
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2022 року Справа № 923/1601/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН", село Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, код в ЄДРПОУ 43106699,
до: Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА", м. Херсон, код в ЄДРПОУ 40781512,
про стягнення 380677,67 грн.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
06 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА" суми заборгованості у розмірі 380677,67 грн, з яких: 289828,88 грн - сума основного боргу, 45069,72 грн - сума 48 % річних, 30189,17 грн - сума процентів за користування товарним кредитом та 15589,90 грн - сума пені. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору поставки № 562/21/351 від 12 квітня 2021 року, в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За твердженням позивача, відповідачу було поставлено товар, останнім було частково здійснено оплату поставленого товару, залишок несплаченої заборгованості за підрахунками позивача становить 289828,88 грн. Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов`язань за договором, позивачем, на підставі ст.ст. 526, 530, 549-554, 625, 655 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення суму 48% річних у розмірі 45069,72 грн, суму процентів за користування товарним кредитом у розмірі 30189,17 грн та суму пені у розмірі 15589,90 грн.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.12.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою від 10 грудня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.
Відповідно до ч.3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зазначена ухвала суду отримана позивачем, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення з відміткою пошти про вручення (т. 1, а.с. 83).
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою Укрпошти щодо причини повернення (досилання) - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Однак, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом, також, враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Від сторін у справі жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд,
в с т а н о в и в :
Матеріали справи свідчать, що 12 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" (надалі - постачальник або позивач) і Приватним сільськогосподарським підприємством "АНГЕЛІНА" (надалі - покупець або відповідач) був укладений договір поставки № 562/21/351 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник взяв на себе зобов`язання поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі Товар), а відповідач в свою чергу зобов`язався прийняти та оплатити вартість поставленого товару (п. 1.1. Договору).
Сторонами Договору визначено ціну Договору, умови оплати, якість товару, умови поставки та приймання товару, відповідальність сторін, строк дії Договору та інші умови.
Строк дії Договору становить - до 31 грудня 2021 року. В частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.9.2. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим Договором зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною.
Розділом 2 Договору встановлено, що ціна Товару оплачується в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у Додатках до цього Договору. Ціна Товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати Товару на умовах цього Договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в Додатку до цього Договору є незмінним на весь період дії цього Договору. Загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна. Вартість тари та упаковки, в якій постачається Товар, входить до ціни Товару.
Сторонами Договору визначено, що оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та Додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі Рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 3.1 Договору).
Згідно пункту 3.2. Договору сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості Товару, що підлягає оплаті Покупцем здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару (надалі «курс Міжбанку»). Для визначення «курсу Міжбанку» Сторони використовують дані, розмішені на веб-сайті http://minlin.com.ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (надалі «Джерело курсу іноземних валют»).
Умовами Договору встановлений порядок оплати товару на умовах попередньої оплати на підставі рахунку на оплату та на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунку.
Відповідно до умов пункту 3.3. Договору оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі Рахунку на оплату, сформованого постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених Рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється, постачальником з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Оформлення видаткових накладних на Товар, який постачається на умовах попередньої оплати здійснюється за цінами, зазначеними в Рахунку на оплату. У разі недотримання покупцем строків оплати Товару встановлених Рахунком на оплату, оформлення видаткової накладної здійснюється за цінами, визначеними з дотриманням умов пунктів 3.2 цього Договору, на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Згідно пункту 3.4 Договору оформлення видаткових накладних на Товар, який постачається на умовах відстрочення оплати здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов пунктів 3.2. цього Договору.
У випадку несвоєчасної оплати товару Постачальник повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від вартості отриманого але не оплаченого товару за кожний день прострочення (п. 6.2 Договору).
У разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3. цього Договору, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48%(сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені) (п. 6.7. Договору).
Стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором поставки відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (Трьох) років. (п. 6.8. Договору).
У подальшому сторонами було укладено Додатки до Договору за якими сторонами визначено асортимент товару, кількість, ціну, порядок оплати та строки поставки.
