Рішення № 102972542, 01.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/3902/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій і рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Херсонській області, Управління), в якому просить:

- визнати протиправними дії та рішення ГУПФУ в Херсонській області від 18.03.2021 №212950000215 у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 52% суддівської винагороди;

- визнати протиправною відмову ГУПФУ в Херсонській області від 13.05.2021 щодо зарахування до стажу роботи позивача на посаді судді періоду роботи слідчим та перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді період роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995; зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, враховуючи тривалість стажу на посаді судді 23 роки 11 місяців 01 день, визначивши загальний процент розрахунку 86% суддівської винагороди, починаючи з 19.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 29.09.2017 перебуває на обліку в ГУПФУ в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків грошового утримання працюючого судді. У такому розмірі щомісячне довічне грошове утримання визначено їй відповідачем на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №821/586/18, яким зобов`язано ГУПФУ в Херсонській області зарахувати до її стажу роботи суддею період роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995 та здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, визначивши його загальний процент у розрахунку 86% суддівської винагороди, починаючи з 02.02.2018. В подальшому, у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, Донецький апеляційний суд видав їй довідку від 03.03.2020 року № 311-14/91/20 про розмір суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. ГУПФУ в Херсонській області відмовило у перерахунку на підставі вказаної довідки, тому рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №540/1974/20 відповідача зобов`язано здійснити відповідний перерахунок. На виконання цього рішення відповідач прийняв рішення від 18.03.2021, яким визначив розмір щомісячного довічного грошового утримання в сумі 99193,38 грн. При цьому відповідач зменшив щомісячне довічне грошове утримання з 86% до 52% від суддівської винагороди і знову не зарахував до стажу роботи суддею період її роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995. Таке рішення відповідача й дії щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання та незарахування суддівського стажу періоду роботи слідчим позивач уважає протиправним, посилаючись на те, що розмір грошового утримання та стаж роботи на посаді судді встановлені як факти рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №821/586/18, а до законодавства. яке регулює правовий статус суддів, не вносились зміни щодо зменшення відсоткових розмірів грошового утримання суддям, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус судів". З цього позивач висновує, що відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання визначається на час призначення особі такого утримання і не змінюється під час проведення подальших перерахунків, тим більше що єдиною підставою для перерахунку є виключно зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 ухвала Херсонського окружного адміністративного суду скасована, справа направлена на продовження розгляду.

22.12.2021 справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021 головуючим суддею визначено Пекного А.С .

Ухвалою від 28.12.2021 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 25.01.2022 подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на виконання окремої ухвали від 21.09.2021 у справі №540/1974/20 ним вже зараховано позивачу до її стажу роботи суддею період роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995 та зроблено відповідний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено у повній відповідності із вимогами статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус судів" у розмірі 56% від суддівської винагороди, що також підтверджується і судовою практикою Верховного Суду.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 має стаж роботи на посаді судді 23 роки 10 місяців та 18 днів, у тому числі на посаді слідчого Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995, з 12.12.1995 по 14.03.2005 на посаді судді Харцизького міського суду та з 15.03.2005 по 15.12.2016 на посаді судді апеляційного суду Донецької області.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 12.09.2017 позивача звільнено у відставку з посади судді апеляційного суду Донецької області.

З 29.09.2017 позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке спочатку було визначено їй в розмірі 82% від суддівської винагороди.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №821/586/18, яке набрало законної сили 11.09.2018, зобов`язано ГУПФУ в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді період роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995; зобов`язано ГУПФУ в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, визначивши загальний процент розрахунку 86% суддівської винагороди, починаючи з 02.02.2018.

Це судове рішення виконано відповідачем.

У зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, Донецький апеляційний суд видав позивачу довідку від 03.03.2020 року №311-14/91/20 про розмір суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач 10.03.2020 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі зазначеної довідки, однак рішенням ГУПФУ в Херсонській області від 11.03.2020 №1 у цьому їй було відмовлено.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №540/1974/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, визнано протиправним рішення ГУПФУ в Херсонській області від 11.03.2020 № 1 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №311-14/91/20 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

На виконання указаного судового рішення відповідач 18.03.2021 здійснив перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, однак визначив його в розмірі 52% від суддівської винагороди, зазначеної в довідці Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №311-14/91/20, тобто за 21 рік стажу роботи на посаді судді. При цьому, до страхового стажу не зараховано період роботи на посаді слідчого Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 11.12.1995.

26.04.2021 позивач звернулась до ГУПФУ в Херсонській області із заявою, в якій просила надати відповідь на такі запитання: на підставі яких правових норм визначено загальний процент розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від заробітку у розмірі 52%?; з яких причин ГУПФУ в Херсонській області при визначенні її суддівського стажу в рішенні (протоколі перерахунку) від 18.03.2021 не врахував обставини, що вже доведені і встановлені рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року?; яка сума заборгованості по виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці нарахована на картку позивача, починаючи з 19.02.2020 року відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 і який строк та механізм її відшкодування?

Листом від 13.05.2021 №3067-2818/О-02/8-2100/21 ГУПФУ в Херсонській області надало на цю заяву відповідь, в якій повідомило про обставини і підстави проведеного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання й розмірі заборгованості.

Окремою ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2021, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021, встановлено порушення відповідачем Конституції і законодавства під час проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №540/1974/20 та зобов`язано ГУПФУ в Херсонській області вжити заходів щодо усунення порушень шляхом перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995, згідно із довідкою Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №311-14/91/20 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

На виконання окремої ухвали відповідач 13.10.2021 визначив стаж роботи позивача на посаді судді - 23 роки 10 місяців та 18 днів (зарахувавши період роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995) та здійснив з 19.02.2020 перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання, визначивши його в розмірі 56% від суддівської винагороди, зазначеної у довідці Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 року №311-14/91/20. Зокрема, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача після перерахунку становить 106823,64 грн. В такому розмірі щомісячне грошове утримання установлено позивачу з 19.02.2020, у зв`язку з чим проведено відповідне нарахування різниці між перерахованим та виплаченим грошовим утриманням, сума заборгованості за період з лютого 2020 року по жовтень 2021 року становить 155499,43 грн.

Не погоджуючись із діями та рішенням відповідача при перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання, позивач звернулась до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з такого.

По-перше, суд враховує, що матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується, що відповідачем усунуто порушення її прав, які полягали у не зарахуванні до стажу роботи позивача на посаді судді періоду роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995.

Як вже зазначалось, на виконання окремої ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 відповідач 13.10.2021 здійснив перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з її стажу роботи на посаді судді - 23 роки 10 місяців та 18 днів, до якого зарахував період роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області з 15.10.1993 по 27.12.1995. При цьому відповідач взяв до уваги, що період з 12.12.1995 по 27.12.1995 помилково включений двічі до стажу роботи позивача на посаді судді, а саме до періоду роботи суддею Харцизького міського суду (з 12.12.1995 по 14.03.2005) та до періоду роботи слідчим Харцизького МВ УМВС України в Донецькій області (з 15.10.1993 по 27.12.1995), що є помилкою.

Отже, оскільки відповідач вже вчинив дії із зарахування до стажу певного періоду роботи та перерахунку у зв`язку з цим щомісячного довічного грошового утримання, то саме по собі визнання протиправними його раніше вчинених дій та прийнятого рішення щодо відмови у врахуванні відповідного стажу не призведе до жодних юридично значимих наслідків для позивача.

Крім того, відповідач не приймав відносно позивача актів індивідуальної дії (рішень), датованих 13.05.2021 та які б стосувались питань зарахування до стажу роботи позивача суддею періодів її роботи слідчим. Цього дня відповідач листом від 13.05.2021 №3067-2818/О-02/8-2100/21 надав позивачу відповідь на її звернення від 26.04.2021, а отже не приймав рішень у розумінні КАС України, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Вказаний лист відповідача не створює для позивача правових наслідків і носить інформаційний характер.

Таким чином, на час ухвалення рішення у цій справі відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення ГУПФУ в Херсонській області від 18.03.2021 №212950000215, про визнання протиправною відмови ГУПФУ в Херсонській області від 13.05.2021 у зарахуванні до стажу роботи позивача на посаді судді періоду роботи слідчим і перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання та зобов`язання позивача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді період роботи слідчим і здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, враховуючи тривалість стажу на посаді судді 23 роки 11 місяців 01 день.

Щодо інших позовних вимог про визнання протиправними дій ГУПФУ в Херсонській області, які полягали у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 52% суддівської винагороди та про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, визначивши загальний процент розрахунку 86% суддівської винагороди, починаючи з 19.02.2020, суд зазначає таке.

У цій справі спірним є питання відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суми суддівської винагороди працюючого судді.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

За приписами частини 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

18 лютого 2020 року рішенням Конституційний Суд України за № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року визнав крім іншого, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII зі змінами.

Конституційним Судом України у вказаному рішенні зазначено, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Отже, з урахуванням того, що з 18.02.2020 в законодавстві відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, то суд вважає, що на позивача розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

За приписами частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Як видно з матеріалів пенсійної справи позивача, відповідач при перерахунку щомісячного грошового утримання позивачу визначив його у розмірі 56%, виходячи із її стажу роботи на посаді судді - 23 роки 10 місяців та 18 днів.

На думку суду, відповідачем правомірно не застосовано положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, оскільки цей Закон з моменту проголошення Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 остаточно втратив чинність і підстав для застосування передбачених згаданим Законом відсоткових розмірів щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - немає.

Натомість застосуванню підлягають загальні норми статті 142 Закону №1402-VIII, якими передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді і за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Саме цією нормою цілком правомірно керувався відповідач.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у таких самих правовідносинах у постановах від 24 вересня 2021 року у справі №620/5437/20, від 11 жовтня 2021 року у справі №160/10640/20 та від 29 грудня 2021 року у справі №420/14201/20.

У цих справах Верховний Суд, зокрема, зазначив, що «... до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону. Таким чином, оскільки чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами. Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402-VIII. Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону №2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом №1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді. ...».

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, визначивши загальний процент розрахунку 86% суддівської винагороди, починаючи з 19.02.2020, а також про необґрунтованість із зазначених міркувань і позовних вимог про визнання протиправними дій ГУПФУ в Херсонській області, які полягали у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 52% суддівської винагороди.

Крім того, суд враховує, що відповідач усунув порушення прав позивача, які полягали у здійсненні їй перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 52% суддівської винагороди. Зокрема, на виконання окремої ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 відповідач 13.10.2021 здійснив з 19.02.2020 перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання, визначивши її в розмірі 56% від суддівської винагороди судді та нарахувавши заборгованість.

У підсумку суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку з відмовою у задоволенні позову .

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій і рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 112010201