Рішення № 102979369, 27.01.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/8475/21

2/465/1676/22

РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2022 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судових засідань Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , до ТзДВ «Страхова компанія Кредо» про стягнення страхового відшкодування, -

встановив:

Позивачі звернулися в суд із позовом про стягнення з відповідача на їх, позивачів, користь шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. Позовні вимоги обгрунтовують тим, що 22 вересня 2020 року об 20 год. 35 год., у місті Львові по вулиці Княгині Ольги, 5Б відбулась ДТП (наїзд транспортного засобу на пішохода) за участю автомобіля марки SKODA OCTAVIA р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та помер у медичному закладі. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки SKODA OCTAVIA р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 зареєстрована у відповідача за полісом № АР59231. ІНФОРМАЦІЯ_1 матір`ю померлого - ОСОБА_1 , дочкою померлого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через представника ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» подано заяву про виплату страхового відшкодування. 30 листопада 2020 року до відповідача надіслано лист вих.№13410 з довідкою з пенсійного фонду про отримання пенсії по втраті годувальника, копію паспорту, копію витягу з державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання позивача 2, та інформацію про склад сім`ї потерпілого ОСОБА_6 . Листом №3363 від 02.06.2021 року відповідач повідомив, що перебіг строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у кримінальній справі законної сили. Такий лист слід вважати листом-відмовою у виплаті страхового відшкодування, оскільки законом не передбачено обов`язку заявника подавати такий документ. Зазначає, що відповідачем не доведено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок умислу потерпілого або непереборної сили, а тому володілець джерела підвищеної небезпеки за встановлених обставин зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Зважаючи на обставини справи, слід дійти висновку, що володільцем джерела підвищеної небезпеки автомобілем SKODA OCTAVIA р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , відповідальність якого була застрахована відповідачем, була завдана шкода позивачам, яка пов`язана з відшкодуванням моральної шкоди та відшкодування на утримання у зв`язку з втратою годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за його участі. Відповідно наступає обов`язок страховика, який хоч і не завдав шкоди, виплатити страхове відшкодування замість завдавача шкоди. Відтак, просить задоволити позов, та стягнути з відповідача на користь позивачів моральну шкоду, витрати, пов"язані з лікуванням, витрати на утримання.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02 листопада 2021 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що вимоги позивачів є незаконними та необгрунтованими. На думку відповідача, в діях водія ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, оскільки дорожньо - транспортна пригода настала у зв"язку з діями пішохода ОСОБА_6 . Зазначає, що максимальний розмір страхового відшкодування у зв"язку із смертю потерпілої особи з врахуванням п.4 полісу становить 260 000 грн. Вважає, що позивачами не надані документи, які є необхідними для виплати страхового відшкодування як відшкодування моральної шкоди.

У відповіді на відзив сторона позивача зазначає, що органами досудового розслідування не доведено ані наявність непереборної сили, ані умислу позивача на момент дорожньо-транспортної пригоди. Пішохід не є джерелом підвищеної небезпеки, а наявність чи відсутність вини пішохода у настанні ДТП не може бути підставою для покладення на нього зобов`язання із відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Законом гарантовано потерпілому виплату відповідного розміру відшкодування за шкоду, заподіяну його здоров`ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу, який він має право отримати від страховика забезпеченого транспортного засобу, незалежно від вини потерпілого, якщо не встановлено, що шкода завдана внаслідок його умислу або непереборної сили, чого за обставин цієї справи не встановлено. Зазначає, що оскільки відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки була застрахована у відповідача, а тому на останнього (страховика) покладається обов`язок відшкодувати потерпілому завдану шкоду. При цьому відповідач не довів, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а тому він має відшкодувати потерпілому завдану йому майнову та моральну шкоду, розмір якої підтверджено належними та допустимими доказами.

В чергове судове засідання учасники судового процесу не прибули, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи у їх відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та з`ясувавши фактичні обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного.

За ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З копії паспорта позивачки ОСОБА_3 вбачається, що між нею та гр. ОСОБА_6 06.11.2002р. зареєстровано шлюб, який в подальшому розірвано 11.03.2010р.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є матір"ю гр. ОСОБА_6 .

З копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 вбачається, що позивачка ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_4 , від імені якого діє позивачка ОСОБА_3 , є дітьми гр. ОСОБА_6

22 вересня 2020 року об 20 год. 35 хв. у місті Львові по вулиці Княгині Ольги 5Б, відбулась ДТП (наїзд транспортного засобу на пішохода) за участі автомобіля марки «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП, пішохід отримав тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у медичному закладі, а транспортний засіб зазнав технічних пошкоджень.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 гр. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29 жовтня 2021 року слідчим СВ Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Конрадом Ю.Т. винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв"язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Відповідно до полісу №АР59231 цивільно - правова відповвдальність водія ОСОБА_5 застрахована у відповідача.

Дана обставина сторонами у справі визнається та не оспорюється, як і не оспорюються обставини дорожньо - транспортної пригоди.

В матеріалах справи міститься відповідь за підписом заступника генерального директора зі страхування від 02 червня 2021 року про те, що розгляд справи щодо виплати страхового відшкодування у зв"язку із смертю ОСОБА_6 зупинено.

Відповідно до довідки, виданої головою правління ЖБК-75 Прас Г.Т. 25.10.2020р., гр. ОСОБА_6 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав в квартирі матері, позивачки ОСОБА_1 .

В матеріалах справи містяться копії квитанцій на загальну суму 6146 (шість тисяч сто сорок шість) гривень 67 коп. про оплату медикаментів та медичних засобів в період з настання дорожньо - транспортної пригоди до 01.10.2020р. включно.

Згідно із статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування», за змістом якої договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування» страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 23.1 статті 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Пунктом 27.1 статті 27 цього Закону передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Частиною другою статті 1200 ЦК України передбачено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів (ч.3 ст.1200 ЦК).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з положеннями частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Установлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (справа «Станков проти Болгарії», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч.3 ст.12, та 81 ЦПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 1 липня 2010 року зазначив, що суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс.

При наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

На думку суду зазначені суми позивачами про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп. на користь кожного з позивачів, є обгрунтованими, не завищеними, такими,, що грунтуються на засадах розумності, справедливості, виваженості.

При цьому, відповідачем не надано жодних обгрунтованих доказів, які б спростоували суму заявленої моральної шкоди.

Позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на лікування на суму 6 226 (шість тисяч двісті двадцять шість) гривень 67 коп.

В матеріалах справи містяться копії квитанцій на загальну суму 6 146 (шість тисяч сто сорок шість) гривень 67 коп. на придбання різного роду медикаментів. Відтак, в частині стягнення на користь позивачки ОСОБА_1 витрат на лікування позов підлягає частковому задоволенню

Суд вважає обгрунтованою заявлену суму в 90 000 (дев"яносто тисяч) гривень 00 коп. як відшкодування на утримання у зв"язку з втратою годувальника.

Для спростування доводів позивачів щодо стягнення сум, визначених в прохальній частині позову, відповідач в їх спростування жодних належних і допустимих доказів, визначених законом, суду не надав.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Враховуючи вищенаведене та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3,10,12, 81, 82, 89, 259, 263 - 265, 352, 354 ЦПК України ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , до ТзДВ «Страхова компанія Кредо» про про стягнення страхового відшкодування - задоволити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Кредо» (юридична адреса: м. Запоріжжя, п-т Моторобудівників, буд 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп., витрати на лікування в розмірі 6 146 (шість тисяч сто сорок шість) гривень 67 коп.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Кредо» (юридична адреса: м. Запоріжжя, п-т Моторобудівників, буд 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп., витрати на утримання в розмірі 90 000 (дев"яносто тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Кредо» (юридична адреса: м. Запоріжжя, п-т Моторобудівників, буд 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп., витрати на утримання в розмірі 90 000 (дев"яносто тисяч) гривень 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Кредо» (юридична адреса: м. Запоріжжя, п-т Моторобудівників, буд 34, код ЄДРПОУ 13622789) в користь держави судовий збір в розмірі 2 461 (дві тисячі чотириста шістдесят одна) гривень 47 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_7 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ;

Позивач 2: ОСОБА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 ;

Позивач 3: ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ТзДВ «Страхова компанія Кредо», код ЄДРПОУ: 13622789, юридична адреса: м. Запоріжжя, п-т Моторобуднівників, буд 34.

Суддя В. Кузь