Рішення № 102980645, 26.01.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23234/21

Провадження № 2/686/797/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Козак О.В.,

при секретарі – Карнаух С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, завданої очевидною бездіяльністю/невиконанням рішення суду у справі №686/17062/15,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держава Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, завданої очевидною бездіяльністю/невиконанням рішення суду у справі №686/17062/15, в якому просить: стягнути з держави Україна на його користь чотири трильйони гривень моральної шкоди, завданої очевидною бездіяльністю/невиконанням рішення суду у справі №686/17062/15 за період з 21 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року, яке набрало законної сили 28.02.2020 року.

В обгрунтування позову позивач вказав, що 21.12.2020 року він здав оригінал виконачого листа в справі №686/17062/15 від 02.03.2020 року, однак до сьогодшінього дня йому не перераховано кошти, тобто є явне невиконання рішення суду на підставі виконавчого листа, який ніколи ніким не визнавався таким, що не підлягає виконанню.

Моральна шкода, завдана йому, полягає у порушенні його прав та моральних стражданнях. Внаслідок невиконання рішення судів порушено його наступні права: конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади держави Україна в частині правомірності та добросовісності; право правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування витрат, які були понесені ним на відновлення порушених його прав, яке держава Україна зобовязана забезпечити і яке є реальним, а не уявним чи примарним / законний інтерес, який отримує законний захист є правом очікування, а покладені обовязки на судову владу та державу Україна, полягають в тому, щоб рішення було не просто винесене, а й виконане; право на справедливий суд /порушення ст.6 Конвенції/«Рисовський проти України»: виконання остаточного рішення, постановленого національним судом, є невід`ємною частиною «суду» у розумінні ст. 6 Конвенції (п. 1 ст. 6 Конвенції, заява № 29979/04 від 20 жовтня 2011 року); право на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18- рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення КСУ від 25.04.2012 №11-рп/2012), а невиконання судового рішення до сього дня є триваючим правопорушенням, оскільки принцип «мовчазної згоди» не може застосовуватись для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності (ВС/КАС № 826/2810/17 від 26.06.2018), навіть якщо ця бездіяльність здійснюється ДКСУ. Таким чином оцінений ним розмір моральної шкоди у чотири трильйони гривень є достатнім покриттям його страждань, які у разі незгоди з ним відповідачем, обовязок доказування його неспівмірності завданої моральної шкоди у відповідності до закріпленої в ЦК України презумпції вини особи, яка вчинила правопорушення, покладається на відповідача. Це означає, що особа вважається винною у завданні шкоди, невиконанні зобов`язання або іншому правопорушенні, оскільки не буде доведено іншого (ст. 614 та ч. 2 ст. 1166 ЦК). Відповідач порушив принцип поваги до правової ситуації, створеної Законом, в тому числі і Конституцією України, не виконуючи своє ж рішення. Рішення ВСУ та ВС незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов`язковими до виконання на всій території України, вони мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади, при цьому будь-яких додаткових рішень для підтвердження обовязковості рішень ВСУ та ВС Конституцією України не вимагається.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка повинна поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Відшкодування моральної шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону а саме статтей 23 та 1174 ЦК України та ст.56 Конституцїї України. ЄСПЛ призначає суми компенсації моральної шкоди не менше ніж 500 евро.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення КСУ від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Розглянувши справу № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19), ВП ВС у постанові від 1 вересня 2020 року зробила такий висновок щодо застосування норм права: «Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Тому позивач просить позов задоволити.

В судове засідання позивач не з`явився, в позовнй заяві вказав про розряд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, розгляд справи просить здійснювати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020 року у справі № 686/17062/15-ц позов ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області, старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Хмельницької області Сибіги Андрія Васильовича про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково: визнано, що поширені старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Хмельницької області Сибігою А.В. відомості, що ОСОБА_1 являється «Клоуном» - не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію; стягнуто з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 2027 гривень в рахунок відшкодування маральної шкоди, 263 гривні 87 копійок сплоченого судового збору та 2648 гривень витрат пов`язаних з проведенням експертизи; стягнуто з прокуратури Хмельницької області на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 3140 гривень 00 копійок витрат пов`язаних з проведенням експертиз.

Хмельницьким міськрайонний судом на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020 року, 02.03.2020 року було видано виконавчий лист.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05.05.2020 року рішення Хмельницького міськрайоного суду від 16.01.2020 року скасовано та ухвалено нове рішення. В позові ОСОБА_1 відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Хмельницької області 740 гривень 49 копійок судового збору за подання апеляційної скарги; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 3140 гривень витрат на проведення експертизи.

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.01.2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05.05.2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області, старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Хмельницької області Сибіги Андрія Васильовича про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, визнано неподаною та повернуто.

Згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області від 23.12.2020 року, до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подано виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду від 02.03.2020 по справі № 686/17062/15 про стягнення з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, судового збору та витрати на проведення експертизи. Державна казначейська служба України та її територіальні органи виконують рішення про стягнення коштів з рахунків державних органів, підприємств, установ та організацій згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі Порядок). Відповідно до підпункту 2 пункту 9-1 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання в установленому порядку виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. 5 травння 2020 року Хмельницький апеляційний суд скасував рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №686/17062/15 від 16.01.2020. Керуючись пп.2 п.9-1 Порядку, повернуто виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.03.2020 по справі № 686/17062/15 без виконання.

Вищевказані обставини підтверджуються копіями матеріалів зі справи №686/17062/15.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Частиною 5 ст.1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу).

За змістом приписів ст.ст. 1173, 1174 ЦК України обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування чи посадових осіб цих органів, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю яких завдано шкоду, а на державу.

Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з частиною другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно положень ч. 4 ст. 58 ЦПК України, держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

З наведеного слідує, що відповідачем за позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі здійснення правосуддя може бути лише держава, яка бере участь у справі як сторона у цивільному процесі через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.

Відповідно до положень Конституції України та Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд не наділений повноваженнями представляти державу у суді за позовами про відшкодування шкоди, завданої під час здійснення правосуддя.

Позивачем не обгрунтовано залучення Верховного Суду в якості представника держави у даній справі.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням останньому моральної шкоди.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до підпункту 2 п.9-1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, орган Казначейства повертає виконавчий документ до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання в установленому порядку виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020 року у справі №686/17062/15 було скасовано постановою Хмельницького апеляційного суду від 05.05.2021 року, а отже виконанню не підлягає, в тому числі у вказаний позивачем проміжок часу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, завданої очевидною бездіяльністю/невиконанням рішення суду у справі №686/17062/15, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30. 48, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.19, 56, 129-1 Конституції України, ст.ст. 23,170,1167,1173, 1174, 1176 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, завданої очевидною бездіяльністю/невиконанням рішення суду у справі №686/17062/15, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , житель: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Держава Україна в особі Верховного Суду (адреса: 01043, м.Київ, вул.П.Орлика, 4-а).

Дата складання повного тексту рішення суду -04.02.2022 року.

Суддя: