
Справа №451/1399/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2022 року, Галицький районний суд м. Львова, у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,
при секретарі судового засідання Бараняку В.В.
за участі:
представника позивача Джас І.В.
представника відповідача Лубоцького Б.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги.
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, свої вимоги мотивував тим, що 25 серпня 2021 року в приміщенні Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) представником позивача було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, відкритого на підставі постанови Львівської митниці ДФС. З даних цієї постанови йому стало відомо, про те, що 03.07.2017 р. відповідачем було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України. Звернув увагу суду, що з 23.02.2016р. по 16.06.2017р. позивач перетинав кордон України декілька разів, та за цей час не було встановлено факту порушення строку на митне оформлення транспортного засобу. Зазначив, що відповідачем, в порушення встановленої процедури складання протоколу про порушення митних правил, не було викликано особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, її представника, не повідомлено останнього про права і обов`язки, та взагалі не було направлено оскаржувану постанову до позивача. Крім того, стверджує, що ніколи не ввозив на митну територію автомобіль марки «Volkswagen T4», VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ,
Враховуючи вищевикладене, просив суд визнати противоправним та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2579/20900/17 від 03.07.2017р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, винесену Львівською митницею Державної фіскальної служби України.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2021 року, провадження було відкрито та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв`язку з тим, що оскаржувану постанову позивачем отримано не було, а про її існування останній довідався 25 серпня 2021 року в приміщенні Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), суд вважає за необхідне клопотання представника позивача про поновлення строку на подання позовної заяви,- задовільнити.
Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформацію з Прикордонної служби України відомості про те, чи виїжджав громадянин України ОСОБА_1 з України до Федеративної Республіки Німеччини в період з січня 2015 року по 23 лютого 2016 року включно.
Позиція сторін по справі.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив позов задовільнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечив в повному обсязі, оскільки на його думку в діях Львівської митниці відсутні порушення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом було встановлено, що постановою в справі про порушення митних правил від 03 липня 2017 року № 2579/20900/17, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Як вбачається з вказаної постанови, ОСОБА_1 , в`їхавши у зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС 16.06.2017р. о 10:30 години у якості пасажира, здійснюючи поїздку з України до Польщі на автомобілі «Nissan Primastar», реєстр номер НОМЕР_3 , в ході митного контролю в ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України працівниками митниці було встановлено, що 23.02.2016р. (час в оскаржуваній постанові не зазначено) позивач ввіз на митну територію України через м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС автомобіль марки «Volkswagen T4», VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , без письмового декларування та сплати митних платежів.
При цьому, як вбачається з вказаної постанови, підпис особи, відносно якої винесено таке постанову, - відсутній.
Постановою від 06 серпня 2020 року державним виконавцем Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 8500 грн.
Мотиви прийняття рішення судом.
Статтею 486 Митного кодексу України визначено, що завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно із ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих документів.
Вказаними нормами права встановлено обов`язок особи у встановлений законодавством строк вивезти транспортний засіб, поміщений у митний режим «Транзит», за межі митної території України, а невиконання такого обов`язку є порушенням митних правил та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 1 ст. 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до вимог ст. 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Статтею 526 Митного кодексу України передбачена обов`язковість присутності під час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Отже, в наведених нормах законодавства чітко закріплено обов`язок органу доходів і зборів вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 року по справі № 320/4759/16-а.
Як вбачається з матеріалів справи, дана норма закону відповідачем дотримана не була оскільки, митним органом було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без його участі.
Крім того, доказів своєчасного та належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення митних правил, час та місце її розгляду відповідачем не надано, та матеріали справи не містять.
Перевірити факт ввезення автомобіля, суд позбавлений можливості, оскільки згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформацію з Прикордонної служби України, відомості щодо того, чи виїжджав громадянин України ОСОБА_1 з України до Федеративної Республіки Німеччини в період з січня 2015 року по 23 лютого 2016 року включно,- відсутні, оскільки вказана інформація зберігається лише протягом 5 років. Більше того, митний орган, на який покладено обов`язок доведення законності його дій, не надав додаткових доказів на підтвердження вказаного факту.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що митним органом не доведено законності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України, та грубо порушено порядок притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил. Доказів своєчасного та належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення митних правил, час та місце її розгляду відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
Відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Статтею 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про порушення митних правил відповідачем порушено процедуру своєчасного повідомлення позивача про час та місце її розгляду, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження відносно ОСОБА_1 ,- закриттю.
Керуючись ст. ст. 255, 293, 295, 297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовільнити повністю.
Скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в справі про порушення митних правил №2579/20900/17 від 03 липня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , за ч.3 ст.470 МК України - закрити.
В судовому засіданні було проголошену вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення буде проголошено 04 лютого 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.Д. Фролова
Судове рішення № 102987179, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 01.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 451/1399/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: