Ухвала суду № 102991866, 31.01.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/190/17

Провадження № 1-кп/346/94/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 р.м. Коломия

Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: П`ятковського В.І.,

суддів: Калинюка О.П., Яремин М.П.

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Рижого О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Байдащука Г.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Коломия матеріали кримінального провадження внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12017090000000014 від 17 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 10, 152 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Коломийського міськрайонного суду знаходиться дане кримінальне провадження.

Провадження перебуває на стадії дослідження доказів.

Захисник Бандура в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення засідання в його відсутності, у зв`язку із зайнятістю в іншій справі.

Прокурор у процесі розгляду справи заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки такий у нього закінчується, а всі ризики, які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились і запобігти їм, шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів неможливо через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даному запобіжному заходу.

Захисник Байдащук, який бере участь у розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції, щодо клопотання прокурора заперечив, та підтримав подане клопотання про зміну запобіжного заходу. Вказав, що стороною обвинувачення лише констатовано наявність ризиків, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, які не підтверджені доказами можливості їх настання. Зазначив, що обвинувачений з 2017 року перебуває під вартою, без доведення існування реальних ризиків та за наявності існуючих сумнівів винуватості. Просить застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений погодився з думкою захисника.

Заслухавши заявлені клопотання, взявши до уваги думки учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вимогами статті 331 ч.1 КПК України визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують.

Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

На даний час по вказаному провадженню досліджуються письмові та речові докази.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які визначено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, колегія суддів вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого та характеру висунутого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому, реальними залишаються ризики можливого ухилення його від кримінальної відповідальності, вчинення нових злочинів та здійснення тиску на свідків і потерпілих при звільненні з-під варти.

Таким чином, колегія суддів виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора щодо тримання обвинуваченого під вартою, та не вбачає підстав змінювати запобіжний захід обвинуваченому на інший більш м`який із викладених вище міркувань.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 139-143, 327, 331, 336, 372 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 31 березня 2022 року.

Судове засідання по кримінальному провадженню № 12017090000000014 від 17 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 10, 152 ч. 4 КК України відкласти на 14 год. 23 березня 2022 року.

Копію даної ухвали направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.

Судді: П`ятковський В. І. Калинюк О.П. Яремин М.П.