що можуть спричинити втрату чи пошкодження вантажу, а також наявність обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вважає, що оскільки перевізник, а за обставин цієї справи відповідач - Фізична особа-підприємець Бичков І.І. в особі його довіреної особи водія Притули О.Ю., прийняв товар в пункті завантаження від позивача, в графі 18 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0122084 від 07.10.2020 року застережень щодо неправильності завантаження товару, його розміщення, кріплення у транспортному засобі не зазначив, здійснив перевезення цього вантажу без вжиття усіх можливих заходів його схоронності, то саме перевізник несе відповідальність за його часткове пошкодження під час перевезення у виді відшкодування спірних збитків.

Доказів, які б достовірно свідчили, що представник перевізника (відповідача) водій ОСОБА_1 вчиняв дії направлені на запобігання та усунення обставин, що можуть спричинити пошкодження вантажу, відповідачем суду також не надано.

Розрахунок розміру спірних збитків позивачем проведено у відповідності до норм Конвенції, підтверджено належними і допустимими доказами, правильність розрахунку відповідачем не спростована, тому позов суд визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Враховуючи наведені норми господарського процесуального законодавства суд вважає, що подані відповідачем докази обґрунтування заперечень проти позову, зокрема показання свідка ОСОБА_1 не спростовують попереднього висновку суду про доведеність позивачем своїх позовних вимог.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 9250 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бичкова Ігоря Івановича, РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрравлик», код ЄДРПОУ 40899055, місцезнаходження: 62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кооперативна, буд. 1 - 617906 грн. 56 коп. основного боргу, 9250 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено 07.02.2022 року.

Суддя Грачов В.М.