Вирок № 102991528, 07.02.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2009/18

№ 1-кп/183/407/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк В.В.,

за участю:

секретаря Гамаскової Н.А.,

прокурора Третякова А.Ю.,

захисника Третяк І.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12018040390000536 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-05.09.2017 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 2 роки;

-27.11.2019 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 9 років з конфіскацією всього належного йому майна у власність держави.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-30.05.2017 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 2 роки;

-27.11.2019 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 9 років з конфіскацією всього належного йому майна у власність держави,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

31 березня 2018 року, приблизно о 02 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись разом з ОСОБА_2 на перехресті вул. Шевченко та вул. Довженко в м. Синельникове, Дніпропетровської області, зустріли раніше незнайомого їм ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який раптово, проходячи біля них, зробив їм зауваження з приводу побиття ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи групою осіб, спільними діями спричинили потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження від яких останній впав на землю та втратив свідомість (засуджені Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, справа № 191/2009/18, провадження 1-кп/183/429/19).

Після того, як потерпілий ОСОБА_3 втратив свідомість внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побачили біля нього на ґрунті належний ОСОБА_3 мобільний телефон «Nokia 1616-2» та у них раптово виник спільний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення майна потерпілого, а саме вказаного мобільного телефону.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою зі співучасником кримінального правопорушення ОСОБА_2 , що виразилась у мовчазній згоді останнього на крадіжку, впевнившись, що потерпілий ОСОБА_3 перебуває у без свідомому стані, їх дії залишаться непомітними, діючи умисно, таємно, повторно заволоділи мобільним телефоном «Nokia 1616-2», належним ОСОБА_3 , вартість якого згідно висновку експерта № 1515/18 від 16.05.2018 складає 434 гривні 98 копійок, заподіявши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

З викраденими майном ОСОБА_1 разом зі співучасником кримінального правопорушення ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення пішли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Також додав, що в березні 2018 року в смт. Синельникове Дніпропетровської області на перехресті вулиць Шевченко та вул. Довженко, він та ОСОБА_2 побилися з двома чоловіками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Потім до них підійшов ОСОБА_3 , який намагався допомогти ОСОБА_4 , вони також його побили. В ході бійки він побачив на землі мобільний телефон «Нокіа» чорного кольору, який вирішив забрати собі. Вдома він зрозумів, що це телефон ОСОБА_3 , але вирішив не повертати його. У скоєному він щиро кається.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Також додав, що в березні 2018 року вони з ОСОБА_1 побилися з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Потім до них підійшов ОСОБА_3 , який почав на них кричати, захищаючи ОСОБА_5 . Додав, що він бачив, як на землі лежав мобільний телефон, та як його підняв ОСОБА_1 . Після чого, вони повернулися додому. Він розумів, що телефон був чужий, але ніяких дій, щодо його повернення власнику ані він, ані ОСОБА_1 не здійснили. В подальшому, телефон був знайдений працівниками поліції за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час проживав він та ОСОБА_1 . У скоєному він щиро кається.

Крім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, вина останніх у їх вчиненні підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- показами свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що весною 2018 року о 02.00 годині вона, перебуваючи на чергуванні в приміщені «Дому молитви», підійшла до вікна, бо почула крики та побачила, як двоє чоловіків били інших двох чоловіків. Один чоловік лежав, а іншого били палками та ногами. Вказала, що ОСОБА_5 лежав біля бордюру, а ОСОБА_4 били ногами та палками доки він не впав. Після чого, ОСОБА_5 схватився та побіг, а ОСОБА_4 лежав без свідомості. Також вказала, що чула, як один з чоловіків сказав, «ще один йде». Додала, що бачила через щілину, як у чоловіка, який лежав під забором вони забрали телефон та пішли, вона зрозуміла, що це був саме телефон, бо засвітився екран. Вказала, що, хто саме діставав телефон вона не пам`ятає. Окрім телефону, щоб щось, ще вони забирала, вона не бачила. Додала, що забрали два телефони у ОСОБА_4 та у третього хлопця. Потім вона викликала швидку медичну допомогу;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №120180403900000536 від 29.05.2018 року, згідно з яким в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 120180403900000536, зареєстрованому 31.03.2018 року за фактом заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, встановлено, що 31 березня 2018 року приблизно о 02 годині 45 хвилин ОСОБА_2 , прямуючи разом з ОСОБА_1 пішки по вул. Шевченко в м. Синельникове Дніпропетровської області, на перехресті з вул. Довженко, зустріли раніше знайомого їм ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, поєднане із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що від їх дій потерпілому ОСОБА_3 можуть бути заподіянні тяжкі тілесні ушкодження, та бажаючи їх настання, маючи при собі дві дерев`яні палки виготовленні з гілок деревини, діючи групою осіб, нанесли спільно не менше двох ударів палками потерпілому ОСОБА_7 в потиличну ділянку голови, не менше одного удару палкою в праву скроневу ділянку, та не менше одного удару тупим твердим предметом в область обличчя, від яких потерпілий впав на підлогу та втратив свідомість, після чого заволоділи мобільним телефоном «Nokia-2» (т.3 а.п. 274);

