Рішення № 102997856, 07.02.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2022 р. м. Рівне Справа № 918/1215/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А, код ЄДРПОУ 42163803)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 139А, код ЄДРПОУ 05607824)

про стягнення в сумі 14 233,73 грн..

Без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Поліського округу (далі по тексту Позивач, Інспекція) звернулась в Господарський суд Рівненської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (далі по тексту Відповідач, ПАТ "Рівнеазот", Товариство) в якому просить стягнути з останнього шкоду завдану навколишньому природному середовищу в сумі 14 233 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 73 коп., яку перерахувати на спеціальний рахунок місцевого бюджету UА608999980333149331000017505, ГУК у Рівненській області Городоцька сільська територіальна громада, 24062100, код ЄДРПОУ 38012494.

Позовні вимоги Державна екологічна інспекція Поліського округу мотивує наступним.

У вівторок, 20 липня 2021 року на території ПрАТ «Рівнеазот» стався вибух (повідомлення Рівненських ЗМІ з посиланням на очевидні в події).

21 липня 2021 року вх. №3-08/2997 на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшов лист заступника головного інженера ПрАТ «Рівнеазот» М.М. Потапчука, що 20 липня о 16:55год. в цеху неконцентрованої азотної кислоти на агрегаті №5 відбулася розгерметизація трубопроводу нітрозних газів, внаслідок чого відбувся залповий викид оксидів азоту в атмосферне повітря. 21 липня 2021 року о 16:44 год. ПрАТ «Рівнеазот» повідомив лише Державну екологічну інспекцію Поліського округу, про аварію, що сталась на підприємстві листом від 21.07.2021 вих. №1854.

Відповідно до листа ПрАТ «Рівнеазот» про настання аварії від 21.07.2021 № 1854, згідно наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу від 22.07.2021 № 213-ОД та направлення №484 від 22.07.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу у період з 23.07.2021 по 05.08.2021 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Приватним акціонерним товариством «РІВНЕАЗОТ» (код ЄДРПОУ 05607824, юридична адреса: 33017, м.Рівне, Рівне-17, адреса здійснення господарської діяльності: 35331, Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд.139а).

Перевіркою встановлено та в акті перевірки від 05.08.2021 №451 зафіксовано факт порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме:

20.07.2021 сталася розгерметизація трубопроводу нітрозних газів на агрегаті № 5 в цеху неконцентрованої азотної кислоти (згідно листа підприємства № 1854 від 21.07.2021), що спричинило наднормативний викид в атмосферне повітря оксидів азоту в масі 0,086265 т (згідно наданої підприємством довідки від 29.07.2021 № 1922).

Розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проведено згідно “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затвердженої наказом Міністерством енергетики та захисту довкілля України від 28 квітня 2020 року за № 277 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2020 року за № 414/34697 та на підставі довідки ПрАТ «Рівнеазот» від 29.07.2021 №1922, щодо маси забруднюючих речовин, які були викинуті в атмосферне повітря 20.07.2021 під час розгерметизації трубопроводу нітрозних газів у цеху неконцентрованої азотної кислоти на агрегаті №5 ПрАТ «Рівнеазот». Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, становить 14 233грн. 73 коп.

10.08.2021 вих. № 3-08/3894 Державною екологічною інспекцією Поліського округу ПрАТ «Рівнеазот» виставлено та направлено претензію № 106-3/5 на суму 14 233грн. 73 коп.

На даний час в Державній екологічній інспекції Поліського округу відсутні підтверджуючі документи сплати шкоди завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Як на правову підставу стягнення шкоди з Відповідача Позивач посилається на статтю 33 Закону України «Про атмосферне повітря», ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища"), ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст.222 Господарського кодексу України.

Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" надало суду відзив на позов в якому проти вимог Позивача заперечує посилаючись при цьому на наступне.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювана шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 статті 1166 ЦК України).

Позивач в своїх позовних вимогах стверджує, що факт неправомірної поведінки, наявність шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вина, підтверджується актом від 05.08.2021, листом ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» про настання аварії від 21.07.2021 №1854, довідкою про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря оксиду азоту від 29.07.2021 №1922, протоколами про адміністративне правопорушення та іншими доданими до позовної заяви доказами. Однак, з такими твердженнями відповідач не погоджується, так як вважає, що вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та дійсних обставинах справи.

