Ухвала суду № 102973337, 03.02.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

03.02.2022 Cправа № 918/1076/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши по суті матеріали справи

за позовом: Служби автомобільних доріг у Рівненській області, м. Рівне,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус - Поліграф», м. Львів,про: стягнення 5'100,00 грн збитків.Представники сторін не викликались (не повідомлялись).Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області за підсудністю з Господарського суду Рівненської області передано позовну заяву Служби автомобільних доріг у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус - Поліграф» про стягнення 5'100,00 грн збитків.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву (вх. № 174/22 від 05.01.2022) про вступ його у справу як представника, у якій заявник просить надати доступ до електронної справи.

19 січня 2022 року на поштову адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання з викликом сторін, для додаткового з`ясування усіх обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.

Процесуально, статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є добросовісність та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1, 2 ст. 12 ГПК України).

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частина 5 статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Під добросовісністю у господарському процесі слід розуміти з необхідність сумлінної та чесної поведінки учасників справи при виконанні своїх процесуальних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Позивач обґрунтовує даний позов тим, що через невиконання відповідачем Договору № 77-АГ від 22.04.2021 в частині поставки товару (паперу) Служба автомобільних доріг у Рівненській області була позбавлена можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність та була змушена закупити товар за більшою ціною, відтак, понесла збитки у розмірі 5'100,00 грн.

Згідно із статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як вбачається із наведеної статті, збитки як правова категорія включають в себе й упущену вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Від виду збитків напряму залежить процес доказування у даній справі. Як з`ясовано судом, позивач у позовній заяві не обґрунтовує збитки ні як упущена вигода, ні як реальні збитки.

Тому суд вважає за необхідне зобов`язати Службу автомобільних доріг у Рівненській області додатково надати письмові обґрунтування щодо підстав стягнення заявлених збитків у контексті реальних збитків чи упущеної вигоди.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, тощо (ч. 15 ГПК України).

Так, задля виконання завдань господарського судочинства, які превалюють над будь-якими міркуваннями у судовому процесі, у зв`язку із необхідністю з`ясування обставин, що мають безпосередній вплив на вирішення даного спору, суд вважає за необхідне з власної ініціативи призначити у даній справі судове засідання, у яке викликати представників сторін.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 15, 120, 121, 233, 234, 235, 248, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 01.03.22 о 14:00 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).

2. Зобов`язати позивача надати письмові обґрунтування щодо підстав стягнення заявлених збитків як реальних збитків чи упущеної вигоди.

3. Викликати в судове засідання представників сторін.

4. Звернути увагу сторін, що

4.1. Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

4.2. У випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

Довести до відома сторін, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, ненадання копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Трускавецький В.П.