Рішення № 102998204, 04.02.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4752/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Інвест", м. Мукачево, Закарпатська область про стягнення 13120,55 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Інвест", м. Мукачево, Закарпатська область, в якій просить суд стягнути з відповідача 13120,55 грн вартості спожитої теплової енергії без укладання договору у нежитловому приміщенні загальною площею 101,8 кв.м. в житловому будинку за адресою: вул. Сумська, 26 за період з жовтня 2013 року по грудень 2014 року включно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/4752/21 та вказано, що розгляд справи № 922/4752/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 13 грудня 2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефест Інвест" з 15 липня 2013 року до 25 грудня 2014 року було власником нежитлових підвальних приміщень № 42, 43, 46, 47, 48 в літ. А-4 загальною площею 101,8 кв. м у житловому будинку № 26 за адресою: м. Харкові, бвул. Сумська, 26 на підставі договору № 5006-В-С від 15 липня 2013 року.

Як вказує позивач, вказаний будинок є з централізованою системою опалення, теплопостачання яких здійснює Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” (позивач). Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення житлових будинків, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення цих будівель одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання — протягом року.

На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2013-2014, 2014-2015 років Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” здійснювало постачання теплової енергії у житловий будинок, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень з жовтня 2013 року по грудень 2014 року підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваного сезону та про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.

Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” та балансоутримувача цих будинків — КП “Жилкомсервіс”.

Актом обстеження системи теплоспоживання об`єкта від 14 липня 2014 року № 174/1091, складеним представником позивача в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії, встановлено, зокрема, що: Товариство є власником нежитлових приміщень загальною площею 101,8 кв.м, розташованих у підвалі житлового будинку за адресою: вул. Сумська, 26, система опалення приміщення Товариства є єдиною і невід`ємною частиною системи опалення житлового будинку; споживач користується тепловою енергією без договору та без оплати; вказані акти є підставою для нарахувань за спожиту теплову енергію без договору до моменту укладання договору

Таким чином, в порушення статті 24 Закону України “Про теплопостачання”, відповідач не уклав договір з Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі” та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.

За розрахунком позивача, станом на 01 листопада 2021 року по особовому рахунку відповідача 17400-8143 обліковується заборгованість за безпідставно спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 13120,55 грн. яка утворилася за період з жовтня 2013 року по грудень 2014 року. Вартість теплової енергії, що була поставлена відповідачу, обчислюється позивачем на підставі даних кількість (обсяг) спожитої теплової енергії в спірний період згідно діючого тарифу становить 13120,55 грн.

Позивачем було направлено відповідачу рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, що підтверджується супровідними листами з фіскальними чеками “Укрпошта” про направлення. Проте вищезазначені рахунку відповідачем оплачені не були. Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених іктами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов`язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб`єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються "Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року N 1198" (далі Правила N 1198) та "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Kабінету Mіністрів України від 21 липня 2005 року N 630. Вказані правила є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями.

Згідно пункту 4 Правил № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Враховуючи викладене, наявність договірних відносин між сторонами у даному випадку є обов`язковою.

В той же час, станом на момент розгляду спору, договір на постачання теплової енергії між сторонами не укладено.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, Верховний Суд у вказаних постановах зазначив, що підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг. Верховний суд зазначив про виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання послуг з централізованого опалення, та зазначив про обов`язок відповідача, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що відповідачем не було оплачено рахунки за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2013 року по грудень 2014 року, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення 13120,55 грн. вартості спожитої теплової енергії без укладення договору у нежитловому приміщенні загальною площею 101,8 кв.м. в житловому будинку за адресою вул. Сумська, 26 за період з жовтня 2013 року по грудень 2014 року, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Інвест" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Возз`єднання, 8, ідентифікаційний код 38292107) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) 13120,55 грн вартості спожитої теплової енергії без укладання договору у нежитловому приміщенні загальною площею 101,8 кв.м. в житловому будинку за адресою: вул. Сумська, 26 за період з жовтня 2013 року по грудень 2014 року включно та 2270,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "04" лютого 2022 р.

Суддя П.В. Хотенець