Відповідач зазначає, що розрахунок розміру шкоди здійснено з порушенням норм Методики, відповідно, і заявлена сума шкоди, яка нібито завдана ПрАТ «Рівнеазот» навколишньому природному середовищі є необгрунтованою, факт забруднення атмосферного повітря в результаті дій Відповідача не встановлений, склад цивільного правопорушення, у вигляді протиправної поведінки, вини, розміру шкоду та причинно-наслідкового зв`язку відсутній. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Судом встановлено, що згідно наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу від 22.07.2021 № 213-ОД та направлення №484 від 22.07.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу у період з 23.07.2021 по 05.08.2021 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Приватним акціонерним товариством «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ 05607824, юридична адреса: 33017, м.Рівне, Рівне-17, адреса здійснення господарської діяльності: 35331, Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд.139а).

Перевіркою встановлено та в Акті перевірки від 05.08.2021 №451 зафіксовано факт порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме:

20.07.2021 сталася розгерметизація трубопроводу нітрозних газів на агрегаті № 5 в цеху неконцентрованої азотної кислоти (згідно листа підприємства № 1854 від 21.07.2021), що спричинило наднормативний викид в атмосферне повітря оксидів азоту в масі 0,086265 т (згідно наданої підприємством довідки від 29.07.2021 № 1922).

З огляду на вищевказане, Державною екологічною інспекцією Поліського округу, на підставі “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затвердженої наказом Міністерством енергетики та захисту довкілля України від 28 квітня 2020 року за № 277 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2020 року за № 414/34697 та довідки ПрАТ «Рівнеазот» від 29.07.2021 №1922, щодо маси забруднюючих речовин, які були викинуті в атмосферне повітря 20.07.2021 під час розгерметизації трубопроводу нітрозних газів у цеху неконцентрованої азотної кислоти на агрегаті №5 ПрАТ «Рівнеазот», здійснено розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За вказаним розрахунком розмір збитків, заподіяних державі внаслідок здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, становить 14 233грн. 73 коп..

Позивач в своїх позовних вимогах стверджує, що факт неправомірної поведінки, наявність шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вина, підтверджується Актом від 05.08.2021, листом ПрАТ «Рівнеазот» про настання аварії від 21.07.2021 №1854, довідкою про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря оксиду азоту від 29.07.2021 №1922, протоколами про адміністративне правопорушення та іншими доданими до позовної заяви доказами.

Однак суд зазначає, що з такими твердженнями погодитися неможливо, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та дійсних обставинах справи, що підтверджується наступним.

Згідно ч. 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 статті 1166 ЦК України).

Відповідно до п. 1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 07.05.2020 №414/34697 (надалі - Методика) встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами (далі - суб`єкти господарювання).

Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в частині охорони атмосферного повітря (п. 1.4. Методики).

Позапланова перевірка проводилась на підставі направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» від 22.07.2021 №484.

Положеннями статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6). У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7).

За наслідком проведення вказаної перевірки, 05.08.2021 Позивачем складено Акт №451 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (далі по тексту Акт перевірки).

Так, як вбачається з Акту перевірки встановлено нібито порушення порядку здійснення викидів, а саме - 20.07.2021 сталася розгерметизація трубопроводу нітрозних газів на агрегаті №5 у відділенні абсорбації в цеху неконцентрованої азотної кислоти (згідно листа підприємства №1854 від 21.07.2021), що спричинило наднормативний викид в атмосферне повітря оксидів азоту в масі 0,086265 т (згідно наданої підприємством довідки від 29.07.2021 №19922). На час перевірки порушення усунено. Не виконано пункт 3.1. Умови 3 Розділу 3 Дозволу №5624683301-8 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме - підприємство не направило повідомлення як по телефону, так і по факсу до Державної екологічної інспекції та Мінприроди як можливо скоріше (наскільки це можливо) після розгерматизації трубопроводу нітрозних газів на агрегаті №5 20.07.2021 у відділенні абсорбції в цеху неконцентрованої азотної кислоти.

Оскільки, ПрАТ «Рівнеазот» не погоджувалось з висновками Акту, 16.08.2021 було надіслано до Державної екологічної інспекції Поліського округу заперечення до Акту від 05.08.2021 №451 складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПрАТ «Рівнеазот», згідно якого повідомлено, що забруднення атмосферного повітря відсутнє та не було допущено порушень п. 3.1. Умови 3 Дозволу.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки викладені у Акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Такі твердження Акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені висновки акта.

При цьому, акт перевірки за самостійним визначенням не являється актом індивідуальної дії, що зумовлює для ПрАТ «Рівнеазот» виникнення будь-яких прав чи обов`язків, та його висновки не можуть бути предметом спору, а є лише носіями доказової інформації про виявлені під час контрольного заходу порушення, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому, оцінка акту, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у нього висновків перевірки, може бути надана судом лише при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставу такого акту.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі №810/6689/14.

