Ухвала суду № 102985050, 05.02.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1105/22

Провадження № 1-кс/219/309/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2022 року м. Бахмут, Донецької області

Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Рибкіна Н.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бібік Н.М., прокурора Мітіної В.О., слідчого Короткого А.С., захисника Гостренко С.Д., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Уманцевої- Париш В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Бахмут клопотання слідчого СВ Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Короткого А.С., погодженого з прокурором Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Мітіною В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дрогобич, Львівської області, без освіти, офіційно не працюючого, офіційно не одруженого, має на утримані неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в силу ст. 89 КК України не судимого, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого відділу Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області знаходяться матеріали об`єднаного кримінального провадження за № 12022052150000084, відомості щодо якого внесено 27 січня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.

04 лютого 2022 року слідчий Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Короткий А.С. за погодженням із прокурором Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Мітіною В.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених в ньому. Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, даний запобіжний захід просять обрати з метою усунення таких ризиків, як: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, та суворість покарання за кримінальні правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Захисник Гостренко С.Д. заперечувала проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила, що підозра необгрунтована, ОСОБА_1 був в зазначені дні з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , але не приймав участі у грабежі та кражі, йому не було відомо про дії підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_9 проживає постійно у будинку, який належить його матері ОСОБА_10 на праві власності, за адресою АДРЕСА_1 , має на утриманні 5 неповнолітніх дітей; вплинути на потерпілих та свідків не може, оскільки вони всі допитані; інших кримінальних правопорушень не буде оскоювати, оскільки розкаюється, що в ці дні був з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , намірів переховуватися не має, є постійне місце мешкання. Просить застосувати відносно підозрюваного домашній арешт за місцем мешкання з 21-00 години до 06-00 години ранку, дати можливість підзахисному влаштуватись на роботу та працювати.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти обгрунтованості підозри заперечував, винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав, пояснив, що мешкає постійно за адресою АДРЕСА_1 , офіційно не одружений, має 5 неповнолітніх дітей, заявлене клопотання захисника підтримує, просить обрати йому домашній арешт у нічний час доби.

За матеріалами клопотання вбачається, що 27 січня 2022 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 попередньо домовившись про зустріч з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зустрівся з останнім за місцем свого мешкання, та на автомобілі «таксі» разом направились до неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де біля його місця мешкання запропонували спільно вчинити крадіжки майна з приватних домоволодінь у м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області на що неповнолітній ОСОБА_8 погодився.

Після чого, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 на автомобілі «таксі» того ж дня о 12 год. 00 хв. прибули до м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області та зупинились на вул. Недогібченка перехресті вул. Сєрова, де ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_8 вийшли с автомобіля, а ОСОБА_7 повернувся до водія та попросив почекати.

Потім, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 почали рухатись по вул. Сєрова у м. Часів Яр в пошуках приватного будинку, з якого на їх погляд можна вчинити крадіжку майна. Далі, того ж дня о 12 год. 20 хв. ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 підійшли до приватного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 , за допомогою правої руки відкрив не зачинену хвіртку домоволодіння та проник на територію двору, де підійшов до розташованого у дворі житлового будинку, та почав стукати по вікнам, щоб впевнитись що в середині нікого немає. Після чого, ОСОБА_7 покликав до двору ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_8 , коли останні через хвіртку проникли на території двору, підійшли до ОСОБА_7 почали розподіляти ролі між собою, згідно до яких, ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 за допомогою заздалегідь підготовлених металевих відмичок почали зламувати друге зліва пластикове вікно житлового будинку, а ОСОБА_1 вийшов за межі двору та почав спостерігати, щоб їх злочинні дії не були помічені.

