Ухвала суду № 102990351, 28.01.2022, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.01.2022

ЄУН 330/2754/19

Провадження № 1-кп/937/448/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі колегії суддів:

головуючого судді - Юрлагіної Т.В.,

суддів - Бахаєва І.М., Редька О.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Мелітополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019080170000387 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю:

прокурора - Ходоровського Я.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Бондаря С.О.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться матеріал по кримінальному провадженні №12019080170000387 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, не зменшилися та не зникли. Враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому злочину, того факту, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ч. ст. 115 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. Прокурор вважає, що існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, захисник адвокат Бондарь С.О. заперечував щодо продовження терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявні ризики та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 суд бере до уваги те, що він обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцні соціальні зв`язки відсутні, що може свідчити про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити вплив на свідків, та до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженню.

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.

При встановленні наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слід враховувати що ОСОБА_1 було засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України, а також щодо нього у провадженні Якимівського районного суду Запорізької області на розгляді перебувають матеріали двох кримінальних проваджень за ст. 185 ч. 3 КК України, до обрання запобіжного заходу у виді тримання під ватрою офіційно не був працевлаштований, не мав постійного заробітку, за таких обставин даний ризик існує.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Застосований запобіжний захід відносно обвинувачених кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду, тиснути на свідків вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерела доходу обвинувачений не має.

Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не змінилися, стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою. Відтак відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Однак, з огляду на характер кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, які вчинено із погрозою застосування насильства, керуючись правилами п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 217, 314-316, 334, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Термін дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів, тобто до 29 березня 2022 року включно.

Строк дії ухвали визначити до 29 березня 2022 року включно.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Запорізького

Контроль за виконанням покласти на процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні - Ходоровського Я.О.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судді: Т.В. Юрлагіна

І.М.Бахаєв

О.В. Редько