- протоколом огляду місця події від 31.03.2018 року, в ході проведення якого, було оглянуто ділянку місцевості на перехресті вул. Довженко та вул. Шевченко в м. Синельникове Дніпропетровської області, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_3 з фото таблицею до нього (т. 3 а.п. 10-14);

- протоколом огляду житлового будинку АДРЕСА_2 , від 24.04.2018 року разом з відеозаписом та фототаблицею до нього (Ухвала слідчого судді від 25.04.2018 року т. 3 а.п. 107-108), в ході проведення якого, було виявлено та вилучено, зокрема, мобільний телефон, марки «Nokia 1616-2» ІМЕІ № НОМЕР_1 . На задній кришці акумуляторної батареї телефону «Nokia 1616-2» виявлено один слід руки, який від копійований на одну прозору липку стрічку (т.3 а.п.47-55);

- речовим доказом по кримінальному провадженню - мобільним телефоном «Nokia 1616-2» ІМЕІ № НОМЕР_1 (т.3 а.п.64);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.04.2018 року, разом з відеозаписом до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_2 під час якого, останній розповів та показав, як 31.03.2018 року після 00.00 годин він на перехресті вул. Довженко та вул. Шевченко в м. Синельникове разом із ОСОБА_1 спричинили палицею тілесні ушкодження ОСОБА_3 (т. 3 а.п. 100-101а);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.04.2018 року, разом з відеозаписом до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_1 під час якого, останній розповів та показав, як 31.03.2018 року після 00.00 годині він на перехресті вул. Довженко та вул. Шевченко разом із ОСОБА_2 спричинили палицею тілесні ушкодження ОСОБА_3 (т. 3 а.п. 102-103а);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 року, відповідно до якого встановлена інформація про дзвінки з мобільних телефонів, зокрема, телефону IMEI НОМЕР_1 (т.3 а.п.164-179);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 року, відповідно до якого встановлена інформація про дзвінки з мобільних телефонів, зокрема, телефону IMEI НОМЕР_1 (т.3 а.п.187-213);

- висновком експерта № 1515/18 від 16.05.2018 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Nokia 1616-2» станом на 31.03.2018 року, складала 434 гривні 98 копійок (т.3 а.п.245-248);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу від 29.05.2018 року, відповідно до якого встановлено місцезнаходження мобільного телефону «Nokia 1616-2» IMEI: НОМЕР_1 (т. 3 а.п. 276-277) на підставі Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області (т.3 а.с. 292-293).

Всі перелічені докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, показаннями наданими учасниками судового провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, доведена в повному обсязі, і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України.

Також, суд приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, доведена в повному обсязі, і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про осіб обвинувачених, сукупність усіх обставин у справі.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, вчинив злочин, який є нетяжким, за місцем проживання характеризується посередньо.

Однак, суд враховує, що обвинувачений раніше судимий, на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, а саме шляхомчасткового складання покарання, призначеного цим вироком з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, остаточно призначивши покарання у виді 9 років 1 місяця позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна у власність держави.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у вигляді позбавлення волі на вказаний вище строк буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Разом з тим, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, вчинив злочин, який є нетяжким, за місцем проживання характеризується посередньо.

Однак, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочину.

Також, суд враховує, що обвинувачений раніше судимий, на шлях виправлення не став, знову вчинив злочин.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив злочин до постановлення вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначити із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, а саме шляхомчасткового складання покарання, призначеного цим вироком з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, остаточно призначивши покарання у виді 9 років 1 місяця позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна у власність держави.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у вигляді позбавлення волі на вказаний вище строк буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинувачених, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України КК України та призначити йому покарання у виді у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного затримання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, а саме з 24 квітня 2018 року.

В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень зарахувати покарання, частково відбуте завироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, а саме з 24 квітня 2018 року по 07 лютого 2022 року включно.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України КК України та призначити йому покарання у виді у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його фактичного затримання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, а саме 24 квітня 2018 року.

В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень зарахувати покарання, частково відбуте завироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, а саме з 24 квітня 2018 року по 07 лютого 2022 року включно.

Речовий доказ:

-мобільний телефон «Nokia 1616-2» IMEI НОМЕР_2 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_8 .

Копію вироку вручити обвинуваченим та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Березюк