Рішення № 102982450, 28.01.2022, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/927/21

Провадження № 2-адр/379/1/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за заявою позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 379/927/21 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ДОПВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта Косована А.О., Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП, в частині стягнення з відповідача на її користь судових витрат на надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 1500 грн та 454 грн судового збору за подання позову до суду.

В обґрунтування заяви зазначає, що 12.01.2022 рішенням Таращанського районного суду Київської області у справі № 379/927/21, вбачається, що її позов задоволений частково. Проте судом невирішене питання щодо стягнення судових витрат.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує.

Відповідач Косован А.О. у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Співвідповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області у судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце судового засідання в силу ч. 3 ст. 124 КАС України повідомлені належно.

В силу ч. 3 ст. 252 КАС України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12.01.2022 у адміністративній справі єдиний унікальний номер 379/927/21 провадження 2-а/379/1/22 позов ОСОБА_1 до поліцейського ДОПВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта Косована А.О., Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП - задоволено частково.

При винесенні вказаного рішення, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат -витрат понесених позивачкою на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Аналогічний правовий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/350/18 (Провадження № 11-1465заі18).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн, позивачкою при подачі позову до суду подано:

квитанцію № 79/21 від 18.10.2021; (а.с. 71),

договір № 79/21 про надання правничої допомоги адвокатом від 18.10.2021, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Якименко О.В.; (а.с.58-59),

акт № 79/21 від 18.10.2021 виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги адвокатом; (а.с. 60).

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3207/10.(а.с. 35);

розрахунок судових витрат (а.с.70).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами співмірність її витрат на правничу допомогу із складністю предмету позову його значення для позивача та обсягу наданих робіт.

Згідно квитанції № 22 від 06.10.2021 вбачається, що позивачкою за подачу позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн, однак рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12.01.2022 у адміністративній справі єдиний унікальний номер 379/927/21 провадження 2-а/379/1/22 вже стягнуто на користь позивачки судовий збір.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково та ухвалити додаткове рішення у справі єдиний унікальний номер 379/927/21 провадження 2-а/379/1/22.

На підстави викладеного, керуючись статтями 79, 132, 134, 139, 141, 143, 241-252, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі єдиний унікальний номер номер 379/927/21 провадження 2-а/379/1/22 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ДОПВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта Косована А.О., Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: вул. Володимирська, буд.15, м. Київ, 01601) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.).

В іншій частині - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

ГоловуючийВ. І. Зінкін