Рішення № 102998290, 01.02.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/3965/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши клопотання (вх. № 1583 від 24.01.2022 року) позивача про розподіл судових витрат

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок", 61071, м. Харків, вул. Кібальчича, буд. 27, кв. 135 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61057, м. Харків, майдан Театаральний, буд. 1 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Український державний інститут "Укрміськбудпроект", 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21-А про скасування наказу, визнання договору оренди подовж за участю представників сторін:

позивач: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Український державний інститут "Укрміськбудпроект": не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво «Ранок» звернулось до Господарського суду Харківської області зі позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про (із урахуванням заяви (вх. № 29819 від 17.12.2021 року) про зміну предмету позову):

- скасування наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області № 00576 від 10.08.2021 року;

- визнання договору оренди № 4725-Н від 19.10.2010 року укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Видавництво «Ранок», подовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме – до 19.06.2023 року. Судові витрати, просить суд, покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.01.2022 року у позові відмовлено частково. Скасовано наказ Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області № 00576 від 10.08.2021 року, в частині, а саме пунктів: "1. Визнати аукціон на продовження договору оренди від 19.10.2010 № 4725- Н, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" на державне окремо індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кімн. №№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 16, 17, 18,19 розміщені на 7-му поверсі 12-ти поверхової будівлі виробничого корпусу інституту (літ. А-12), загальною площею 330,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-А, що обліковується на балансі Державного підприємства «Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» (ідентифікаційний номер ЄДРПОУ 09497980) таким за результатами якого об`єкт не було передано в оренду, та 2. Припинити договір оренди від 19.10.2010 № 4725-Н з дати визнання аукціону таким, що не відбувся, а саме з 03.08.2021 року". Визнано договір оренди № 4725-Н від 19.10.2010 року укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Видавництво “Ранок”, подовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме – до 19.06.2023 року. В частині скасування наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області № 00576 від 10.08.2021 року щодо пунктів: "3. Відділу обліку, звітності та контролю за договорами оренди нерухомого майна:

- протягом п`яти робочих днів з моменту прийняття рішення, що має наслідком припинення договору оренди від 19.10.2010 № 4725-Н, розмістити копію рішення до Реєстру рішень і інших документів, на підставі яких, припиняються орендні правовідносини за посиланням: http://doc/google/com/forms/d/e/1FAIpQLSeposFSVVPVcJACwX8pJIuVa7kCRHI3PxgTijjQes1ZEfgntA/niewform; - організувати та забезпечити повернення державного майна - нежитлові приміщення - кімн. №№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 16, 17, 18,19 розміщені на 7-му поверсі 12-ти поверхової будівлі виробничого корпусу інституту (літ. А-12), загальною площею 330,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-А, що обліковується на балансі Державного підприємства «Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» за актом приймання - передачі; - надати до відділу укладання договорів оренди нерухомога майна для проведення аукціону з оренди майна необхідну інформацію стосовно об`єкта оренди, визначено у пункті 1 цього договору (додаток 1) та 4. Відділу укладання договорів оренди нерухомого майна: 4.1. Оголосити в електронній торговій системі аукціон ( № лоту: 9619) з оренди майна - нежитлові приміщення - кімн. №№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 16, 17, 18,19 розміщені на 7-му поверсі 12-ти поверхової будівлі виробничого корпусу інституту (літ. А-12), загальною площею 330,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-А, що обліковується на балансі Державного підприємства «Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» (ідентифікаційний номер ЄДРПОУ 09497980) (додаток 1) - відмовлено.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" судовий збір у розмірі 3 405,00 грн.

