Рішення № 102979217, 11.01.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 464/6630/20 Провадження № 2/450/990/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Добош Н.Б,

при секретарі Гев`як Ю.С.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення збитків,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення збитків. У розмірі 49 777 доларів США, що становить 1 407 200 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна № 03/620/12/а-1 від 25.10.2012 року ОСОБА_1 було визнано переможцем аукціону у торгах з реалізації житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 29.10.2012 р. складено Акт державного виконавця про проведення публічних торгів з реалізації арештованого майна. Акт затверджено начальником Сихівського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції, в якому вказано, що на рахунок відповідача внесено повну оплату за придбане майно. Будинок був придбаний позивачем для проживання у зв`язку з чим було зареєстровано в ньому місце свого проживання. Після придбання будинку на підставі рішення Пустомитівської міської ради № 1219 від 01.10.2013 року позивач замовила та виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в подальшому рішенням Пустомитівської міської ради № 1647 від 23.12.2014 року позивачу було передано у власність земельну ділянку площею 0,071га кадастровий номер № 4623610100:01:006:0354 за адресою АДРЕСА_1 та 21.12.2014р. видано свідоцтво на дане нерухоме майно. До проведення торгів будинок належав ОСОБА_3 . В жовтні 2013р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними на підставі того, що вона є дружиною ОСОБА_3 і майно, продане на торгах, належало їй на праві спільної сумісної власності. Постановою Верховного суду від 29.07.2020року прилюдні торги визнано недійсними, а також свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1368 визнано недійсним. Відтак судом було позбавлено позивача права на житло і одночасно надано таке право третій особі. При цьому Верховний суд у своїй постанові вказав, що ОСОБА_1 має право звертатись до продавця майна з позовом на підставі ст..661 ЦК України. Вважає, що для відновлення її права відповідач має відшкодувати вартість вилученого майна за реальними, ринковими цінами, як це вказано у ст. 1192 ЦК України, яка визначена у висновку експерта. Ділянка, яка відноситься до будинку за своїм цільовим призначенням не може бути використана позивачем, оскільки будинок вибув з її володіння.

У додаткових поясненнях у справі позивач зазначила, що постановою Львівського апеляційного суду від 27.09.2021р. у справі № 450/27/17 було визнано недійсним рішення Пустомитівської міської ради № 1646; визнано недійсним рішення Пустомитівської міської ради № 1219 від 01.10.2013 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою; визнано недійсним рішення Пустомитівської міської ради №1647 від 23 грудня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність; скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та свідоцтво про право власності позивача. Вважає, що вказана постанова встановлює юридичний факт, що саме неправомірність дій відповідача при продажу будинку призвела до скасування прилюдних торгів з продажу і як наслідок, позивач втратила право на земельну ділянку. Зазначає, що купуючи будинок, позивач автоматично отримала право на земельну ділянку відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України, в якій вказано, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача вартість збитків, а саме вартість втраченого майна – будинку та земельної ділянки.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечили, вважають такі необґрунтованими, та такими, що не базуються на нормах законодавства. Вважають, що відповідач діяв в порядку та у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення збитків (шкоди) є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач. У Постанові Верховного суду від 29.07.2020р. та постанові Апеляційного суду Львівської області від 19.06.2018р. судами не встановлено неправомірності дій Сихівського відділу державної виконавчої служби, ні його посадових осіб, а також не визнано протиправною їх поведінку. Відповідно до приписів ст.1174 ЦК України, ч.2 ст.25 Бюджетного кодексу України, обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, а на державу Україна. Вказують, що позивач була обізнана про те, що на момент оформлення документів на земельну ділянку, йдуть судові спори про визнання торгів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1 , а відтак могла утриматись від зазначених дій. На підставі викладеного, просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у додаткових поясненнях, просила стягнути завдані збитки.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві. Вказала, що дії відповідача у судовому порядку не були визнані неправомірними, а тому відсутні підстави щодо стягнення збитків на користь позивача. Окрім того, зазначила, що земельна ділянка не реалізовувалась на торгах. Позивач отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку у грудні 2014 року, натомість в жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, відтак позивачу було відомо про судовий спір щодо житлового будинку, однак остання продовжила і завершила отримання документів про приватизацію даної земельної ділянки. На підставі наведеного просила відмовити у задоволенні позову.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

30.11.2020 р. ухвала Сихівського районного суду м. Львова про передачу справи за підсудністю; 05.01.2021 р. – ухвала суду про відкриття провадження у справі; 01.02.2021 р. – клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 04.02.2021 р. – клопотання позивача про долучення; 05.02.2021 р. – клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 18.02.2021 р. – відзив на позовну заяву; 25.02.2021 р. – клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи; 02.03.2021 р. - ухвала про призначення судової будівельно-технічної експертизи; 25.03.2021 р. - лист ЛНДІСЕ; 19.04.2021 р. - скерування наглядового провадження ЛНДІСЕ; 22.04.2021 р. - клопотання експерта; 20.05.2021 р. - клопотання про долучення доказів; 03.08.2021 р. - лист ЛНДІСЕ про повернення матеріалів справи без виконання ухвали про проведення експертизи; 04.08.2021 р. – ухвала про поновлення провадження у справі; 09.09.2021 р. - додаткові пояснення у справі позивача; 09.09.2021 р. - клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи; клопотання про долучення платіжних доручень; 10.09.2021 р. - додаткові пояснення у справі позивача; 13.09.2021 р. – ухвала підготовчого засідання; 13.09.2021 р. - ухвала про призначення справи до судового розгляду; 19.10.2021 р. – клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 20.10.2021 р. – ухвала про відкладення розгляду справи; 16.11.2021 р. – клопотання позивача про відкладення розгляду справи; 14.12.2021 р. – клопотання позивача про долучення доказів; 16.12.2021 р. – заява про поновлення процесуального строку; 23.12.2021 р. – додаткові пояснення у справі.

Суд заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

10.10.2012 року між Сихівським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство юстиція» було укладено Договір № 03/620/12/а про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Відповідно до п.1.2 даного Договору за цим договором підрозділ передає організатору прилюдних торгів нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а організатор прилюдних торгів надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про іпотеку», Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999р. № 68/5. Згідно п.1.3 договору на прилюдні торги передається арештоване нерухоме майно при примусовому виконанні виконавчого документа: виконавчий лист № 2-2731/11, виданий 24.02.2012 року Сихівським районним судом м. Львова, загальна сума стягнення 124 433, 46 грн., найменування майна, яке передається на прилюдні торги: житловий будинок, загальною площею 114,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 . У п.1.4 договору визначена стартова (початкова ) ціна 87320,00грн. без ПДВ.

25 жовтня 2012 року Львівською філією ПП СП Юстиція були проведені прилюдні торги з реалізації вказаного житлового будинку та оформлені протоколом від 25 жовтня 2012 року № 03/620/12/а-1, у якому зазначено, що переможцем аукціону стала ОСОБА_1 за лотом житловий будинок, загальною площею 114,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , продажна ціна якого визначена 122 000, 00 грн., з яких 103 822, 00 грн. – сплата за лот, 18 178, 00 грн. – сума винагороди ПП СП Юстиція».

За наслідками проведення прилюдних торгів в ході примусового виконання виконавчого листа, виданого Сихівським районним судом м. Львова 24.02.2012 р. у справі № 2/2731/11 про стягнення з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 124 433, 46 грн., складено акт державного виконавця про проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 29 жовтня 2012 року., в якому зазначено, що нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , придбане переможцем прилюдних торгів ОСОБА_1 . Документом, що підтверджує розрахунок за придбане нерухоме майно у розмірі 122 000, 00 грн. є виписка з рахунку, відкритого в Управлінні державного казначейства Сихівського району м. Львова від 29.10.2012 р. про зарахування коштів переможця торгів.

ОСОБА_1 видано свідоцтво про придбання об`єкту нерухомого майна з прилюдних торгів від 05 листопада 2012 року, на підставі якого 21 листопада 2012 року (реєстраційний номер 38267566) та 07 березня 2013 року (реєстраційний номер 1118695) здійснено реєстрацію права власності за нею у відповідних державних реєстрах, що підтверджується свідоцтвом про придбання об`єкту нерухомого майна з прилюдних торгів від 05 листопада 2012 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.03.2013 р.

