Ухвала суду № 102974243, 04.02.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3822/21

Провадження № 1-кс/0203/639/2022

УХВАЛА

04 лютого 2022 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В.,

при секретарі – Погрібному О.Ю.,

за участі прокурора – Бурчака С.М.

слідчого – Пашковського С.В.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника – Логвінової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Пашковського Сергія Володимировича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, який має середню технічну освіту, розлучений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, до 04 січня 2022 року працював провідним інженером з вантажно-підйомних механізмів на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

заявлене у кримінальному провадженні № 12021040000000606, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2022 року до слідчого судді доставлений ОСОБА_1 затриманий в порядку п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України 03 лютого 2022 року о 22 год. 30 хв., для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яким звернувся слідчий у порядку ст. 192 цього Кодексу за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури з додаванням складеного за участі захисника протоколу затримання.

Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 176, 184 КПК України та обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 у разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і лише застосування до підозрюваного тримання під вартою, на думку сторони обвинувачення, відповідатиме завданням охорони прав та інтересів суспільства та потерпілого. Зокрема, отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі до шести років, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як притягується до відповідальності за скоєне з ознаками тяжкого злочину. Також, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих, пообіцявши відшкодувати завдану майнову шкоду. Крім того, враховуючи, що підозрюваний ніде не працює та не має постійного законного джерела прибутку, ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити правопорушення аналогічне тому, в якому підозрюється.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з наведених у ньому підстав, обґрунтовуючи наявність зазначених ними ризиків тим, що досудове слідство ведеться за обставинами розкриття тяжкого злочину з високим ступенем латентності, і перебуваючи на свободі, підозрюваний може незаконно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, на думку прокурора та слідчого, існує реальна загроза переховування підозрюваного від слідства та суду.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та застосування найсуворішого запобіжного заходу, посилаючись на недоведеність прокурором наявності зазначених в клопотанні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, постійно проживає за місцем реєстрації, має на утриманні хворого на онкологію батька, має кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим має працювати, у зв`язку з чим ризик втечі не доведений, як і інші ризики, пов`язані з впливом на інших учасників кримінального провадження чи знищення доказів або вчинення іншого кримінального правопорушення з огляду на відсутність судимостей, а тому просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді нічного домашнього арешту. Також наголошували на непомірності заявленого розміру застави, що робитиме запобіжний захід для підозрюваного безальтернативним, тому вважали просили визначити заставу у мінімальному розмірі.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, слідчого, заперечення підозрюваної особи і міркування її захисника, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється в таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками тяжкого злочину, за який санкція ч. 3 ст. 185 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, чим допускається застосування згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою, яке за практикою Європейського Суду з прав людини в рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» має сприяти виконанню досудовим розслідувань завдань доведеності факту вчинення та характеру поставлених за вину правопорушень.

Так, 04 лютого 2022 року ОСОБА_1 повідомлено відповідно до ст.ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, ОСОБА_1 , працюючи до 04 січня 2022 року провідним інженером вантажно- підйомних механізмів на ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», маючи відповідні фахові знання, використовуючи досвід роботи на вказаному підприємстві та обізнаність із наявним обладнанням та його цінністю, систематично, починаючи з серпня 2021 року, а 03 лютого 2022 року, приблизно о 19.00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_2 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, умисно, з метою особистого збагачення, знаходячись на території ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» за адресою: м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, що перебуває в стадії ліквідації, забезпечив невстановленим особам можливість безперешкодного доступу (входу, в`їзду) на територію підприємства, вказавши на місце знаходження металевих виробів, після чого співучасники, керуючи спеціальною технікою – краном, завантажили до причепу д.н.з. НОМЕР_1 транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_2 металеві вироби, загальною вагою 20 т, вартість яких складає 154000,00 грн., для транспортування до місця збуту, після чого ОСОБА_1 покинув територію підприємства.

