Рішення № 102987657, 31.01.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5265/21

Номер провадження 2/489/379/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2022 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ревицької Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прості займи" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості

встановив

Позивач ТОВ "Прості займи" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 30.07.2018 року між ТОВ "Прості займи" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №180730-082235 на суму 2100,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 42,00 грн. за кожен день строком на 16 календарних днів (672 грн.) до 14.08.2018шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. На виконання умов укладеного договору ТОВ "Прості займи" 30.07.2018 свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, виплативши суму кредиту в розмірі 2100,00 грн. Позичальник порушив кредитні зобов`язання, в зв`язку з чим станом на 01.07.2021 у нього перед товариством виникла заборгованість у розмірі 50251,06 грн., яка складається з: 2100,00 грн. - суми кредиту, 44310,00 грн. - проценти за користування кредитом, 1050,00 грн. - пені, 689,13 грн. - індексу інфляції за весь період прострочення,2101,93 грн. - три проценти річних від простроченої суми. Посилаючись на ту обставину, що відповідачем в добровільному порядку не сплачена заборгованість за договором, позивач просить стягнути її в судовому порядку в розмірі 50251,06 грн. та з відповідача на користь позивача стягнути судові витрати в сумі 2270,00 грн.

Представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань від нього до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

30 липня 2018 року відповідач звернулася до ТОВ "ПРОСТІ ЗАЙМИ" з метою отримання кредиту, у зв`язку з чим підписав заяву-анкету до кредитного договору. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит на особисті потреби в розмірі 2100,00 грн. строком на 16 днів до 14.08.2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 672,00 грн. (2% за кожен день користування кредитом, 730% річних). Відповідно до умов договору при виникненні заборгованості ОСОБА_1 зобов`язався сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день 5,02%, на 30-й день 7,67%.

Згідно копії підтвердження переказу грошових коштів від 01.07.2021 року ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» відповідачу перерахувало кошти у розмірі 2100,00 грн., згідно кредитного договору №180730-082235 від 30.07.2018 р.

Згідно копії підтвердження переказу грошових коштів від 01.07.2021 року на користь ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» 11.08.2021перераховано грошові кошти у розмірі 546 грн.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув позику у встановлений термін, в зв`язку з чим станом на 01.07.2021 року утворилася заборгованість, яка становить 50251,06 грн., і яка складається з: 2100,00 грн. - суми кредиту, 44310,00 грн. - проценти за користування кредитом, 1050,00 грн. - пені, 689,13 грн. - індексу інфляції за весь період прострочення,2101,93 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 30.03.2018 року у справі №918/344/17: формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

В постановах ВСУ від 25 травня 2016 року у справі №6-157цс16, від 30 березня 2016 року у справі №6-2168цс15 вказано, що за змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, проценти, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив

Задовольнити позов.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прості займи" суму заборгованості за Договором надання фінансових послуг № 180730-082235 від 30.07.2018 з загальному розмірі 50251,06 грн. (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят одна гривня шість копійок), з яких: сума кредиту 2100,00 грн., проценти за користування кредитом - 44310,00 грн., пеня - 1050,00 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 689,13 грн. та три проценти річних від простроченої суми - 2101,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прості займи" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прості займи", код ЄДРПОУ 40858239, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено - 07.02.2022.

Суддя В. В. Кокорєв