Рішенням № 1219 Пустомитівської міської ради від 01.10.2013р. була надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0750га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

23.12.2014 р. Пустомитівською міською радою було прийнято рішення № 1647 , яким затвердила проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер № 4623610100:01:006:0354 площею 0,0710 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного суду у справі № 450/4083/13-ц від 29.07.2020р. за позовом ОСОБА_4 до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Львівської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними позов задоволено частково, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (житловий будинок АДРЕСА_1 ), що оформлені протоколом № 03/620/12/а-1 від 25 жовтня 2012 року та, за наслідками яких складено акт державного виконавця про проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 29 жовтня 2012 року (житловий будинок АДРЕСА_1 ) визнано недійсними; Свідоцтво про придбання об`єкту нерухомого майна з прилюдних торгів від 05 листопада 2012 року, видане приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстроване в реєстрі за № 1368 про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 визнано недійсним.

У даній постанові Верховним судом зазначено, що враховуючи те, що реалізація на прилюдних торгах нерухомого майна, що належало подружжю на праві спільної сумісної власності, порушує права та законні інтереси позивача як власника спірного будинковолодіння на володіння, користування та розпорядження належним їй майном, згоди позивача на відчуження житлового будинку не було, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна та свідоцтво про придбання об`єкту нерухомого майна з прилюдних торгів слід визнати недійсними в цілому.

Вимоги про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки рішення суду про визнання недійсним свідоцтва про право власності є підставою для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Верховним судом також вказано, що водночас ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися із позовом до продавця з підстав, визначених статтею 661 ЦК України.

Згідно Висновку про експертну грошову оцінку майна, а саме: житловий будинок загальною площею 114,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного фізичною-особою підприємцем ОСОБА_7 станом на 25.11.2021 р. ринкова вартість об`єкта оцінки складає: 1 229 300,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Покупцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів є переможець торгів, який підписав протокол про їх результати та отримав затверджений державним виконавцем акт, в даному випадку - позивач.

У Постанові Верховного Суду 18 березня 2020 року у справі № 639/4971/18 зазначено, що вирішуючи питання про те хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між органом державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією.

Як вбачається з п.1.2. договору від 10.10.2012 р. між Сихівським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство юстиція» за цим договором Підрозділ передає організатору прилюдних торгів нерухоме майно арештоване державним виконавцем, а організатор прилюдних торгів надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Відповідно до п.3.4. даного договору покупець перераховує на депозитний рахунок підрозділу зазначену в затвердженому акті прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною майна і сумою винагороди організатора прилюдних торгів за цим лотом, сплаченої організатору прилюдних торгів.

В протоколі № 03/620/12/а-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна визначено, що раніше внесений переможцем аукціону гарантійний внесок залишається як винагорода спеціалізованої організації в рахунок оплати нею послуг з реалізації майна.

Кошти за об`єкт нерухомості, придбаного на прилюдних торгах, були переведені позивачем на рахунок продавця, зазначеного в протоколі проведення прилюдних торгів, в якому отримувачем коштів вказано Сихівський ВДВС Львівського міського управління юстиції.

Відповідно до п. 2.2 Тимчасового положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999р. № 68/5 прилюдні торги - продаж майна, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Згідно з п. 3.1. Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Відповідно до п. 5.1 Тимчасового положення на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку:

переможець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованій організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів;

сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора прилюдних торгів, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на прилюдних торгах майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.

Після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. (п.6.1. Тимчасового положення).

На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (п.6.4 Тимчасового положення). Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що продавцем за укладеним за результатами торгів договором щодо продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , виступав Сихівський ВДВС Львівського міського управління юстиції.

У частині першій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до пункту 1, 3 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 22 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 ЦК України).

Частиною першою статті 661 ЦК України передбачено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

ОСОБА_1 , як покупець нерухомого майна на прилюдних торгах, не знала і не могла знати, про підстави з яких прилюдні торги були визнані недійсними.

Також судом встановлено, що правовстановлюючі документи про набуття ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 було визнано недійсними.

Суд вважає, що до виниклих правовідносин, підлягає застосуванню положення ст. 661 ЦК України, відповідно до якої у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Також суд звертає увагу, що Верховним судом у справі № 450/4083/13-ц від 29.07.2020 р., зроблено висновок, що ОСОБА_1 має право звернутися із позовом до продавця з підстав, визначених статтею 661 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому вирішуючи питання про грошове стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суд має виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 640/14719/15-ц).

Згідно з висновком про експертну грошову оцінку майна, а саме: житловий будинок загальною площею 114,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 25.11.2021р. ринкова вартість об`єкта оцінки складає: 1 229 300,00 грн.

Із врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню дійсна вартість житлового будинку у розмірі 1 229 300, 00 грн.

З приводу позовної вимоги щодо стягнення збитків за земельну ділянку площею 0, 071 га кадастровий номер № 4623610100:01:006:0354, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Львівського апеляційного суду від 27.09.2021 р. у справі № 450/27/17 було визнано недійсним рішення Пустомитівської міської ради № 1646 від 23 грудня 2014 року про скасування рішення сесії Пустомитівської міської ради №182 від 21 червня 2011 року; визнано недійсним рішення Пустомитівської міської ради № 1219 від 01.10.2013 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; визнано недійсним рішення Пустомитівської міської ради № 1647 від 23 грудня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18504598 від 31 грудня 2014 року та свідоцтво про право власності індексний номер 31987694 від 31 грудня 2014 року на прізвище ОСОБА_1 .

У мотивувальній частині постанови зазначено, що враховуючи те, що перехід права власності згідно прилюдних торгів до ОСОБА_1 відбувся лише на житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельна ділянка на торгах не реалізовувалася, перебувала у власності ОСОБА_5 відповідно до кадастрового номера 4623610100:01:010:0197, тому міська рада, враховуючи все вище викладене, не вправі була повторно розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою та приймати рішення № 1219 від 01.10.2013 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення № 1647 від 23.12.2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 . Зазначені рішення відповідно до норм права є неправомірними.

Враховуючи наведене вище, судом встановлено, що земельна ділянка на торгах не реалізовувалась, та не була предметом договору купівлі-продажу з прилюдних торгів, які в подальшому були визнані судом недійсними. Окрім того, земельна ділянка кадастровий номер 4623610100:01:010:0197 була надана ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, що передбачає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, що підтверджується рішеннями № 1219 від 01.10.2013 р., №1647 від 23.12.2014 р. Пустомитівської міської ради.

Із врахуванням викладеного вище, підстав для стягнення збитків за земельну ділянку в порядку ст.661 ЦК України, позивачем не доведено, а відтак у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Згідно зі статтею 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Отже, у цій справі позов пред`явлений до держави Україна, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Таким органом у даній справі є Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів).

Підставою стягнення збитків на користь позивача, стали дії органу державної влади, а саме Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, який реалізовував об`єкт нерухомості на прилюдних торгах, які в подальшому були визнанні недійсними, в результаті чого позивачу було завдано шкоду.

Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Тому відсутня необхідність зазначення в резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номер чи вид рахунка, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не в резолютивній частині рішення суду (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18).

Вказане узгоджується з постановою ВС у справі № 757/63732/18; провадження № 61-5770св20 від 23.12.2020 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що позивач понесла витрати на залучення ФОП ОСОБА_7 який надавав Звіти про вартості майна, яке є предметом розгляду, що стверджується звітами про вартість майна від 23.10.2020 року та від 25.11.2021 року; дублікатом квитанції № 0.0.1888536784.1 від 30.10.2020 року на суму 2 800, 00 грн.; квитанцією № 0.02359264569.1 від 29.11.2021 року на суму 2 800, 00 грн.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.01.2021 року, ОСОБА_8 звільнено від сплати судового збору по вказаній цивільній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином з врахуванням того, що заявлені позовні вимоги задоволенні частково, позивач звільнення від сплати судового збору, з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , слід стягнути судові витрати у розмірі 4 891, 60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ,- задоволити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 1 229 300, 00 (один мільйон двісті двадцять дев`ять тисяч триста гривень) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 891, 60 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто одна гривня 60 копійок) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 ,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач : Сихівський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), ЄДРПОУ 35009295, м. Львів, вул. Зубрівська, 9.

Повний текст судового рішення складено 21.01.2022 року.

СуддяН. Б. Добош