Ухвала суду № 102976673, 21.01.2022, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13424/21

Провадження № 1-кп/234/530/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Лутай А.М.

за участю: секретаря судового засідання – Коханової Д.Т.

прокурора – Ясинського О.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – адвоката Сухиніна А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 13.08.2021р в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021052390001520 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Краматорськ Донецької області, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

-обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, ч.1 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краматорського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою суду від від 08.10.2021, в підготовчому судовому засіданні, обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.12.2021, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілу та свідків.

В подальшому, строк тримання обвинуваченого під вартою було продовжено до 31 січня 2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Здійснюючи на підставі ст.331 КПК України контроль за строком запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом з`ясована думка учасників судового засідання щодо доцільності продовження запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Так, прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів, оскільки завершити судовий розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, тобто до 31.01.2022 року, не можливо, обставини, які були підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не зникли, ризики, якими керувався суд при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому, на теперішній час не зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Сухинін А.О. в судовому засіданні заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши учасників судового провадження суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, коли прокурор доведе, що жоден з більш мьяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року).

Ухвалюючи рішення про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого судового засідання, та продовжуючи його строк, суд виходив з того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя людини, а також з того, що наявні ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ст 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений, знаходячись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потепрілого та свідків.

Суд вважає, що ризики, існування яких було підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, своєї актуальності не втратили та виправдовують подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність вказаних ризиків встановлена з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, особи обвинуваченого, який ніде не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий.

Суд враховує, що до допиту всіх свідків та потерпілого у судовому засіданні існує загроза незаконного впливу на них з боку обвинуваченого, а також те, що обвинувачений усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, може переховуватись від суду, оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим.

З урахуванням викладеного суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів, тобто до 19 березня 2022 року включно, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає.

Доказів того, що всі обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися чи взагалі перестали існувати, суду не надано.

Керуючись ст.ст.177, 178, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», на термін 60 днів, тобто до 19 березня 2022 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя А. М. Лутай