Рішення № 102998146, 07.02.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4063/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта ОПТ-4", 61054, м.Харків, вул. Барабашова, буд. 6, код 40269758;

до Фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

про стягнення боргу за договором оренди № 015751 від 30.09.2019 у розмірі 6302,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орбіта ОПТ-4" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором оренди № 015751 від 30.09.2019 у розмірі 6302,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору № 015751 не здійснено оплату орендної плати за грудень 2019 року, у зв`язку з чим за відповідачем числиться борг, про стягнення якого позивач звернувся до суду. Крім цього позивач вказує, що відповідач припинив статус фізичної особи-підприємця з 03.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/4063/21, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та встановлено позивачеві строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з відмітки канцелярії суду про відправку поштової кореспонденції № 033943/2 від 07.12.2021, ухвалу суду від 07.12.2021 про відкриття провадження у справі було направлено позивачу та відповідачу. Проте, копія ухвали суду від 07.12.2021, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи предметом спору є стягнення заборгованості з орендної плати з фізичної особи-підприємця, статус якої згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент розгляду справи припинений ще 03.06.2020.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Пункт 1 частини 1 статті 20 ГПК України закріплює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 4.17. - 4.23 Постанови від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 роз`яснила, що відповідно до статті З ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, на переконання суду, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до договору оренди майна № б/н від 01.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКА РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ» передало в оренду майно торгівельного центру «Барабашово», у тому числі і павільйон (код об`єкту оренди: В-007-21-0128) Товариству з обмеженою відповідальністю «ОРБІТА ОПТ-4». Перелік майна, який надано в оренду Позивачу с додатком до договору оренди майна № б/н від 01.10.2018.

Згідно п. 1.5 договору оренди майна № б/н від 01.10.2018 обчислення строку цього Договору починається з 01.01.2019, але не раніше дня передання Майна Стороні-2 за актом прийому-передачі та закінчується 31.12.2021.

01 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКА РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРБІТА ОПТ-4» підписано акт прийому-передачі до договору оренди майна № б/н від 01.10.2018.

Відповідно до п.5.2.1 договору оренди майна № б/н від 01.10.2018 Сторона-2 (Позивач) має право передавати у користування третім особам, в тому числі на правах оренди, Майно без отримання окремої згоди Сторони-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКА РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ»).

« 30» вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРБІТА ОПТ-4» і ОСОБА_2 укладено Договір оренди № 015751, згідно якого орендодавець передав орендареві за плату в тимчасове користування павільйон загальною площею 15,44 кв. м в Торговому центрі «Барабашово» м. Харкова (код об`єкту оренди: В-007-21-0128). Термін оренди: з 01 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно.

Відповідно до п. 2.5 Договору оренди, нарахування орендної плати та інших платежів за Договором оренди починається з дня підписання сторонами акту прийому-передачі.

Згідно умов зазначеного Договору оренди Відповідач мав щомісячно сплачувати Позивачу:

- орендну плату у розмірі, визначеному пунктом 2.1 та 2.2 Договору оренди, а також наступні види платежів, які пов`язані з використанням об`єкту оренди, зазначені у Договорі оренди як «інші платежі», а саме:

- маркетингові витрати у розмірі 77,20 грн (п.2.3.1 Договору оренди);

Пунктом 2.6 Договору оренди передбачено, що Орендар (Відповідач) сплачує орендну плату та інші платежі щомісячно авансовим платежем за наступний місяць до 15 числа кожного місяця. Базова орендна плата відповідно до п.2.1 Договору оренди становить 7781,76 грн (сім тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 76 коп.) на місяць.

01 жовтня 2019 року між Позивачем та Відповідачем укладена додаткова угода (далі - Угода) до Договору оренди № 015751 від « 30» вересня 2019 року (Додаток № 5). Пунктом 1 Угоди встановлено надання знижки Відповідачу - ОСОБА_2 у розмірі 20% на період з 01 жовтня 2019 року по 31 грудня року включно.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з Договору оренди № 015751, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини шостої статті 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч.1, 5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч.1 ст.286 ГК України).

Частиною 3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У частині 1 ст.193 ГК України зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору, 01 жовтня 2019 року між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) підписано акт прийому-передачі до Договору оренди № 015751 від « 30» вересня 2019 року, що підтверджує факт передачі орендованого майна відповідачу.

Водночас, як стверджує позивач, відповідач, отримавши в користування приміщення, відповідачем сплачені передбачені договором оренди № 015751 від « 30» вересня 2019 року платежі за жовтень, листопад 2019 року.

Проте, станом на теперішній час, відповідач в порушення договірних зобов`язань не сплатив орендну плату та інші платежі за Договором оренди за грудень 2019 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 6302,60 грн, яка складається з: 6225,40 грн - орендної плати за місяць у відповідності до умов п. 2.1 договору з врахуванням додаткової угоди № 015751 від 30.09.2019 та 77,20 грн - вартості маркетингових послуг згідно з пп. 2.3.1 договору.

Таким чином, у відповідності до положень п. 2.5 Договору, відповідач зобов`язаний був сплатити вищевказані платежі у строк до 15.01.2020, проте як вказує позивач в порушення вказаних положень договору відповідачем не сплачено орендну плату за грудень 2019 року, внаслідок чого за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 6302,60 грн, з вимогами про стягнення яких позивач звернувся до суду.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище обставин справи, з огляду на те, що відповідач прийняв об`єкт оренди, однак не оплатив позивачу орендну плату за грудень 2019 року, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 6302,60 грн заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 015751 від 30.09.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта ОПТ-4" (61054, м. Харків, вул. Барабашова, буд. 6, код 40269758) заборгованість за грудень 2019 року у розмірі 6302,60 грн, а також 2270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Орбіта ОПТ-4", 61054, м. Харків, вул. Барабашова, буд. 6, код 40269758.

Відповідач Фізична особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2022.

Суддя Н.А. Новікова