Постанова № 10297970, 06.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2010 р. Справа № 2а-3496/10/1470

м.Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: Сафронова Ю.І. дов. від 23.06.2010,

представника відповідача: Єремець Є.О. дов. №7 від 17.02.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "Альба ЛТД", вул. Турбінна, 15/3,Миколаїв,54018 доДПА України у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54036 провизнати протиправними дії, в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, яка відбулася 20.05.2010.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що перевірка від 20.05.2010 не відповідає вимогам чинного законодавства, здійснена без дотримання податковою адміністрацією вимог Закону України «Про державну податкову службу України»та ст.ст.15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити, оскільки планова перевірка позивача була проведена відповідно до вимог діючого законодавства: на підставі ст.ст.15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст.ст.111,112 Закону України «Про державну податкову службу України».

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 06.07.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

20.05.2010 фахівцями ДПА у Миколаївській області було проведено перевірку господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: м.Миколаїв, вул..Турбінна, 15/3, що належить ТОВ «Альба Лтд», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт №0189/14/00/23/22439914.

В ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем п.п.1,2,9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.06.1995 №265/95 (надалі - Закон №265/95).

Позивач, вважаючи дії ДПА щодо проведення перевірки протиправними, звернувся з позовом до суду.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно п.1 ст.8 Закону №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, повязану, зокрема, із контролем за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.

Державна податкова адміністрація у Миколаївській області є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ст.19 Конституції України та здійснюватись у відповідності з приписами ст.11 Закону №509-ХІІ.

Частиною 1 статті 15 Закону №265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч.1 ст.16 Закону №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Частина 4 ст.16 Закону №265/95-ВР також передбачає, що планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку передбаченому законодавством України.

Законом №509-ХІІ передбачено визначення планової та позапланової перевірок. Так, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що проведена перевірка ТОВ «Альба Лтд»передбачена у планах роботи відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Миколаївській області на травень 2010 року (а.с.28), тобто є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону №265/95-ВР.

Що стосується посилання позивача на те, що його не повідомили письмово про проведення планової перевірки за 10 днів до початку її проведення, то дане твердження суд вважає помилковим, оскільки таке повідомлення надсилається у разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів, що не стосується предмету спірної перевірки.

Віднесення до планових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР не означає необхідність застосування до цих перевірок підстав, викладених в ч.6 ст.111 Закону №509-ХІІ, оскільки ця стаття регламентує проведення планових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів і не стосується перевірок, які проводяться на виконання вимог Закону №265/95-ВР.

Згідно положень ст.112 Закону №509-ХІІ, яка визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова),

підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

Перевірку ТОВ «Альба Лтд»було здійснено на підставі плану проведення перевірок на травень 2010 року та направлень на перевірку виданих Дмитрику С.В. №510/23-517 від 18.05.2010 і Бондар І.І. №509/23-517 від 18.05.2010 (а.с.26,27).

Направлення на перевірку були вручені директору ТОВ «Альба Лтд» Дівущак В.О., який власноручно зробив на екземплярі відповідача відмітку про їх отримання.

Згідно ч.2 ст.112 Закону №509-ХІІ ненадання зазначених документів платнику податку або надання їх з порушенням вимог, встановлених ч.1 цієї статті є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до планової або позапланової виїзної перевірки. Якщо директор ТОВ «Альба Лтд»Дівущак В.О. вважав перевірку незаконною, він мав можливість використати своє право та не допустити працівників ДПА у Миколаївській області до перевірки.

Допуск працівників ДПА Миколаївської області до проведення планової перевірки, є додатковим підтвердженням правомірності її проведення.

Посилання позивача, в обґрунтування своїх вимог на неправомірність встановлення у акті перевірки такого порушення, як не оприбуткування готівки та не проведення через РРО коштів отриманих за договором оренди, відхиляються судом, оскільки зазначене питання не є предметом розгляду у даній справі і має бути предметом розгляду у справі про оскарження рішення податкового органу, прийнятого за наслідками перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що перевірка позивача проведена посадовими особами ДПА у Миколаївській області правомірно.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 07 липня 2010 року.