Рішення № 102974199, 31.01.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7005/20

Провадження № 2/202/114/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 січня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідно до кредитного договору від 09.03.2011 року ОСОБА_2 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_1 померла. Станом на 08.11.2016 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 8 120, 18 грн., яка складається з 8 120, 18 грн. - заборгованість за кредитом. Позивач направив претензію кредитора до Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори. Вважають, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять кредитні зобов`язання померлого позичальника. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 8 120, 18 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність, у якій проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

ОСОБА_1 в судове засідання з`являвся, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначав, що позичальник ОСОБА_2 не підписувала умов та правил надання банківських послуг, а отже позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» не підтверджені належними та допустимими доказами. Окрім цього, звертав увагу суду, що спадкоємці не отримали свідоцтв про право на спадщину. Просив суд застосувати строки позовної давності та відмовити в позові в повному обсязі.

ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.03.2011 року ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої виявила бажання отримати кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна».

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.11.2016 року Загайпільською сільскою радою Коломийського району Івано-Франківської ради, актовий запис № 9.

На підтвердження своїх вимог до матеріалів справи позивач надав виписку з особового рахункута розрахунок, згідно з яким вбачається, що станом на дату смерті заборгованість у позичальника перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 8 120, 18 грн.

Банк звернувся до Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори з претензією кредитора від 27.04.2017 року з листам-претензією.

Згідно з матеріалів спадкової справи № 60/2017 року стосовно померлої ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , однак свідоцтв про право на спадщину спадкоємці не отримали.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, а тому відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора, а тому доводи відповідача ОСОБА_1 є безпідставними.

Стосовно доводів відповідача щодо пропуску строків позовної давності суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно матеріалів спадкової справи № 60/2017 позивачу стало відомо про наявність спадкоємців лише у листопаді 2019 року, а тому, звернувшись до суду з цим позовом у листопаді 2020 року, позивачем не пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, а тому доводи відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до довідки № 631 від 14.12.2015 року, яка видана Загайпільською сільською радою Івано-Франківської області, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги, звернулися із заявами про прийняття спадщини, а тому вважаються такими, що її прийняли.

Згідно вимог ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» не повернуті, що підтверджується випискою по картковому рахунку та розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи, що акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» пред`явлено вимоги до одного спадкоємця - ОСОБА_1 , а спадщину фактично прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором спадкодавця ОСОБА_2 у сумі 4 060, 09 грн., в межах вартості успадкованого майна та у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1 051 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 4 060 (чотири тисячі шістдесят) грн. 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда