Ухвала суду № 102990603, 03.02.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1207/18 Провадження № 1-кс/450/161/22

УХВАЛА

судового засідання

03 лютого 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.С.

за участі представників потерпілого Боднар Т.М., Гайдар Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву представників потерпілого Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Боднар Т.М., Левицької Г.І., Гайдар Н.І., про відвід судді Мусієвського В.Є. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140070001584 від 20.05.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,-

встановив :

В провадженні головуючого судді Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвського В.Є. перебуває справа №450/1207/18 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140070001584 від 20.05.2016 року, відносно обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.1 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

02.02.2022 року представники потерпілого Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Боднар Т.М., Левицька Г.І., Гайдар Н.І., звернулися до Пустомитівського районного суду Львівської області із заявою про відвід головуючого судді Мусієвського В.Є.

Заява про відвід мотивовано тим, що 02.02.2022 року під час розгляду кримінального провадження у судовому засіданні при допиті обвинуваченої, головуючим суддею не надано належної можливості представнику потерпілої особи поставити питання обвинуваченій, щодо обставин у справі, які є істотними. Окрім того при розгляді клопотання прокурора щодо виклику в судове засідання експерта, було відмовлено у його задоволенні. Вказане унеможливлює в подальшому дослідити всі обставини у даній справі, що вплине на об`єктивність прийнятого рішення та спричинить додаткові збитки державному органу. Тим паче, що спеціалістами у пенсійному забезпеченні, є працівники Пенсійного фонду та в переліку експертиз, які проводять експерти відсутні експертиза щодо пенсійного забезпечення. Також суддею відхилено клопотання представників потерпілого, надати пояснення у справі, після допиту всіх заявлених свідків, що порушує їх права.

Представники потерпілого Боднар Т.М., Гайдар Н.І. в судовому засіданні, підтримали подану заяву про відвід головуючого судді Мусієвського В.Є, з підстав викладених у заяві.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Заслухавши думку заявників, перевіривши доводи та обґрунтування заявленого відводу, викладені в заяві, суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав :

положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу. Таких підстав захисником не наведено.

Водночас, згідно за п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, в рішеннях у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Білуха проти України особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Відповідно до ст. 321 КПК України, виключно головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст.350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Згідно статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя повинен вирішувати питання в судовій справі та приймати судові рішення за обставин, що виключають будь-який сторонній вплив на нього.

Покликання представників потерпілого на обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Мусієвського В.Є. у даній справі, зводяться до незгоди з процесуальними діями головуючого судді в кримінальному провадженні, під час ведення процесу, що стверджується журналом судового засідання 02.02.2022 року, в якому зафіксовано всі процесуальні дії головуючого судді та учасників справ, та який був оглянутий при розгляді даної заяви у судовому засіданні.

Аналіз даного твердження дозволяє дійти висновку, що сама по собі лише відмова суду задовольнити ті чи інші вимоги (клопотання) особи (заявника, скаржника, підозрюваного, обвинуваченого, тощо) не є доказом його упередженості.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади процесуальні дії судді», законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи не можуть бути підставою згідно з ст.ст.75, 76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.

Таким чином, наведені підстави відводу головуючого судді Мусієвського В.Є. не викликають сумнівів у його неупередженості під час розгляду кримінального провадження та фактично зводяться до незгоди представників потерпілого з процесуальними діями судді в ході ведення процесу.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що представниками потерпілого не наведено, а судом не встановлено жодної підстави, передбаченої ст.75 КПК України, для відводу головуючого судді Мусієвського В.Є.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, заява представників потерпілого Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Боднар Т.М., Левицької Г.І., Гайдар Н.І., про відвід судді Мусієвського В.Є. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140070001584 від 20.05.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, є не вмотивованою, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенн заяви представників потерпілого Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Боднар Т.М., Левицької Г.І., Гайдар Н.І., про відвід судді Мусієвського В.Є. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140070001584 від 20.05.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,- відмовити.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяН. Б. Добош