Ухвала суду № 102980909, 02.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/37402/21

Провадження № 1-кс/947/671/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001069 від 21.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

У провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження № 12021160000001069 від 21.07.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на початку 2019 року у службових осіб Ширяївської селищної ради виник злочинний намір, направлений на розтрату бюджетних коштів, шляхом здійснення штучних господарських операцій між Ширяївською селищною радою та суб`єктами господарської діяльності, з метою подальшого привласнення таких коштів, шляхом їх легалізації.

На даний час встановлено, що службовими особами Ширяївської селищної ради із підконтрольними їм фізичними особами підприємцями укладено значну кількість договорів про надання послуг, поставки товарів та ін. При цьому, установлено, що в дійсності обумовлені в таких договорах товари на користь Ширяївської селищної ради не поставлялись, а обумовлені в договорах послуги не надавались. Проте, службовими особами Ширяївської селищної ради фіктивно укладені акти прийому передачі товарів, наданих послуг, виконаних робіт та ін., а також здійснені повні сплати по вказаними договорам на користь підконтрольних фізичних осіб підприємців.

У подальшому, грошовими коштами які надходили на розрахункові рахунки фізичних осіб підприємців за нібито надані ними послуги або поставлені товари фактично розпоряджались службові особи Ширяївської селищної ради, шляхом конвертації вказаних коштів та подальшого виведення в готівку.

Під час проведення досудового розслідування в якості свідків допитано ряд фізичних осіб підприємців, із якими службові особи Ширяївської селищної ради укладали зазначені вище договори. При цьому, свідки надали показання про те, що ними не здійснювались дії направлені на їх реєстрацію як суб`єктів господарської діяльності, та жодні договори із Ширяївською селищною радою ними не укладались, акт прийому передачі виконаних робіт чи поставлених товарів не підписувались. Також, зазначені особи зазначають про випадки передачі ними копій своїх особистих документів колишньому співробітнику Ширяївської селищної ради, за відповідну грошову винагороду, не знаючи про те, з якою метою зазначені документи будуть використовуватись.

З матеріалів податкових справ фізичних осіб підприємців, які мають господарські взаємовідносини з Ширяївською селищною радою вбачається факт відсутності подачі податкової звітності вказаними суб`єктами, та жодним чином не підтверджується фактична закупівля продаж будь яких товарів, надання послуг та інше, що в свою чергу додатково вказує на фіктивність реєстрації вказаних осіб як суб`єктів господарської діяльності, з метою здійснення штучних (безтоварних) господарських операцій із Ширяївською селищною радою, для забезпечення дієвості злочинної схеми з систематичної розтрати та подальшого привласнення бюджетних коштів.

Так, з матеріалів УСР в Одеській області ДСР НП України вбачається, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення безпосереднє відношення має ОСОБА_4 , колишній заступник Ширяївського селищного голови, раніше займався пошуком неблагополучних осіб, від яких за грошову винагороду отримував документи для фіктивної реєстрації їх як фізичних осіб підприємців, який на даний час займає посаду голови Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області, та здійснює свою діяльність у приміщенні Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області, за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Петровірівка, вул. Шевченка, 1, де можуть зберігатись документи, які мають істотне доказове значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.

06.12.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому встановлено, що факт перебування вказаного технічного паспорту в службовому кабінеті ОСОБА_4 додатково підтверджує факт їх знайомства, спілкування та можливого використання особистих документів ОСОБА_5 з боку ОСОБА_4 .

За результатами огляду вказаного документу встановлено, що він має істотне доказове значення, оскільки містять відомості щодо факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, та визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

На даний час у досудового розслідування наявна необхідність у накладенні арешту на вилучене під час обшуку майно, оскільки воно підлягає дослідженню під час проведення ряду судових експертиз, зокрема почеркознавчої, питання про призначення якої на даний час вирішується.

Метою накладення арешту згідно п.1, п.11 ч.2 ст.170 КПК України, на вищевказані предмети, є збереження речових доказів якими вони є,та мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та їх арешт потрібен для позбавлення власників можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, що в свою чергу в подальшому унеможливить прийняття законного та об`єктивного рішення, а тому, орган досудового розслідування звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.

Від прокурора надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.

Власник майна про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, до судового засідання не з`явився.

3. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

3.1.Нормизаконодавства,якими керуєтьсяслідчий суддяпри вирішенніклопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12021160000001069 від 21.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

З матеріалів УСР в Одеській області ДСР НП України вбачається, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення безпосереднє відношення має ОСОБА_4 , колишній заступник Ширяївського селищного голови, раніше займався пошуком неблагополучних осіб, від яких за грошову винагороду отримував документи для фіктивної реєстрації їх як фізичних осіб підприємців, який на даний час займає посаду голови Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області, та здійснює свою діяльність у приміщенні Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області, за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Петровірівка, вул. Шевченка, 1.

Так, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 29.11.2021 року, відповідно до протоколу обшуку від 06.12.2021 року, того ж дня, за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Петровірівка, вул. Шевченка, 1, у службовому кабінеті Петровірівського сільського голови, був проведений обшук, в ході якого було виявлено на вилучено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, вилучений технічний паспорт додатково підтверджує факт знайомства, спілкування та можливого використання особистих документів ОСОБА_5 з боку ОСОБА_4 , а також може містити в собі відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, щодо факту та обставин вказаного кримінального правопорушення.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучений документ, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки можливо набутий кримінальним протиправним шляхом, можливо зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій, а також містять в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення та законності перебування таких речей у власника майна.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчого про визнання речових доказів від 07.12.2021 року, та протоколом огляду предметів від 07.12.2021 року, відповідно до яких вилучені документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначений документ, який має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучений документ.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, проведення досліджень за участі спеціалістів, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001069 від 21.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт на вилучений в ході проведення обшуку 06.12.2021 за адресою: АДРЕСА_1 технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1