Рішення № 10298540, 05.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.2010                                                             Справа № 11/46

          За позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівський хімічний завод", м.Львів

до відповідача: Малого приватного підприємства "Алекс", м. Свалява

про: стягнення 29890,22 гривень.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - не викликався.

від відповідача - не з"явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернуся до суду з позовом про стягнення з відповідача 26815 грн. заборгованості за отриману продукцію згідно договору поставки промислової продукції №1706 "ЦРВ" від 02.01.2009, а також 2682,64грн. пені та 392,58 грн. трьох відсотків річних.

          Відповідач письмовий відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у попереднє судове засідання подавав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості представити письмове пояснення по суті спору, у зв"язку з чим спір вирішується за наявними у справі матеріалами та без його участі, відповідно до статті 75 ГПК України.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, суд

                                         ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено договір №1706 "ЦРВ" від 02.01.2009, відповідно до якого позивач, ВАТ "Львівський хімічний завод" (постачальник) зобов"язувався передати у власність відповідачу, МПП "Алекс" (покупцю) продукцію, а саме, двоокис вуглецю рідкий, ГОСТ, ТУ 8050-85, а останній відповідно оплачувати продукцію на умовах даного договору.

          Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

          Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу продукцію на загальну суму 31815грн., зокрема, згідно накладних№№н1553/10 від 26.10.2009 на суму 16380грн. та 0865/10 від 14.10.2009 на суму 15435грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4 договору передбачено, що розрахунки по цьому договору проводяться шляхом попередньої оплати грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за готівку в касу заводу або у будь-який інший спосіб, що не суперечить законодавству України. У випадку прострочення платежу за отриману без попередньої оплати продукцію, послуги, після закінчення семи календарних днів з моменту одержання продукції, послуг покупець зобов"язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу. Однак, відповідач оплату товару провів частково, у сумі 5000грн., а решта - 26815грн. складає борг, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.4 договору від 02.01.2009, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та ст.258 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню за прострочку платежу за період з 22.10.2009 по 22.04.2010, що складає суму 2682,64грн., яка також підлягає стягненню.

Позивач, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача три проценти річних за весь час прострочення, тобто, з 22.10.2009 по 22.04.2010, що становить 392,58грн., які теж належить стягнути.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Алекс" (м.Свалява, вул.М.Машкіна, 1, код 22070018) на користь Відкритого акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" (м.Львів, вул.Рахівська, 16, код 05761873) суму 29890,22грн., з яких: 26815грн. борг, 2682,64грн. пеня, 392,58грн. три проценти річних, а також 298,90грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя Л.М.Якимчук