24.01.2022 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 1583) про розподіл судових витрат, у якому останній, просить суд, стягнути із відповідача судові витрати, зокрема пов`язані із оплатою професійної правової допомоги у розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2022 року прийнято до розгляду клопотання (вх. № 1583 від 24.01.2022 року) позивача про розподіл судових витрат. Призначено розгляд клопотання (вх. № 1583 від 24.01.2022 року) позивача про розподіл судових витрат у судовому засіданні на 01.02.2022 року. Запропоновано сторонам у строк по 01.02.2022 року до 14:00 год. надати до суду письмові пояснення (заперечення) щодо клопотання (вх. № 1583 від 24.01.2022 року) позивача про розподіл судових витрат.

01.02.2022 року від відповідача через канцелярію надійшли заперечення (вх. № 2350) щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат.

01.02.2022 року від відповідача через канцелярію надійшло клопотання (вх. № 2394), у якому останній, просить суд, розглянути клопотання позивача про розподіл судових витрат без участі представника відповідача. Врахувати, що рішенням суду від 20.01.2022 року у справі № 922/3965/21 позовні вимоги задоволено частково, а також, просить врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо відшкодування витрат на правову допомогу, викладені в постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та зменшити судові витрати, пов`язані із оплатою професійної правової допомоги на 75 %, що складатиме 6 250,00 грн.

Уповноважений представники заявника (позивача), відповідача та 3-ї особи у призначене судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяву у справі повідомлені належним чином, про свідчить направлення на юридичну адресу останніх, копії ухвали суду від 25.01.2022 року.

Ухвалою суду від 01.02.2022 року. яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання відповідача (вх. № 2394 від 01.02.2022 року) в частині розгляду заяви позивача, без участі представника відповідача.

Розглянувши клопотання (вх. № 1583 від 24.01.2022 року) позивача про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

В обґрунтування наданої до суду заяви, позивач зазначає, що 24.09.2021 року між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма" "Фелікс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого виконавець зобов`язується за дорученням замовника надати юридичні послуги у обсязі та на умовах, визначених договором у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання договору оренди № 4725-Н від 19.10.2010 року подовженим. У договорі сторони домовились про вартість послуг виконавця, а саме у розмірі 25 000,00 грн. за представлення інтересів замовника у кожній судовій інстанції.

Позивачем було здійснено оплату послуги з правової допомоги відповідно до платіжного доручення № 647795 від 15.12.2021 року. Також було підписано акт виконаних робіт № 1 від 18.01.2022 року. У зв`язку із чим. на думку позивача, сума витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, та саме така сума витрат, з урахуванням об`єму виконаної роботи та умов договору про правову допомогу, була фактичною, а їхній розмір є обґрунтованим.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Як вбачається із матеріалів справи № 922/3965/21 року, позивачем у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понесену у зв`язку із розглядом справи: судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру 2 270, 00 грн. та 25 000, 00 грн. витрати позивача на оплату правової допомоги (а.с. 4).

Крім того, позивачем до закінчення судових дебатів зроблено заяву про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат, які позивач сплатив або має платити у зв`язку із розглядом справи, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання вищевказаних вимог 24.01.2022 року через канцелярію суду надано клопотання (вх. № 1583) про розподіл судових витрат, у якій позивач, просить суд стягнути із відповідача судові витрати пов`язані із оплатою професійної правової допомоги у розмірі 25 000, 00 грн., разом із доказами у підтвердження заявленої до стягнення суми, а саме:

- копію договору № б/н про надання правничої допомоги від 24.09.2021 року укладеного між Адвокатським об`єднанням “Юридична фірма Фелікс” та Товариством з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок";

- копію рахунку на оплату № 62 від 14.12.2021 року на суму 25 000,00 грн.;

- копію платіжного доручення № 647795 від 15.12.2021 року на суму 25 000,00 грн. (призначення платежу за консультаційні послуги згідно рахунку № 62 від 14/12/2021 року без ПДВ);

- акт здачі – приймання наданих послуг № 1 за договором про надання правової допомоги від 18.01.2022 року.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображення в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Судом, здійснено перевірку розрахунків позивача зазначених у акті здачі – приймання наданих послуг № 1 за договором про надання правової допомоги від 18.01.2022 року та встановлено, що як вбачається із наданих документів, адвокатом були надані наступні послуги:

1. Надання консультації щодо перспектив звернення до суду за захистом порушеного права за наданими клієнтом документами; оцінка правових підстав позову – 24.09.2021 року – надання консультації (усної);

2. Підготовка заяви про забезпечення позову – 29.09.2021 року - заява про забезпечення позову;

3. Підготовка позовної заяви – 29.09.2021 року – позовна заява;

4. Участь адвокат у судовому засіданні -19.10.2021 року;

5. Підготовка відповіді на відзив – 16.11.2021 року – відповідь на відзив;

6. Участь адвокат у судовому засіданні -16.11.2021 року;

7. Підготовка пояснень у справі № 922/3965/21 – 29.11.2021 року – пояснення у справі № 922/3965/21;

8. Підготовка заяви про зміну предмету позову (подання похідної вимоги про скасування наказу відповідача) – 17.12.2021 року – заява про зміну предмету позовну;

9. Участь адвокат у судовому засіданні -21.12.2021 року;

10. Участь адвокат у судовому засіданні -13.01.2021 року;

Всього загальна вартість послуг 25 000, 00 грн.

Вищевказані у акті здачі – приймання наданих послуг № 1 за договором про надання правової допомоги від 18.01.2022 року були прийняті позивачем.

Крім того, як вбачається із пункту 4.1. договору № б/н від 24.09.2021 року про надання правової допомоги, сторони погодили, що вартість послуг виконавця за договором за представлення інтересів замовника у судах кожної окремої судової інстанції складає 25 00,00 грн., ПДВ не передбачено.

Відповідно до пункту 4.3. договору, факт надання юридичних послуг, що є предметом цього договору, підтверджується актом здачі – приймання наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Згідно з частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/18402/19 у постанові від 28.12.2020 року, зазначив, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

З аналізу вищевикладеного слідує, що сторонами у пункті 4.1. договору було погоджено вартість послуг виконавця за договором. Тобто сторонами визначено розмір гонорару адвоката, та встановлено його у фіксованому розмірі, та не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Заперечуючи проти клопотання позивача про розподіл судових витрат, відповідач у наданих до суду запереченнях (вх. № 2350 від 01.02.2022 року) зокрема зазначив, що разом із клопотанням про розподіл судових витрат позивачем було надано договір про надання правової допомоги від 24.09.2021 року. Відповідно до пункту 1.2. договору, юридичні послуги полягають у надання правової допомоги у тому числі але не виключно: консультації, підготовці документів, звернень, скарг, адвокатських запитів, позовів, інших процесуальних документів та представництва інтересів замовника у судах усіх юрисдикцій та усіх інстанцій, у тому числі господарських судах у зв`язку із захистом інтересів клієнта у справі за позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання договору оренди № 4725-Н від 19.10.2010 року продовженим. У наданому позивачем рахунку № 62 від 14.11.2021 року послуга, яка підлягає оплаті відповідно до договору про надання правової допомоги, викладена у наступним чином: «Надання правової допомоги у справі за позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання договору оренди № 4725-Н від 19.10.2010 року продовженим, у тому числі але не виключно: консультації, підготовці та подання позовної заяви та заяв по суті, документів, звернень, скарг, адвокатських запитів, інших процесуальних документів тощо». Відповідно до акту здачі – приймання наданих послуг № 1 від 18.01.2022 року за договором усі надані послуги зазначені (за виключення пункту 7) без номеру судової справи у рамках якої вони були надані. Тому, на думку відповідача неможливо встановити чи здійснено оплату у розмірі 25 000,00 грн. виключно за юридичні послуги, надані у зазначеній справ.

Враховуючи вищевикладене, за твердженнями відповідача, за документами наданими представником позивача неможливо встановити розмір та підтвердити сплату коштів за надання послуг у рамках справи № 922/3965/21. Таким чином, розмір судових витрат є непідтвердженим та безпідставним.

