Ухвала суду № 102985231, 04.02.2022, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6144/21

2-с/264/8/2022

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 року суддя Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області Хараджа О.О., ознайомившись в місті Маріуполі із заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з нього на користь Комунального підприємства «Маріупольводоканал» заборгованості за надані послуги централізованого постачання,

В С Т А Н О В И Л А:

04.10.2021 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області було видано судовий наказ № 264/6144/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Маріупольводоканал» заборгованості за надані послуги централізованого постачання за період з 01.04.2019 року по 31.07.2021 року в сумі 18811,71 грн., а також судового збору в сумі 227,00 грн.

03 лютого 2022 року боржник ОСОБА_1 подав заяву про скасування судового наказу від 04.10.2021 року, а також клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу такої заяви.

До поданої заяви ОСОБА_1 також додано посвідчення, яке дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Ознайомившись з матеріалами заяви про скасування наказу, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; наказ, що оспорюється; зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Згідно з п.п.1,3 ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 124,05 грн.

Як вбачається з матеріалів заяви про скасування судового наказу, вона є неналежно оформленою, оскільки до неї не долучено оригінал платіжного документу про сплату судового збору за вимогу про скасування судового наказу.

З матеріалів заяви вбачається, що у відповідності до копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 19.06.2016 року Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Слід звернути увагу на те, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання заяв до суду із вимогами про скасування судового наказу.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими заявник звернувся у цій справі.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 09.10.2019 року (справа №9901/311/19), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зокрема, у постанові від 27.11.2019 року (справа №285/3858/17), Великої Палати Верховного Суду, зокрема, в постанові від 06.05.2020 року (справа №9901/70/20).

Відповідно до ч.6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу необхідно повернути без розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 260, 261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з нього на користь Комунального підприємства «Маріупольводоканал» заборгованості за надані послуги централізованого постачання повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду після усунення недоліків, що стали підставою для повернення заяви.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя: О. О. Хараджа