Потім, ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 , зламавши пластикове вікно будинку, по черзі залізли в середину, тим самим проникли до зальної кімнати, де діючи умисно, переслідуючи корисну мету незаконного збагачення, почали ходити по кімнаті в пошуках цінних речей, які можна викрасти. В цей час, зі спальної кімнати вийшла мешканка будинку ОСОБА_11 , яка виявила злочинні дії ОСОБА_7 , та неповнолітнього ОСОБА_8 , останні побачивши ОСОБА_11 наказали їй надати їм золоті вироби та грошові кошти, на що ОСОБА_11 , зайшла до кухонної кімнати, сіла на табурет, при цьому відповіла що нічого цінного у неї не має, та почала спостерігати за діями ОСОБА_7 , та неповнолітнього ОСОБА_8 , які прослідували за ОСОБА_11 в середину кухонної кімнати, де ОСОБА_7 на поверхні серванту побачив мобільний телефон марки «ergo» в корпусі чорного кольору та грошові кошти, після чого, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном і звернення його у свою власність, діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб, заздалегідь розподіливши між собою ролі, діючи в залежності від обставин, усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, правою рукою на очах у ОСОБА_11 відкрито заволодів мобільним телефоном марки «ergo» в корпусі чорного кольору imei 1): НОМЕР_1 , imei 2): НОМЕР_2 вартістю 319 грн. 20 коп., в середині якого перебувала сім карта з абонентським номером НОМЕР_3 передавши його в руки неповнолітньому ОСОБА_8 , та грошовими коштами в сумі 300 грн. дрібними купюрами, які поклав собі до кишені надягнутих штанів.

Після чого, ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 , вилізли через вікно будинку у двір, вийшли через хвіртку, та разом з ОСОБА_1 , якому неповнолітній ОСОБА_8 , передав до рук відкрито викрадений мобільний телефон марки «ergo» в корпусі чорного кольору, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, чим спричинили ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 619 грн. 20 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникнення у житло.

Крім того, 27 січня 2022 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередньо домовившись з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , спільно вчинити крадіжки майна з приватних домоволодінь у м. Бахмут, Донецької області, після відкритого викрадення майна з будинку у м. Часів Яр на автомобілі «таксі» направились у м. Бахмут, Донецької області.

Того ж дня о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 прибули до м. Бахмут, Донецької області та зупинились на вул. П. Осипенко де останні вийшли с автомобіля, а ОСОБА_7 повернувся до водія та попросив почекати.

Потім, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 почали рухатись по вул. П. Осипенко у м. Бахмут у пошуках приватного будинку, з якого на їх погляд можна вчинити крадіжку майна. Далі, того ж дня о 13 год. 05 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_8 підійшли до приватного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_8 , діючи умисно та повторно з метою вчинення таємного викрадення майна, перелізли через паркан тим самим проникли на територію двору, де ОСОБА_7 підійшов до розташованого у дворі житлового будинку, та почав стукати по вікнам, щоб впевнитись що в середині нікого немає. Після чого, згідно раніше розподілених ролей ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 за допомогою заздалегідь підготовлених металевих відмичок почали зламувати пластикове вікно кухонної кімнати житлового будинку, а ОСОБА_1 виліз за межі двору та почав спостерігати щоб їх злочинні дії не були помічені.

Далі, ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 , зламавши пластикове вікно кухонної кімнати будинку за допомогою інструментів, що знайшли на території домоволодіння, по черзі залізли в середину, тим самим проникли до кухонної кімнати, де діючи умисно, переслідуючи корисну мету незаконного збагачення, піднялись на другий поверх вказаного будинку пошуках цінних речей, які можна викрасти. Знаходячись в спальній кімнаті ОСОБА_7 у коробці знайшов мобільний телефон «HUAWEI Y3 2017», золотистого кольору, imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 вартістю 1500 грн. 00 коп., при цьому поклав його на підлогу, а неповнолітній ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном і звернення його у свою власність, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, заздалегідь розподіливши між собою ролі, усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, правою рукою підняв мобільний телефон «HUAWEI Y3 2017», золотистого кольору та поклав його до своєї кишені. Далі, ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна правою рукою дістав зі шкатулки ланцюг проби 585, загальною вагою 3,73 гр., вставки 0,02 гр., чиста вага 3,71 гр. вартістю 3398 грн. 36 коп., підвіску, проба 585, загальна вага 1,32 гр., чиста вага 1,32 гр. у вигляді кораблика вартістю 1209 грн. 12 коп., браслет, проба 585, загальна вага 2,26 гр., вставка 0,02 гр., чиста вага 2,24 гр. вартістю 2051 грн. 84 коп.

