Постанова № 102993236, 01.02.2022, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/763/21

провадження № 3/631/3/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т. М.,

за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Майбороди С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області адміністративний матеріал, що надійшов від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 163183, складеного 29 липня 2021 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Токар Т. С., вбачається, що 29 липня 2021 року о 17 годині 21 хвилині ОСОБА_1 у селі Новоселівка Харківського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області по вулиці Воскресінській поблизу будинку № 179 керувала транспортним засобом – мопедом «HONDA Super dio», державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням газоаналізатору «Drager Аlcotest 6820» у присутності двох свідків, результат тесту склав 0,26 ‰.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності свого захисника – адвоката Майбороди С. С., свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнала та повідомила, що в той день, коли її зупинили працівники поліції, ніяких алкогольних напоїв не вживала, пила тільки квас. Протокол про адміністративне правопорушення та інші документи підписала без зауважень через свою юридичну необізнаність. Вважала, що при складанні адміністративного матеріалу відносно неї, працівники поліції допустили чисельні порушення, що свідчать про неналежність усіх наданих доказів.

Представник ОСОБА_1 – захисник Майборода Сергій Сергійович у судовому засіданні звернув увагу суду на порушення працівниками поліції процедури та порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а саме порушення приписів статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктів 1, 3 та 4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, яке виразилось у тому, що поліцейськими, які проводили огляд на стан сп`яніння використовувся технічний засіб – газоаналізатор «Drager Аlcotest 6820», який не відповідає вимогам, визначеним у Інструкції з експлуатації газоаналізатору «Drager Аlcotest 6820» в частині інтервалів технічного обслуговування приладу – перевірки калібровки, яка має проводитись кожні шість місяців, а не раз у рік, як вказано у наказі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747. В даній справі до матеріалів надана роздруківка результатів огляду ОСОБА_1 від 29 липня 2021 року, проведеного газоаналізатором «Drager Аlcotest 6820», відповідно до якої останнє калібрування приладу проводилось 17 листопада 2020 року, тобто більше ніж за півроку до його використання. Враховуючи допустиму похибку зазначеного приладу, яка складає 0,04 проміле та порушення строків проведення калібрування, визначених фірмою-виробником, в даному конкретному випадку похибка могла скласти більше 0,06 проміле, а отже за версією захисника результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не може вважатися дійсним.

Окрім іншого, на думку сторони захисту не може бути визнано належним та допустими доказом відеозапис, яким нібито зафіксоване вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, оскільки він зроблений на камеру мобільного телефону, що є порушення відповідної Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, не є безперервним та отриманий без відповідного письмового доручення керівникам органу поліції на його копіювання.

Також захисник вказав, що у протоколі не вказані ознаки алкогольного сп`яніння, що були виявлені у ОСОБА_1 ; не вказана точна назва приладу, за допомогою якого проводився огляд на місці зупинку, а вказано лише «Драгер». Крім того, на думку сторони захисту суду не надано жодних доказів того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений відповідною посадовою особою, і те, що саме ця особа була уповноважена на такі дії. При цьому, супровідний лист про направлення адміністративного матеріалу не містить відбиток штампу, який дозволяє точно ідентифікувати підрозділ органу національної поліції, що, на думку захисника, також підтверджує відсутність відповідних повноважень у осіб, що склали протокол.

Як вказав адвокат Майборода С. С., вище наведені порушення у своїй сукупності є істотними та з огляду на приписи статті 62 Конституції України, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Сторона захисту також звернула увагу суду, що ОСОБА_1 є особо з інвалідністю ІІІ групи та має онкологічне захворювання, на підтвердження чого надала медичну документацію.

Клопотань про допит працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, а також свідків, ОСОБА_1 та її захисник не заявляли, а тому суд вважає можливим провадити розгляд на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення, щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ встановлені обов`язки учасників дорожнього руху, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста – машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.9 «А» Правил дорожнього руху).

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об`єктивна сторона якої полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена положеннями статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Частинами 2 та 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції від 16 лютого 2021 року), чітко визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно положень пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 6 розділу І вищенаведеної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Як визначено у пунктах 1, 3, 4 та 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 10 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року).

