Рішення № 102994550, 07.02.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8932/21

за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємця Волошиної Анжели Анатоліївни, м. Кривий Ріг

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Волошиної Анжели Анатоліївни про стягнення суми заборгованості у розмірі 9 491, 36 грн - сума основного боргу, 289, 85 - інфляційні втрати, 170, 13 грн - 3% річних, пеня - 717, 86 грн, 7% штрафу - 790, 95 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки строк для подання відповідачем відзиву на позов виходить за межі встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 22.11.2021 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, 100/87.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 22.11.2021, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі - продажу теплової енергії № 577 від 16.12.2013, в частині повної та своєчасної оплати.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

16.12.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач, продавець) та Фізичної особою-підприємцем Волошиною Анжелою Анатолівною (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 577 купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір).

За цим договором теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених в додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального періоду; гаряче водопостачання протягом року (за наявності виділеного об`єму природного газу).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за правилами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем, проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України (пункт 6.1 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).

Відповідно до пункту 6.3 договору, оплата за теплову енергію здійснюється споживачем виключно грошовими коштами та в національній валюті відповідно до тарифів встановлених згідно чинного законодавства України, шляхом 30 відсотків попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли при цьому від споживача нараховуються як передплата за умови відсутності заборгованості споживача за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати споживачем за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 31.12.2014 року, з урахуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи не містять доказів дострокового припинення цього договору або визнання його недійсним у визначеному законом порядку. Отже, даний договір був дійсним та обов`язковим для виконання сторонами протягом спірного періоду.

На виконання умов договору позивач у період з 01.01.2021 по 14.04.2021 поставив, а відповідач прийняв теплову енергію, однак оплату за прийняту та спожиту теплову енергію повністю не здійснив.

Так, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не здійснив оплату в повному обсязі за спожиту теплову енергію, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 9 491, 36 грн.

На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надано завірені належним чином копії актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг): № 386 від 31.01.2021 на загальну суму 3 485, 94 грн, № 1537 від 28.02.2021 на загальну суму 3 526, 01 грн, № 2749 від 31.03.2021 на загальну суму 2 604, 43 грн, № 3886 від 30.04.2021 на загальну суму 1 682, 87 грн та платіжного доручення № КТЦ0002969 від 30.09.2021 на суму у розмірі 11 000 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, яким позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за постачання теплової енергії у розмірі 11 460, 15 грн, з яких: 9 491, 36 грн основний борг, 289, 85 грн інфляційні втрати, 170, 13 грн 3% річних, 717, 86 грн - пеня та 790, 95 грн 7% штрафу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017, "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо суми основного боргу

Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідач не заперечив та не спростував факту надання йому позивачем послуг з постачання теплової енергії у період з 01.01.2021 по 14.04.2021.

Тож, за наявними у справі доказами суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання за договором із поставки відповідачу теплової енергії у період з 01.01.2021 по 14.04.2021, у зв`язку з чим у відповідача виникло зустрічне зобов`язання по оплаті вартості отриманої ним теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення укладеного сторонами договору, відповідач повинен був оплатити вартість теплової енергії, в строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії (п. 6.3 договору).

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії є таким, що настав.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв`язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за відпущену йому теплову енергію становить 9 491, 36 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано, в матеріалах справи міститься належним чином завірені копії актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та платіжного доручення про лише часткову сплату відповідачем отриманої теплової енергії, з огляду на що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 9 491, 36 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати споживачем за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленої теплової енергії позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 717, 86 грн: за період з 22.02.2021 по 23.08.2021 на суму 121, 55 грн; з 22.03.2021 по 20.09.2021 на суму 265, 57 грн; з 21.04.2021 по 20.10.2021 на суму 204 грн; з 21.05.2021 по 09.11.2021 на суму 126, 75 грн.

Перевіркою розрахунку пені, доданого позивачем до позовної заяви, судом встановлено його арифметичну правильність, відповідність умовам договору та положенням чинного законодавства.

Тому вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також у зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати вартості поставленої теплової енергії позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 790, 95 грн, за періоди з 22.02.2021 по 09.11.2021 на суму 244, 02 грн; з 22.03.2021 по 09.11.2021 на суму 246, 82 грн; з 21.04.2021 по 09.11.2021 на суму 182, 31 грн; з 21.05.2021 по 09.11.2021 на суму 117, 80 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є вірним. А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 790, 95 грн також підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленої тепловодої енергії позивачем нараховано 3% річних у розмірі 170, 13 грн за періоди з 22.02.2021 по 09.11.2021 на суму 35, 86 грн; з 22.03.2021 по 09.11.2021 на суму 67, 24 грн; з 21.04.2021 по 09.11.2021 на суму 43, 24 грн; з 21.05.2021 по 09.11.2021 на суму 23, 79 грн та інфляційні втрати в розмірі 289, 85 грн за той самий період.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 170, 13 грн та інфляційних втрат у розмірі 289, 85 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 270 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Волошиної Анжели Анатолівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) суму основного боргу в розмірі 9 491, 36 грн, інфляційні втрати у розмірі 289, 85 грн, 3% річних у розмірі 170, 13 грн, пеню у розмірі 717, 86 грн, 7% штрафу у розмірі 790, 95 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко