Постанова № 102985605, 04.02.2022, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/7942/21

Провадженя№ 3/266/62/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Іванець О.Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2021 року приблизно о 04 годині 37 хвилин поблизу будинку №44 по вул. Латишева в Приморському районі м. Маріуполя, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані сп`яніння, викликаному впливом лікарського препарату "Огранія", що підтверджується висновком КНП "МЦПЛЗ м. Маріуполя" №657. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 двічі викликався до суду, про що свідчать відеозаписи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення та замовною кореспонденцією за зазначеним у матеріалах справи місцем проживання, однак поштова кореспонденція була повернута у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Правопорушник ОСОБА_1 до суду не з`явився, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надав.

За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачається обов`язкової присутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Mirovni Institut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.

У даному випадку суд забезпечив ОСОБА_1 гарантію щодо публічного розгляду справи проти нього і виняток зроблений судом щодо можливості подальшого розгляду справи без його участі із-за зловживання ним своїми процесуальними правами повністю захищає ОСОБА_1 від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, вважаючи причини неявки особи до суду неповажною, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до вимог пункту 2.9 підпункту «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а його провину доведено наступним доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №296497 від 16.12.2021 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №281124 від 06.12.2021 року відносно ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 121 КУпАП за порушення останнім вимог п. 2.9(в), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння за №657 від 06.12.2021 року, виданого КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Маріуполь», згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання речовин ("Агранія"), що здатні знижувати увагу та швидкість реакції, а також рапортом інспектора патрульної поліції та відеозаписами, доданими до протоколу, на яких зафіксовано події вищезазначеного адміністративного правопорушення.

Таким чином, вищенаведеними доказами, які не містять сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, підтверджується факт керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що здатні знижувати увагу та швидкість реакції, що є порушенням п.2.9(а) ПДР України, а як наслідок утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушника, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом керування транспортним засобом в стані сп`яніння внаслідок вживання лікарських препаратів, що здатні знижувати увагу та швидкість реакції, який є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки здійснюючи керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23,40-1,130,221,251,252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 гривень (розрахунковий рахунок № UA198999980313090149000005001, одержувач Донецьке ГУК / м. Донецьк/, ЄДРПОУ 37967785, код платежу 21081300) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. на користь держави з наступними реквізитами (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Суддя: Іванець О. Д.