Аналогічні за змістом норми містяться й у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, у пукти 2, 3 та 5 якого встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за

відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або

долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до

відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи 29 липня 2021 року о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом – мопедом «HONDA Super dio», державний номерний знак НОМЕР_2 була зупинена працівниками поліції у селі Новоселівка Харківського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області по вулиці Воскресінській у зв`язку із виявленням порушення пункту 2.3 «Г» Правил дорожнього руху, за що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 995530 від 29 липня2021 року була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладання адміністративного стягнення у виді штрафу (а. с. 7). Даний факт у судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисником не заперечувався, а отже вказані обставини підтверджують факт керування останньою відповідним транспортним засобом – мопедом.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення працівниками полії виявлено ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 , через що останній було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Аlcotest 6820».

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- даними тестування на алкоголь, проведеного 29 липня 2021 року о 17 годині 23 хвилини за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», прилад № ARJL – 0253, принтер № ARJК – 0471, тест № 181, який є додатком до протоколу № ДПР № 163183, де вказано результат тесту – 0,26 ‰. Даний результат підписаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без зауважень (а. с. 3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29 липня 2021 року, який є додатком 2 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та складений у присутності ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому зафіксовано факт використання газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820», прилад № ARJL – 0253, результат якого виявився позитивним – 0,26 ‰ та вказано, що огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, невнятна мова та почервоніння обличчя. З результатами вказаного акту ОСОБА_1 погодилась, про що свідчить її короткий особистий підпис, а також підписи свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 4);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 29 липня 2021 року, які пояснили, що 29 липня 2021 року у їх присутності водій мопеда «HONDA Super dio», державний номерний знак НОМЕР_2 , – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшла огляд на стан сп`яніння з використанням «Drager Аlcotest», результат якого склав 0,26 ‰. Також у присутності свідка водій ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом адміністративного протоколу, правами та обов`язками, передбаченими статтею 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 5, 6).

Надаючи оцінку цим поясненням суд відмічає, що виходячи з вимог статті 272 та пункту 5 частини 1статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, допит свідків в судовому засіданні не є обов`язком судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд враховує, що з клопотанням про допит свідків під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 та її захисник не зверталися.

Крім того, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які наявні в матеріалах справи, повністю узгоджуються з фактичними обставинами події та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Оформлення поліцейським пояснень свідків на бланку, само по собі не свідчить про недостовірність цих пояснень як доказів; під вказаними поясненнями міститься власноручний запис свідків про те, що пояснення з їх слів записані вірно та ними прочитані.

Те, що вказані пояснення відносяться саме до цієї справи, жодних сумнівів не викликає.

Також факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом вірно відображений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 163183, складеного 29 липня 2021 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Токар Т. С., з якого вбачається, що 29 липня 2021 року о 17 годині 21 хвилині ОСОБА_1 у селі Новоселівка Харківського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області по вулиці Воскресінській поблизу будинку № 179 керувала транспортним засобом – мопедом «HONDA Super dio», державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням газоаналізатору «Drager Аlcotest 6820» у присутності двох свідків, результат тесту склав 0,26 ‰ (а. с. 2).

З відомостями, зафіксованими працівником поліції у даному протоколі ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її власноручний підпис у цьому протоколі; у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» остання вказала, що «з протоколом згодна».

Судом не встановлено обставин, якими б стверджувалося, що вказані пояснення ОСОБА_1 писала під тиском працівників поліції

Слід також зауважити, що будь-яких заперечень щодо відомостей, які зазначені в протоколі працівником поліції, ОСОБА_1 ані в протоколі, ані в окремих поясненнях не зазначила; остання не висловлювала те, що не згодна із встановленим відносно нею факту перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що цей протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службової особи, яка його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ані ОСОБА_1 , ані її захисником – адвокатом Майбородою Сергієм Сергійовичем не оскаржувалися, а саме: скарг до керівництва працівників поліції, позовної заяви до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, заяв до правоохоронних органів в порядку, передбаченому Кримінаьним процесуальним кодексом України, – останні не подавали, а тому доводи про те, що працівники поліції під час складення протоколу порушили вимоги чинного законодавства є необґрунтованими та суд ставиться до них критично.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог статтей 254 – 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

При цьому, як встановлено у ході судового розгляду справи працівниками поліції повністю дотримані вимоги статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та приписи нормативно-правових актів, що регулюють порядок огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп`яніння.

Недоліки протоколу, на які вказує захисник в частині некоректно зазначеної назви приладу тощо, не є суттєвими та не вказують на безпідставність складання протоколу.

Крім того, у судовому засіданні були досліджені та відтворені відеозаписи, що долучені до матеріалів справи, у тому числі з реєстратора, розміщеного у патрульній машині (а. с. 15), на яких відображено перебіг подій, що мали місце 29 липня 2021 року по вулиці Воскресінській в селі Новоселівка Харківського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області, за участю водія ОСОБА_1 , а саме те, що остання перебувала за кермом мопеду з державним номерним знаком НОМЕР_2 разом із пасажиром та під час руху не була в застебнутому мотошоломі, за що й була зупинена працівниками патрульної поліції. Також із даних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 добровільно у присутності свідків погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу – газоаналізатора «Drager Alcotest 6820». Перед проходженням огляду працівник поліції докладно пояснила, що потрібно роботи та лише допомогла ОСОБА_1 відкрити одноразовий муштук. При цьому, перед початком огляду працівник поліції у присутності свідків зробила забір повітря, продемонструвавши, що у насадці до газоаналізатору не має вмісту алкоголю. За результатами огляду було встановлено, що вміст алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі складає 0,26 ‰. Після цього ОСОБА_1 пояснила, що вона дійсно трошки випила вина, показавши при цьому руками кількість випитого.

Даних про те, що ОСОБА_1 була не згодна із результатами огляду матеріали адміністративної справи не містять. Крім того, після проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження додаткового огляду на стан алкогольного сп`яніння самостійно не зверталася.

Будь-яких порушень при проведенні фіксації вчиненого адміністративного правопорушення та збирання доказів, судом не встановлено.

Частина 2 статті 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до статті 31 вказаного Закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Твердження сторони захисту про те, що відеозаписи долучені до матеріалів справи не містять дати та часу запису й не схожі на записи, зроблені за допомогою портативних відеорегістраторів (скоріше за все зроблені на мобільний телефон працівників поліції) та ці відеозаписи не є безперервними, а тому їх не можна вважати належним доказом, суд вважає безпідставними, оскільки вони суперечать вимогам статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, а оцінюється в сукупності з іншими доказами.

Крім того, фіксація правопорушення, у тому числі на камеру мобільного телефону, не суперечить приписам Кодексу України про адміністративні правопорушення та не свідчить про недопустимість відеозапису.

Також слід відмітити, що статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено перелік відомостей, що мають бути внесені до протоколу про адміністративне правопорушення, проте жодних вимог про внесення до даного процесуального документу даних про ідентифікацію та технічний засіб на який було здійснено відеофіксацію правопорушення дана норма закону не містить

Наданий до матеріалів справи диск з відеозаписами сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, так як не містить ознак фальсифікації та фабрикації; на цих записах відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення та інших документах.

Також є безпідставним довід захисника Майбороди С. С. про недопустимість доказу – диску з записами подій, з тієї підстави, що працівниками поліції не роз`яснювалось ОСОБА_1 , що ведеться відеозапис.

Таким чином, з огляду на те, що подія була зафіксована поліцейськими за допомогою технічного засобу відеозапису (у тому числі можливо й за допомогою камери мобільного телефону поліцейського), і відеозапис з вказаної камери було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що проведення огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося з дотриманням вимог закону, тому вказані докази є належними та допустимими.

Що стосується доводів адвоката про невідповідність спеціального технічного засобу для вимірювання алкоголю – газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820» вимогам нормативно-правових актів, то вони також є безпідставними, виходячи з такого.

Як вже зазначалось положеннями пункту 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби)

Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки.

Газоаналізатор Drager Safety AG and Co.KgaA (Germany), до яких належить і «Drager Alcotest 6810», включений до вказаного переліку.

Положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності з 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Частиною 1 статті 17 наведеного вище Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Отже, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.

З Свідоцтва про державну реєстрацію № 14455/2014, виданого Державною службою України з лікарських засобів, медичний виріб газоаналізатор Drager Alcotest, виробник Drager Safety AG and Co.KgaA, відповідає реєстраційний матеріалами, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2017 року № 1529, внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволений для застосування на території України. Строк дії свідоцтва необмежений (а. с. 93).

Таким чином, оскільки газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» був введений у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію 14455/2014, строк дії якого є необмеженим, його використання є можливим за умов дотримання умов експлуатації та технічного обслуговування.

