Рішення № 102981074, 27.01.2022, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2051/21

№ 2/688/82/22

Рішення

Іменем України

27 січня 2022 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання - Марчук І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

07.07.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписав Заяву № б/н від 27.06.2008 року. Разом з тим, 27.06.2008 року ОСОБА_1 також підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений». ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 19000 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 3.2, 3.3 «Умов та правил надання банківських послуг», де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв`язку із неналежним виконанням умов договору станом на 14.06.2021 року загальна сума заборгованості становить 22642 грн. 23 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь та судовий збір в розмірі 2270 грн.

15.09.2021 року в цивільній справі №688/2051/21 2/688/666/21 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» за договором про надання банківських послуг б/н від 27.06.2008 року заборгованість станом на 14.06.2021 року за тілом кредита (в тому числі за простроченим тілом кредита) в розмірі 18206 грн. 41 коп., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 4435 грн. 82 коп., а всього 22642 грн. 23 коп. та судовий збір в розмірі 2270 грн.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 28.10.2021 року заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.09.2021 року скасовано, справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором постановлено розглянути в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09 год. 00 хв. 18.11.2021 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 18.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 17.12.2021 року, яке було відкладено на 09 год. 30 хв. 27.01.2022 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Проте, представник за довіреністю №3013-К-Н-О від 10.08.2020 року Кіріченко В.М. подав письмове клопотання, в якому просив розгляд справи провести у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Підопригора Р.Б. у судове засідання не з`явились. Адвокат подав до суду письмову заяву, у якій просив розгляд справи провести у його та відповідача відсутність, проти задоволення позову заперечують в повному обсязі.

Відповідач та його представник у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

З`ясувавши думки представників позивача та відповідача, викладені у письмових клопотаннях, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 став клієнтом ЗАТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку з чим уклав договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви б/н від 27 червня 2008 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно якої отримав кредит у розмірі 100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ КБ «ПриватБанк», яке було правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено в його Статуті.

У заяві та анкеті-заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_1 згідний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору складає 3% на місяць із розрахунку 360 днів у році.

Окрім того, 27 червня 2008 року ОСОБА_1 підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».

Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», що стало приводом для звернення до суду з вказаним позовом.

АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення тіла кредиту та заборгованості за нарахованими процентами тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, останній не виконував зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПриватБанк» надало суду: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 27.06.2008 року; Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 27.06.2008 року; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг; розрахунок заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 14.06.2021 року; виписку по рахунку станом на 16.06.2021 року; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки; довідку про видані картки.

Докази у справі достовірно вказують на те, що АТ КБ «ПриватБанк» відкрило на ім`я відповідача картковий рахунок, видало кредитну картку, на яку перераховані кредитні кошти.

Відповідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримав кредитну картку 27.06.2008 року № НОМЕР_1 строком дії до січня 2010 року; кредитну картку 15.03.2010 року № НОМЕР_2 строком дії до жовтня 2013 року; кредитну картку 11.11.2013 року № НОМЕР_3 строком дії до жовтня 2017 року; кредитну картку 07.05.2017 року № НОМЕР_4 строком дії до травня 2021 року.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти ОСОБА_1 відбувалась зміна кредитного ліміту, а саме: 27.06.2008 року встановлено кредитний ліміт 100 грн.; 04.05.2012 року зменшено кредитний ліміт до 90 грн.; 28.12.2012 року зменшено кредитний ліміт до 0 грн.; 09.03.2017 року збільшено кредитний ліміт до 5000 грн.; 06.04.2017 року збільшено кредитний ліміт до 14000 грн.; 01.02.2018 року збільшено кредитний ліміт до 19000 грн.; 21.05.2020 року, 01.06.2020 року, 12.06.2020 року, 23.06.2020 року зменшено кредитний ліміт до 18999 грн. 45 коп.; 06.07.2020 року, 17.07.2020 року, 31.07.2020 року зменшено кредитний ліміт до 17629 грн. 84 коп.; 11.08.2020 року, 25.08.2020 року, 07.09.2020 року, 23.09.2020 року, 07.10.2020 року, 19.10.2020 року, 30.10.2020 року, 11.11.2020 року, 26.11.2020 року зменшено кредитний ліміт до 17623 грн. 73 коп.; 04.12.2020 зменшено кредитний ліміт до 0 грн.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 16.06.2021 року вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними.

З матеріалів справи також вбачається, що підписана 27 червня 2008 року ОСОБА_1 . Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», з умовами якої відповідач погодився, про що свідчить його особистий підпис на вказаній довідці, зазначено тип картки VISSA Classic, тип кредитної лінії відновлювальна, пільговий період (нарахування процентів здійснюється за ставкою 0,01 % річних) до 30 днів (пільгова ставка діє при умові погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості), базова відсоткова ставка 3% на місяць (розраховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів на рік), розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн/10$ і не більше залишку заборгованості, строк внесення платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Комісія за несвоєчасне погашення заборгованості (у разі виникнення прострочення на суму більше 50 грн/10$) 1% від суми заборгованості, але не менше 10 грн/ 2 $ в місяць.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 27.06.2008 року, станом на 14.06.2021 року існує заборгованість в сумі 22642 грн. 23 коп., з яких 18206 грн. 41 коп. заборгованість за тілом кредита (в тому числі за простроченим тілом кредита) та 4435 грн. 82 коп. заборгованість за простроченими процентами.