Після чого, ОСОБА_7 , та неповнолітній ОСОБА_8 , вилізли через вікно будинку у двір, перелізли через паркан, та разом з ОСОБА_1 , з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, чим спричинили ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 8 159 грн. 32 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

Відомості до ЄРДР за фактом ймовірного вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України, внесені 27.01.2022 року.

29.01.2022 року о 16 год 55 хв було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України ОСОБА_13 . 04.02.2022 року постановою ст. слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області Короткого А.С. анкетні данні підозрюваної особи з ОСОБА_13 змінено на ОСОБА_1 .

04.02.2022 року о 12 год 00 хв. ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України.

В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримувався 28 січня 2022 року о 17 год 45 хв строком на 72 години.

На час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 в порядку ст.. 208 КПК України не затриманий.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні вагомими доказами, а саме: протоколами оглядів місця події, свідченнями потерпілої ОСОБА_11 , протоколами допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , протоколом огляду предмету з ОСОБА_19 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_18 , слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_8 та іншими доказами у їх сукупності.

Таким чином, встановлені достатні підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 4 до 8 років, а також кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років.

Частиною 1 та 2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема, окрім: - як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з тим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості та дотримання балансу між можливими наслідками звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб.

Слідчий суддя зазначає, що прокурором у судовому засіданні доведено ймовірність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, та суворість покарання за кримінальні правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші обставини.

Так, ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні тяжких злочинів, ніде не працює, офіційно не одружений, не має постійного місця реєстрації, стійких соціальних зв`язків не має, може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування, не виключається можливість його переховування в іншій області та в інших містах, може впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам ОСОБА_1 , з метою уникнути покарання, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується викладеними обставинами. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. ОСОБА_1 , постійного місця роботи не має, не одружений, стійких соціальних зв`язків не має, у зв`язку з викладеними обставинами, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він перебуваючи на волі може вчинити інший злочин, або вчинити протиправні дії відносно свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, беручи до уваги що підозрюваний не має постійного місця реєстрації, що дає підстави вважати що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить покладених на нього обов`язків, і також не виключається можливість переховування ОСОБА_1 в іншій області та в інших містах, що свідчить про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Наявність місця мешкання та утриманців не утворюють вагомої противаги встановленим ризикам, оскільки існували і на час інкримінованих подій, а відтак не формують жодних моральних запобіжників при визначенні підозрюваним моделі поведінки.

Не можливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваного покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.

Таким чином, враховуючи викладене, застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_1 необхідно визначити заставу, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2481 грн. х 20 = 49 620 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183-184,193-196,309,310,395 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області Короткого А.С., погоджене прокурором Бахмутської окружної прокуратури Мітіною В.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 51 ( п`ятдесят один) день з моменту його затримання з 05 лютого 2022 року по 27 березня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 27 березня 2022 року включно.

У разі внесення застави в розмірі 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять)гривень 00 копійок за наступними реквізитами :

рахунок отримувача UA 828201720355259003000011792, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, Банк отримувача -ДКСУ,м.Київ, Код банку отримувача (МФО)-820172, підозрюваним чи іншою особою за згодою підозрюваного ОСОБА_1 , він підлягає звільненню з-під варти.

У такому разі на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти наступні зобов`язання:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;

-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі міста Костянтинівка, Донецької області;

-повідомляти про зміну місця свого проживання;

-не спілкуватись у будь-який спосіб взагалі із свідками та потерпілими у провадженні;

- у разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до органу досудового розслідування.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 27 березня 2022 року та може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Н.М. Рибкіна