Ухвала суду № 102981407, 04.02.2022, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 411/2543/12

Провадження № 4-с/211/3/22

У Х В А Л А

іменем України

04 лютого 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Середньої Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Бехало В.В,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», на бездіяльність державного виконавця,

встановив:

заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною скаргою та просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень зняти арешт з нерухомого майна, який був накладений в межах ВП № 37492841. В обґрунтування скарги зазначено, що в липні 2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою стосовно можливості набуття і відчуження нерухомого майна, за результатами розгляд якої отримала відповідь про неможливість вчинення нотаріальних дій з розпорядження нерухомості в зв`язку в тому з наявністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про арешт всього нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця від 01.07.2013 у ВП № 37492841 з примусового виконання виконавчого листа № 411/2543/12 виданого 29 грудня 2012 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 3 195 962,63 грн. Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року у справі № 411/2543/12 визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. 15 липня 2021 року вона звернулася до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, однак листом від 02.08.2021 їй повідомлено про відсутність можливості вирішити питання в позасудовому порядку, оскільки виконавче провадження з 27.11.2015 завершено, а його матеріали знищені за перебігом терміну зберігання та рекомендовано звернутися до суду з цього питання. Тому враховуючи викладене, просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року прийнято до розгляду скаргу, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»..

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник заявника адвокат Сайко Ю.В. звернувся до суду із заявою про розгляд скарги за його відсутності, на вимогах наполягає.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини першої статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 02.07.2013 за № запису про обтяження 1486613 на підставі постанови УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області від 01.07.2013 у виконавчому провадженні № 37492841 накладено арешт на все майно ОСОБА_1 (а.с. 7 зворот).

Відповідно до повідомлення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.08.2021, на виконання у відділі ДВС в період з 08.04.2013 по 27.11.2015 перебувало виконавче провадження № 37492841 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 411/2543/12 від 29.12.2012, виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 3 195 962,63 грн. по кредитному договору. Виконавче провадження № 37492841 завершено 27.11.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) та виконавчий документ повернутий стягувачу (а.с. 15 – копія повідомлення).

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 411/2543/12 виданий 29 грудня 2012 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , яка є правонаступником АТ "Райффвйзен Банк Аваль", заборгованості за кредитним договором. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 411/2543/12 виданий 29 грудня 2012 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 є правонаступником АТ "Райффвйзен Банк Аваль", заборгованості за кредитним договором (а.с. 19-21 – копія ухвали).

Підстави та порядок зняття арешту при виконанні рішень суду визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).

Згідно частин першої, другої статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Частиною 4 статті 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Згідно абзаців першого та другого пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей ЦПК.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України,

постановив:

скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати бездіяльність державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) – неправомірною.

Зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), який накладено постановою державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на підставі виконавчого листа № 411/2543/12, виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 3 195 962,63 грн., номер запису про обтяження 1486613 від 02.07.2013, виконавче провадження № 37492841.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 лютого 2022 року.

Суддя Н. Г. Середня