Приписами пункту 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до копії Сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 01 вересня 2014 року № UA-MI/2-4574-2014, цей сертифікат засвідчує, що ідентифіковані належним чином газоаналізатори Alcotest…, Interlock ХТ, код УКТ ЗЕД 9027 80 17 00, які серійно виробляються фірмою Drager Safety AG and Co.KgaA, Німеччина, відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788-14, а також вимогам технічної документації виробника (а. с. 92).

Як убачається із наявною в матеріалах справи роздруківці огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager Alсotest 6820», прилад № ARJL – 0253, який дозволено для використання Міністерством охорони здоров`я України та він має відповідне свідоцтво, а отже правомірно був застосований працівниками поліції.

Що стосується доводів захисника – адвоката Майбороди С. С. про використання газоаналізатор з порушенням строку міжповірочного інтервалу, то вони також є хибними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно копії Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 01 вересня 2014 року № UA-MI/1-96-2014, цей сертифікат виданий фірмі Drager Safety AG and Co.KgaA, Німеччина, засвідчує, що на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alcotest…, Interlock ХТ», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788-14. Газоаналізатори Alcotest…, Interlock ХТ під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірюваної техніки – 1 рік (а. с. 92).

Із матеріалів справи, зокрема роздруківці з газоаналізатора «Drager Alсotest 6820», прилад № ARJL – 0253, за допомогою якого було встановлено стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 судом встановлено, що останньою датою повірки (калібрування) є 17 листопада 2020 року (а. с. 3). Тобто на момент проведення огляду (29 липня 2021 року) вказаний газоаналізатор був використаний в межах міжповірочного інтервалу для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Крім того, як убачається із витребуваного на запит суду копії Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/8442, виданого 17 листопада 2020 року Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі, спеціальний технічний засіб – газоаналізатор «Drager Alсotest 6820», заводський № ARJL – 0253, Drager Safety AG and Co.KgaA, Німеччина, за результатами повірки відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013. Вказане свідоцтво чинне до 17 листопада 2021 року (а. с. 94).

Також відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/10026, виданого 11 листопада 2021 року Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі, спеціальний технічний засіб – газоаналізатор «Drager Alсotest 6820», заводський № ARJL – 0253, Drager Safety AG and Co.KgaA, Німеччина, за результатами повірки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019. Вказане свідоцтво чинне до 11 листопада 2022 року (а. с. 94).

Аналогічні відомості щодо дата проходження повірки (градуювання) – 17 листопада 2020 року та 11 листопада 2021 року, підтверджуються записами у сервісній гарантійній книжці приладу газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alсotest 6820», серійний номер приладу ARJL – 0253, дата першої державної повірки – 02 грудня 2016 року, період між сервісами, градуюваннями та повірками – не менше ніж 1 раз на 12 місяців (а. с. 90 – 91).

Інші посилання сторони захисту, які на їх думку є істотними порушеннями, як то не чіткий відбиток штампу органу поліції на супровідному листі, тощо, на увагу не заслуговують, оскільки не спростовують виявленого порушення вимог пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 .

При цьому суддя критично оцінює пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що на час на час зупинки транспортного засобу під її керування, вона не перебувала у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вказані твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а отже їх слід розцінювати як спробу уникнути відповідальності за скоєне.

Та обставина, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи та має онкологічне захворювання, а також періодичне проходить лікування з цього приводу (а. с. 70 – 73) не може слугувати підставою для звільнення її від адміністративної відповідальності та ніяким чином не спростовує винність останньої у вчиненому правопорушенні.

Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, доведеним, а тому вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Суддя також вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 8 та 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Обставин, що відповідно до статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 у судовому засіданні не встановлено.

Майнової шкоди проступком не заподіяно, підстав для передачі матеріалів на розгляд громадській організації або трудовому колективу не має.

Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, та відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень її вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів в межах санкції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 1928-ІХ від 02 грудня 2021 року «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2022 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2481 гривню.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 496 гривень 20 копійок, – зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 34, 35, 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 245, 256, частиною 2 статті 268, статтями 277, 279, 280, 283 – 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) – електронне адміністрування податку) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк ОДИН рік.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію постанови направити ОСОБА_1 , її захиснику та до Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі, що буде складатиме 34000 гривень 00 копійок.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2022 року.

Суддя: Т. М. Трояновська