Згідно абз. 1 п. 1.5. Методики, аварійний викид - викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який стався внаслідок промислової аварії, на стаціонарному джерелі викиду при виходу з ладу пилогазоочисної установки.

Пункт 2.1. Методики передбачає, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом; викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства; викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд у місці їх виходу з устаткування, встановлені у дозволі; викиди, які здійснюються у разі невиконання в установлені в дозволі терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин; аварійні викиди.

Як вбачається із направлення №484 від 22.07.2021, підстава перевірки лист про аварію (розгерматизацію), тобто, викид був аварійним.

Згідно п. 2.2. Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

Відповідно до п. 2.3. Методики, при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань:

Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго;

суб`єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин.

Такі результати вимірювань мають бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання;

випробувальних лабораторій з відповідною сферою акредитації, які акредитовані Національним агентством з акредитації України або іншими органами з акредитації, щодо яких у Національного агентства з акредитації України є угода про взаємне визнання акредитації.

Відповідно до п. 2.8. Методики,, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу; викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання в установлені в дозволі терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин; аварійного викиду; конструктивних особливостей газоходу (труби), що унеможливлюють інструментальні вимірювання необхідних параметрів для визначення об`ємної витрати газопилового потоку від паливовикористовуючого обладнання.

За результатами перевірки суб`єкта господарювання, складається акт перевірки в установленому законодавством порядку із зазначенням часу роботи джерела викиду в режимі наднормативного викиду в годинах (п. 2.9. Медодики).

Однак, як вбачається з акту перевірки та документів долучених до позову, дані визначені в п. 2.9. Методики не зафіксовані.

Позивачем здійснено розрахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі пункту 4.1. Методики, який передбачає, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою: З = m i х 1,1П х A i х К т х Кзi, де

З - розмір збитків, грн;

т.і - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі -коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Однак, до позовної заяви не надано інструментально-лабораторних вимірювань, а розрахунок здійснено на підставі довідки ПрАТ «РІВНЕАЗОТ», що суперечить як інструментально-лабораторному методу контролю так і розрахунковим методам визначеними в Методиці.

Разом з тим, під час проведення перевірки відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Поліського округу відібрані проби викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря в цеху неконцетрованої азотної кислоти, цеху виробництва аміачної селітри та цеху з виробництва аміаку. Так в акті зазначено, що вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел перевищень встановлених нормативів не виявлено.

Згідно протоколу Позивача №20-21/2 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 28.07.2021, перевищень встановлених нормативів гранично-допустимих викидів забруднюючих речовин не виявлено. Дані результати також зафіксовані і в акті перевірки.

При цьому, проведеними відділом охорони навколишнього природного середовища підприємства 20.07.2021 замірами встановлено відсутність перевищення діючих нормативів гранично допустимих концентрацій речовин в атмосферному повітрі на території підприємства, що підтверджується довідкою.

Відповідно до протоколу №25 позачергового засідання Комісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненського району від 21.07.2021, Рівненським Гідрометцентром проведено заміри у 4-х точках: селах Городок, Квасилів, Караєвичі, Обарів, а також в місті Рівне на вул. Млинівська, за результатами проведених замірів перевищення гранично допустимої концентрації діоксиду у повітря не виявлено. Згідно протоколу досліджень повітря населених пунктів від 20.07.2021 Рівненського обласного центру з гідрометеорології показники речовин в атмосферному повітрі знаходяться в межах ГДК.

Відповідно до листа ГУ ДСНС України в Рівненській області №6204-4691/0206/2 від 06.09.2021 та відповідно до протоколу газоаналітичного контролю-вимірювань концентрації газу в повітрі від 21.07.2021 №1, за результатами вимірювань перевищень гранично-допустимих концентрацій речовин внаслідок розгерметизації не виявлено.

Як вбачається з листа ДУ «Рівненський ОЦКПХ МОЗ» №03.01-08/1802 від 06.09.2021, перевищень ГДК речовин в атмосферному повітрі та ґрунті не зареєстровано.

Разом з тим дані обставини зафіксовані також в Рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2021 по справі №569/16767/21.

Таким чином, за наслідками проведених спеціалізованими та акредитованими установами, в тому числі і Позивачем, досліджень атмосферного повітря на території ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» та прилеглих населених пунктів перевищень гранично допустимих концентрацій речовин не виявлено, що свідчить про відсутність негативного впливу на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища, а відповідно і про відсутність забруднення атмосферного повітря.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що маса наднорамтивного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має розраховуватися на підставі пунктів 3.7. Методики.

20.07.2021 стався аварійний викид, тобто викид не передбачений Дозволом.

Згідно п. 3.7. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Відповідно до п. 3.10. Методики, розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в результаті аварійних викидів здійснюється за формулою (15): m i = 3,6 х 10 -6 х (q mc1 - q mc2-) х T, де

де m i - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря в результаті аварійних викидів, т;

q mc1- значення масової витрати викидів забруднюючих речовин у газопиловому потоці до пилогазоочисної установки, г/с;

q mc2- значення масової витрати викидів забруднюючих речовин у газопиловому потоці після пилогазоочисної установки, г/с;

T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі аварійного викиду год.

За змістом п. 3.11. Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

З огляду на вищезазначене, можливість встановити наявність збитків від аварійного викиду неможливо, оскільки розрахунок суми збитків здійснений Позивачем без проведення інтструментально-лабораторних вимірівань в порушення п. 3.7. Методики.

Таким чином, неправильно здійснений позивачем розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має своїм наслідком помилковий розрахунок розміру збитків.

Подібна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі №910/19982/16 та від 07.11.2017 у справі №910/3766/17, постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №918/388/16.

Крім того, Позивачем не було враховано п. 3.11. Методики, яким встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається саме з моменту виявлення порушення (дата складання акту) до моменту його усунення (як зазначено в акті на момент перевірки порушення усунуто), при цьому з урахуванням фактично відпрацьованого часу таким джерелом часу (такі дані відсутні як в акті перевірки та і в позовній заяві). Отже, розрахунок збитків мав би визначитись з 05.08.2021, коли порушення вже не існувало, а тому підстави для нарахування збитків відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.04.2017 у справі №910/14534/16 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №918/388/16.

Щодо протоколу №010209 про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.08.2021 №1437-3/5.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 02.08.2021 згідно протоколу №010209 про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.08.2021 №1437-3/5 відповідальну особу цеху ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» Середюка Андрія Володимировича притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 78 КУпАП (на ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» встановлено порушення порядку викидів, а саме 20.07.2021 в цеху НАК відбулась розгерметизації трубопроводу нітрозних газів на агрегаті №5 в цеху неконцентрованої азотної кислоти (згідно листа підприємства №1854 від 21.07.2021), що спричинило наднормативний викид в атмосферне повітря оксидів азоту в масі 0,086265т (згідно наданої підприємством довідки від 29.07.2021 №1922)) у вигляді штрафу в розмірі 136 грн..

Проте суд зазначає, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.2021 у справі №569/16767/21, яке набрало законної сили 04.01.2022, позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу задоволено, скасовано постанову державного інспектора з охорони навколишнього середовища Поліського округу Щур Віталія Григоровича №1437-3/5 від 02.08.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 78 КУпАП та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Предметом доказування у даній справі є факт забруднення атмосферного повітря, що передбачає необхідність доведення не лише самої події забруднення атмосферного повітря, а і доведення суб`єкта правопорушення, визначення показників перевищення гранично допустимих концентрацій хімічних елементів, що є необхідним для вирахування розміру шкоди.

Згідно ч. 2 статті 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8).

З огляду на викладене, слід констатувати відсутність в матеріалах справи наказу ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» №2516-ВК від 09.12.2019, Положення №45-31 «Про структурний підрозділ (на правах цеху) ПрАТ «РІВНЕАЗОТ», протоколу про адміністративне правопорушення №010209 від 02.08.2021, постанови про накладення адміністративного стягнення №1437-3/5 від 02.08.2021, а тільки здійснено посилання на них в позовній заяві.

Таким чином, розрахунок розміру шкоди здійснено з порушенням норм Методики, відповідно, і заявлена сума шкоди, яка нібито завдана ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» навколишньому природному середовищі є необгрунтованою, факт забруднення атмосферного повітря в результаті дій Відповідача не встановлений, склад цивільного правопорушення, у вигляді протиправної поведінки, вини, розміру шкоду та причинно-наслідкового зв`язку відсутній, що є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, суд констатує, що Позивач не довів належними та допустимими доказами завдання Приватним акціонерним товариствои "Рівнеазот"» шкоди навколишньому природному середовищі, факт забруднення атмосферного повітря в результаті дій Відповідача не встановлений, склад цивільного правопорушення, у вигляді протиправної поведінки, вини, розміру шкоду та причинно-наслідкового зв`язку відсутній, що є підставою для відмови у позові.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити Державній екологічній інспекції Поліського округу у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення шкоди у сумі 14 233,73 грн..

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя В.В.Марач