Отже, у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 27.06.2008 року, Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 27.06.2008 року, сторонами узгоджено вид кредиту, бажаний кредитний ліміт, розмір процентів за користування кредитними коштами, розмір та порядок нарахування комісії за порушення строків платежів по будь якому із грошових зобов`язань.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Звертаючись до суду 18.10.2021 року із заявою про перегляд заочного рішення від 15.09.2021, ухваленого судом у даній справі, представник відповідача Підопригора Р.Б. посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 не ставив підпис під наданою позивачем Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки та вказане буде доводить шляхом призначення почеркознавчої експертизи, у зв`язку з чим слід перейти до розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Також, представник відповідача, заперечуючи проти вимог позивача у заяві про перегляд заочного рішення, послався на те, що відповідач був неповнолітнім, а отже не мав повної цивільної дієздатності на укладення угод про банківське обслуговування, отже його дії є незаконними. Він не отримував кредитну картку зі строком дії до травня 2021 року та не користувався нею.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення однієї сторони (банку), а тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що підтверджено позицією Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року №342/180/17.

Суд відхиляє усі доводи представника відповідача з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обґрунтування наявності певних обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Наявна в матеріалах справи Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 27.06.2008 року містить підпис відповідача ОСОБА_1 , останній не заперечує факт її підписання.

Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 27.06.2008 року також містить підпис відповідача, доказів протилежного суду не надано, оскільки як вбачається із ухвали суду від 28.10.2021 року, судом було задоволено заяву представника відповідача про скасування заочного рішення від 15.09.2021 року та призначення підготовчого засідання, проте жодних клопотань ні відповідачем, ні його представником про призначення будь-якої експертизи, в тому числі почеркознавчої, не заявлялось. У поданій 18.11.2021 року представником відповідача заяві вказано, що клопотань та заяв вони не мають, не заперечують проти призначення справи до судового розгляду, інших доказів не надали.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою статті 30 ЦК України визначено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників (частина друга статті 32 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років ( повноліття ).

Згідно з частинами першою, другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Звертаючись в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, АТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що між банком та позичальником укладений договір, який не суперечить чинному законодавству України. ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що йому була надана повна інформація стосовно надання банківських послуг.

Як безумовно слідує з матеріалів справи відповідач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент заповнення та підписання анкети-заяви ОСОБА_1 мав неповну цивільну дієздатність, йому виповнилося на той момент 17 років.

Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Для укладання кредитного договору фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність, усвідомлювати наслідки вчинення такого правочину, а у разі її відсутності на час укладання договору, такий договір за вимогами статті 215 ЦК України може бути визнаний недійсним.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року у справі № 607/4359/15-ц (провадження № 61-29442св18) зазначено, що: «відповідно до статті 222 ЦК України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього кодексу. Вказаний правочин може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи. Частиною першою статті 221 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні.

Доказів того, що батьки відповідача не знали про вчинення ним даного правочину або про те, що протягом одного місяця, після того як дізнались батьки заявили претензії позивачу суду не надано. Тобто, в силу приписів частини першої статті 221 ЦК України, вказаний правочин вважається ними схваленим. Як наслідок викладеному також немає правових підстав вважати вказаний правочин неукладеним або нікчемним, що можливо лише за визначених законом підстав.

Натомість, з матеріалів справи убачається, що 27.06.2008 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Згідно з інформацією, викладеною у цій заяві, відповідач підтвердив, що він погоджується з тим, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і банком договір про надання банківського обслуговування. Вказана анкета-заява містить умови щодо строку дії кредитного ліміту, який збігається зі строком дії кредитної картки, порядку погашення заборгованості, відсоткової ставки, розміру кредитного ліміту.

Суд звертає увагу на те, що розмір кредитного ліміту встановленого відповідачу під час підписання анкети-заяви 27.06.2008 року складав 100 грн., 04.05.2012 року був зменшений до 90 грн., і лише 09.03.2017 року був збільшений до 5000 грн., на той час останній вже був повнолітнім, продовжував користуватися кредитними коштами.

Таким чином, з наданої позивачем виписки слідує, що відповідач тривалий час користувався кредитом та неодноразово протягом тривалого періоду часу здійснював його погашення, перекази зі своєї картки, що в свою чергу спростовує твердження представника відповідача про неотримання ОСОБА_1 картки строком дії до травня 2021 року.

Також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору від 27.06.2008 року, що укладений між ним та позивачем, рішення суду про визнання правочину недійсним відповідачем та його представником до суду не надано.

Оскільки відповідач з 27.06.2008 року в межах кредитного договору б/н від 27.06.2008 року отримав чотири кредитні картки, користувався кредитними коштами, фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку не повернув, не надав жодних доказів протилежного, в тому числі визнання договору недійсним, його оспорення, з врахуванням умов підписаної останнім Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 27.06.2008 року, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь Банку заборгованості заявленої в межах позовних вимог у розмірі 22642 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-82, 141, 263-265, 273ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за договором про надання банківських послуг б/н від 27 червня 2008 року заборгованість станом на 14 червня 2021 року за тілом кредита (в тому числі за простроченим тілом кредита) в розмірі 18206 гривень 41 копійку, заборгованість за простроченими процентами в розмірі 4435 гривень 82 копійки, а всього 22642 (двадцять дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 23 копійки та судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи

Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 (для погашення заборгованості та судових витрат).

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 01 червня 2007 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 04 лютого 2022 року.

Суддя: С.В. Козачук