Постанова № 10298218, 23.06.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 р. Справа № 2а-1265/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.

представників позивача: Сокур О.О., Тараненко В.М

представників відповідача: Іващенко О.М., Аргунова О.О.

прокурора: Передерій І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1265/10/1870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

до Державної податкової інспекції у м. Суми

Головного управління державного казначейства у Сумській області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми (далі по тексту перший відповідач, -ДПІ у м.Суми), Головного управління державного казначейства у Сумській області (далі по тексту другий відповідач, - ГУ ДКУ в Сумській області), в якому просить суд: - визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. № 0001022306/0/88315; -стягнути з Державного бюджету України суму у розмірі 569022 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із дій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який виставляє товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

У разі відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що посвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином позивач вважає, що даною нормою Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено саме право особи на подання такої скарги, а не обовязок, а тому вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. № 0001022306/0/88315, яким ВАС «Сумихімпрому» зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 569022 грн. є протиправним.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів та прокурор проти позовних вимог заперечували посилаючись на п. 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме на те, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів:

-документальне підтвердження нарахування (сплати) податку;

-напрямок використання придбаних товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, вважали що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Таким чином, в разі подання скарги на платника податків, який не надав податкову накладну, скаржник має право на податковий кредит і саме скарга є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

А тому, платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, мав право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно вхідної кореспонденції ДПІ в м. Суми скарги від ВАТ «Сумихімпром»не було. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

А тому, посилаючись на зазначені підстави просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи сторін по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.10.2009р. ВАТ"Сумихімпром" подано до ДПІ в м.Суми податкову декларацію по податку на додану вартість за вересень 2009 року із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 3 197 958,00 грн.

07.12.2009 року по 11.12.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Суми проведено позапланову перевірку ВАТ «Сумихімпром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунках платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася в період лютий - жовтень 2008 року, січень - серпень 2009 року.

Встановлено, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.24 податкової декларації звітного податкового періоду) за даними ВАТ"Сумихімпром" складає 10594392 грн., а за даними перевірки 10025370 грн. Тобто різниця становить -569 022, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємство невірно визначило суму податку , що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, яка задекларована у рядку №3 "Розрахунку суми бюджетного відшкодування", наданого підприємством по декларації на додану вартість за вересень 2009р.

За підсумками перевірки складено Акт № 8767/23-6/05766356 (а.с.24-66)

21.12.2009 року на підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 2306/0/88315, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 569022 грн. (а .с. 23).

В ході проведення планової документальної перевірки підприємства ВАТ «Сумихімпром»за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. (акт № 6931/2312/0566356-89 від 06.10.2009р.) встановлено, що до початку проведення перевірки, а саме 17.08.2009р. підприємством було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (отримання податкових накладних попередніх періодів) на збільшення податкового кредиту за наступні звітні періоди:

За липень 2008р. (вх. № 124135 від 17.08.2009р.) - на суму 7269 грн.;

За серпень 2008р. (вх. № 124136 від 17.08.2009р.) - на суму 124593 грн.;

За вересень 2008р. (вх. № 124137 від 17.08.2009р.) - на суму 60359 грн.;

За жовтень 2008р. (вх. № 124138 від 17.08.2009р.) - на суму 2920 грн.;

За січень 2009р. (вх. № 124139 від 17.08.2009р.) - на суму 7982 грн.;

За лютий 2009р. (вх. № 124880 від 17.08.2009р.) - на суму 21044 грн.;

За березень 2009р. (вх. № 124141 від 17.08.2009р.) - на суму 16148 грн.;

За квітень 2009р. (вх. № 124142 від 17.08.2009р.) - на суму 30299 грн.;

За травень 2009р. (вх. № 124612 від 17.08.2009р.) - на суму 298463 грн.

Загальна сума уточнення податкового кредиту - 569 077,00 грн.

Згідно п. 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з правилами формування податкового кредиту визначених статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що формування податкового кредиту залежить від наступних факторів:

-документальне підтвердження нарахування (сплати) податку;

-напрямок використання придбаних товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Таким чином, в разі подання скарги на платника податків, який не надав податкову накладну, скаржник має право на податковий кредит і саме скарга є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

А тому, платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, мав право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно вхідної кореспонденції ДПІ в м. Суми скарги від ВАТ «Сумихімпром»не було. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Фактично, податкові накладні, які збільшили податковий кредит по уточнюючих розрахунках за липень,2008р.,серпень 2008р., вересень 2008р., жовтень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р. були отримані ВАТ "Сумихімпром" в липні-серпні 2009р. Зазначену обставини не заперечував і представник позивача.

Оскільки ВАТ «Сумихімпром»таким правом не скористався та не подав заяву зі скаргою на тих постачальників, які не надали своєчасно податкові за вищевказані періоди, то право на податковий кредит в сумі 569077 грн. за липень 2008р., серпень 2008р., вересень 2008р., жовтень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р. перевіркою не підтверджено.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Разом із тим, якщо після проведення перевірки платник податку одержує, виявляє ці документи, він має право сформувати податковий кредит з урахуванням таких податкових накладних в наступному податковому періоді.

Отже, оскільки на момент здійснення перевірки податковим органом у платника податку були відсутні податкові накладні, які підтверджують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту, то судом не може братися до уваги їх надання при розгляді справи в суді.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009 року № 0001022306/0/88315 та стягнення з Державного бюджету України суму у розмірі 569022 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість є безпідставними, а тому вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» до Державної податкової інспекції у м. Суми, Головного управління державного казначейства у Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 29.06.2010 року.