Постанова № 102989261, 04.02.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/354/22

Провадження № 3/545/235/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2022 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області – Потетій А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини А1493 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсохуватка Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , місце служби військова частина А1493, інші дані суду не відомі,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Солдат ОСОБА_1 , 26.01.2022 року в період часу з 00 год. 24 хв. в умовах особливого періоду знаходився на території військової частини А1493, за адресою: вул. Котелевська, 2, с. Терентіївка Полтавського району Полтавської області, в стані алкогольного сп`яніння.

Своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Водночас, законодавець надає визначення поняття демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати мирного часу (оголошення якої дає підстави для закінчення особливого періоду).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На цей час відповідних рішень Президентом України не приймалось.

Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.

Верховний Суд у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц зазначив, що в Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.

Тобто, дане адміністративне правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, що підвищує його суспільну небезпеку.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнає повністю.

Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 26.01.2022 року № 44, поясненнями свідків та самого ОСОБА_1 долученими до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, приходжу до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі санкції статті, передбаченої ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, що притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст. ст. 283-284, 287-290 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655,00 (три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн., на користь держави: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський районний суд Полтавської області. За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого для її оскарження.

Суддя: А.Г.Потетій