Вищевказані заперечення відповідача не приймаються судом, оскільки як зазначалось вище, та із урахуванням висновків Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/18402/19 у постанові від 28.12.2020 року, та пункту 4.1. договору № б/н про надання правової допомоги від 24.09.2021 року, сторонами у договору було визначено розмір гонорару адвоката, та встановлено його у фіксованому розмірі, що не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Крім того, відповідачем 01.02.2021 року через канцелярію суду було надано клопотання (вх. № 2394) у пункті 2 якого відповідач, просить суд, врахувати, що рішенням суду від 20.01.2022 року у справі № 922/3965/21 позовні вимоги задоволено частково, а також, просить врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо відшкодування витрат на правову допомогу, викладені в постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та зменшити судові витрати.

Суд дослідивши матеріали справи, та розглянувши клопотання відповідача (вх. № 2394 від 01.02.2020 року) в частині зменшення судових витрат на правову допомогу позивача, зазначає наступне.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Тому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі № 921/2/18, 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 року у справі № 902/519/18, додаткова постанова Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19, постанова Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

З аналізу судової практики Верховного Суду (постанови КГС ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18) вбачається, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображенні в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 4.1. договору № б/н від 24.09.2021 року про надання правової допомоги, сторони погодили, що вартість послуг виконавця за договором за представлення інтересів замовника у судах кожної окремої судової інстанції складає 25 00,00 грн., ПДВ не передбачено.

Відповідно до акту здачі – приймання наданих послуг № 1 за договором про надання правової допомоги від 18.01.2022 року та встановлено, що як вбачається із наданих документів, адвокатом були надані послуги.

Як вбачається із аналізу судової практики Верховного Суду (постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18), якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд також дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18).

Також, як вбачається із аналізу судових рішень Верховного Суду, сторона у справі, крім заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, поданої відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має право подати заперечення щодо розподілу (співмірності) судових витрат (постанова КГС ВС від 03.10.2018 року у справі № 910/23017/17, додаткова постанова КГС ВС від 27.06.2018 року у справі № 911/1803/17).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).

З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення заяви відповідача (вх. № 2394 від 01.02.2022 року) в частині зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та виходячи із загальних засад судочинства - справедливості, добросовісності та розумності, та з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд, зменшує розмір витрат відповідача на правову допомогу на 50 %.

Крім того, відповідно до вимог частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, у позові відмовлено частково.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" у справі № 922/3965/21 та оскільки позовні вимоги були немайнового характеру, витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог (25 000,00 / 2 = 12 500,00 грн.).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, із урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача, в частині зменшення розміру понесених позивачем судових витрат (від 01.02.2022 року вх. № 2394), клопотання (вх. № 1583 від 24.01.2022 року) позивача про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 6 250,00 грн. (12 500,00 грн.*50 %).

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 750,00 грн. - відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача (вх. № 1583 від 24.01.2022 року) про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Клопотання відповідача (вх. № 2394 від 01.02.2022 року) в частині зменшення розміру понесених позивачем судових витрат - задовольнити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1, ЄДРПОУ 44223324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" (61071, м. Харків, вул. Кібальчича, буд. 27, кв. 135, ЄДРПОУ 31060300) судові витрати з оплатою професійної правової допомоги у розмірі 6 250, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням (додатковим) законної сили.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 750,00 грн. - відмовити.

Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення (додаткове) може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво "Ранок" (61071, м. Харків, вул. Кібальчича, буд. 27, кв. 135, ЄДРПОУ 31060300);

відповідач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1, ЄДРПОУ 44223324);

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Український державний інститут "Укрміськбудпроект" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21-А, ЄДРПОУ 02497980).

Повне рішення (додаткове) складено "07" лютого 2022 року

Суддя О.О. Ємельянова