Як вбачається з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру в таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням до ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» фактичними даними заяви представника ПАТ «Дніпропетровський трудний завод» про вчинення злочину від 17 серпня 2021року, протоколів допитів свідків та протоколів про результати проведення НС(Р)Д від 28.01.2022, що в сукупності з фактичними даними протоколів обшуків від 03 та 04 лютого 2022 року та довідки ПАТ «ДТЗ» про розмір збитків від викрадення в сумі 1224226,00 грн. доводять причетність ОСОБА_1 до події крадіжки.

Тому прокурором наведені достатні докази для підтвердження фактів викрадення майна ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», виявленого під час обшуку на підставі ст. 233 КПК України за участі ОСОБА_1 , що є причиною виникнення підозри, які за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга № 14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.

Відповідно, прокурором наведені вагомі докази викриття «на гарячому», внаслідок чого належить визнати доказаним існування "обґрунтованої підозри" для застосування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваного за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами іншого соціального зв`язку достатніх причин для стримування його від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з чого слідує їх малоймовірність за конкретних обставин стійких соціальних зав`язків у зареєстрованому місці постійного проживання підозрюваного, проте з огляду на викриття особи «на гарячому» і систематичність отримання доходу від виявленої злочинної діяльності, за відсутності даних про отриманий дохід від трудової діяльності, слідує неможливість обмежитись заходами самоізоляції в домашніх умовах з потребою у постійному нагляді за підозрюваним, що складає легітимну мету втручання в особисту свободу згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До того ж протоколи про проведення НС(Р)Д вказують на системний характер таємних крадіжок, відтак злочинна діяльність ОСОБА_1 викрита не в повній мірі та повідомлено про підозру не за всіма фактами скоєних кримінальних правопорушень, що в своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, пообіцявши відшкодувати завдану майнову шкоду в обмін на їх відмову в участі при здійсненні досудового розслідування, судовому розгляді, що унеможливить притягнення останнього до кримінальної відповідальності за всі скоєні злочини.

Прокурором у з`ясованих обставинах надані переконливі докази того, що на цьому етапі досудового розслідування наявні достатні підстави вважати існуючими ризики перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилення від відповідальності, запобігання чому складає легітимну мету за п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні, що виправдовують характерний для тримання під вартою ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням повідомленої підозри у тяжкому злочинному посяганні, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання наявним процесуальним ризикам втечі, знищення або спотворення речових доказів, впливу на інших учасників, а також вчинення кримінального правопорушення, аналогічного в якому підозрюється, слідчому судді належить постановити цю ухвалу про тримання підозрюваного під вартою в межах строків досудового розслідування з моменту затримання, тобто до 22 год. 30 хв. 03 квітня 2022 року, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту чи самої лише застави, не забезпечить належно процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров`я підозрюваного в умовах попереднього ув`язнення відсутні.

При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» складає з 01 січня 2022 року від 49 620 до 198 480 гривень.

Визначаючи згідно з ст.ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в тяжкому злочині з поставленим за вину розміром завданої шкоди у співставленні з сумою щомісячного доходу, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку така застава, що за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою ступенем довіри до перспективи її втрати як стримуючого засобу, не будучи вочевидь непомірною, але відбиваючи бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, для чого достатнім буде обмежитись визначеним у КПК України розміром застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки інших виняткових обставин, які б беззаперечно свідчили про наявність підстав для визначення більшої застави прокурором не доведено.

Керуючись ст.ст. 193-194, 196-197, 309-310, 395 КПК України, –

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Пашковського Сергія Володимировича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою– задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, помістивши до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Визначити строк дії ухвали до 22 год. 30 хв., 03 квітня 2022 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути звільнений під заставу 198 480 гривень, тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) – 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов`язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали – до 03 квітня 2022 року:

-прибувати за викликом до слідчих слідчої групи у цьому кримінальному провадженні до відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за першим викликом;

-не відлучатися з м. Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

-утриматись від спілкування із іншими учасниками кримінального провадження;

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

Попередити ОСОБА_1 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В.Колесніченко