За твердженням позивача, на виконання умов Договору ТОВ "ФІРМА ЕРІДОН" було здійснено поставку товару відповідачу.
Позивач вказує, що відповідачем порушено зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, що стало підставою для звернення позивача з відповідною позовною заявою до суду.
На підтвердження здійснення поставки товару та наявної заборгованості відповідача за договором, позивачем надано копії наступних доказів: Договір поставки №562/21/351 від 12.04.2021, додатки до Договору, платіжні доручення, видаткові накладні.
За твердженням позивача, відповідачем частково було здійснено розрахунок за поставлений товар, залишок несплаченої суми становить 289828,88 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем нараховано 48,00% річних від простроченої суми основної заборгованості в розмірі 45069,72 грн, проценти за користування товарним кредитом в розмірі 30189,17 грн та пеню у розмірі 15589,90 грн. Загальна сума заборгованості становить 380677,67 грн.
Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 380677,67 грн., з яких: 289828,88 грн - сума основного боргу, 45069,72 грн - сума 48 % річних, 30189,17 грн - сума процентів за користування товарним кредитом та 15589,90 грн. - сума пені.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Проаналізувавши зміст договору поставки № 562/21/351 від 12.04.2021, су дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов Договору поставки та укладених до нього додатків, оплата частини поставленого товару здійснювалась на умовах попередньої оплати та частина на умовах відстрочення оплати.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною Договору поставив відповідачу товар.
Факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 333017,94 грн підтверджено доданим до матеріалів справи видатковими накладним (т. 1, а.с. 48-63), які підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем платіжним дорученням № 277 від 15.04.2021 на суму 34689,06 грн та платіжним дорученням № 320 від 04.06.2021 на суму 8500,00 грн проведено розрахунок за видатковою накладною № 35212 від 16.04.2021, за видатковою накладною № 44414 від 28.04.2021 та частково за видатковою накладною № 48496 від 05.05.2021.
Матеріали справи свідчать, що за поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних товар за відповідачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 289828,88 грн.
Строк та умови здійснення відповідачем оплати повної вартості товару поставленого за Договором, визначені розділом 3 Договору та пунктом 3 Додатків до Договору.
Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення приписів пункту 3 додатків до Договору та ч.1 ст. 530 ЦК України не було здійснено повного розрахунку з позивачем за поставлений товар у визначені строки.
Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 333017,94 грн.
Проте, відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару, станом на день звернення позивача з даним позовом до суду за відповідачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 289828,88 грн.
Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 289828,88 грн, відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 289828,88 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 48% річних, процентів за користування товарним кредитом та пені, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.
Право на нарахування пені та 48% річних сторони узгодили в п. 6.2, п. 6.7 п. 6.8. Договору та п. 4, п. 5 Додатків до Договору.
Згідно з пунктом 6.2. Договору, відповідач у разі несвоєчасної оплати товару, повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості отриманого але не оплаченого Товару за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 6.8. Договору поставки, стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором поставки відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.
Умовами п. 6.7. Договору встановлено, що у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3. цього Договору, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48%(сорок вісім відсотків ) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Відповідно до умов Додатків до Договору встановлено, що уразу порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, останній зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого але неоплаченого товару.
Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків 48% річних, процентів за користування товарним кредитом та пені (а.с. 6-8), та встановлено, що вони є вірними.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 48% річних від простроченої суми основної заборгованості у розмірі 45069,72 грн, суми процентів за користування товарним кредитом у розмірі 30189,17 грн та суми пені у розмірі 15589,90 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА" (73001, місто Херсон, вул. Гагаріна, будинок 34, квартира 33, код в ЄДРПОУ 40781512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" (08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, село Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, код в ЄДРПОУ 43106699) суму основного боргу у розмірі 289928,88 грн, суму 48 % річних у розмірі 45069,72 грн, суму процентів за користування товарним кредитом у розмірі 30189,17 грн, суму пені у розмірі 15589,90 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 5710,17 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 07.02.2022.
Суддя С.В. Нікітенко
Судове рішення № 102998458, Господарський суд Херсонської області було прийнято 07.02.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 923/1601/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: