Ухвала суду № 102975082, 04.02.2022, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/276/22

2/610/351/2022

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04.02.2022 м. Балаклія

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Феленко Ю.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2022 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР», в якій позивач просить:

- стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з січня 2021 року по 19 травня 2021 року у розмірі 27 333,33 грн;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 32 187,78 грн.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 до позовної заяви не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В своїй позовній заяві позивач посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

Разом з цим, позовна заява ОСОБА_1 містить дві вимоги майнового характеру, а саме:

- про стягнення заборгованості по заробітній платі;

- про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції про захист заробітної плати № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина перша статті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третя статті 24 КЗпП України).

Припинення та розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника.

З огляду на зазначене, якщо працівник був звільнений, трудовий договір з ним був припинений. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.

Ураховуючи викладене, виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст. 117 КЗпП України) не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати, а є спеціальним видом матеріальної відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні Законом України «Про судовий збір» також не передбачено.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні підлягає оплаті судовим збором.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2022 року встановлено у розмірі 2 481, 00 гривні.

Ціна позову ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні складає 32 187,78 грн.

Отже, до позовної заяви ОСОБА_1 має бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 992,40 гривень (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року). Відтак сплаті потребує судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Балаклія/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО):899998,Рахунок отримувача: UA368999980313141206000020577, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, залишити без руху на строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: додання до позовної заяви документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 992 гривні 40 копійок за місцем розгляду справи.

У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Феленко