Окрема ухвала № 102972035, 25.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

ОКРЕМА УХВАЛА

25 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/4118/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - боржник, ГУ ПФУ), у кому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки ДУ "ТМО МВС по Херсонській області" від 29.06.21 №33/42-Р-35о/п;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" від 29.06.21 №33/42-Р-35о/п з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.

01 листопада 2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, винесено рішення. Наведеним рішенням визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки державного підприємства "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області" від 29.06.2021 № 33/42-Р-35о/п. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі оновленої довідки державного підприємства "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області" від 29.06.2021 №33/42-Р-35о/п, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення починаючи з 01.12.2019 року з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.

14.01.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду та порушення прав позивача, підтверджених цим рішенням суду.

Заява мотивована тим, що ГУ ПФУ, на думку заявника, протиправно не виконує рішення суду від 01.11.2021 по справі №540/4118/21, яке набрало законної сили. Невиконання вбачається в тому, що пенсія ОСОБА_1 перерахована на підставі оновленої довідки ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" від 29.06.21 №33/42-Р-35о/п, проте боржник безпідставно використовує зменшений відсоток грошового забезпечення (70% замість 80%).

Ухвалою суду від 17.01.2022 заява ОСОБА_1 призначена до розгляду в порядку письмового провадження. Цією ж ухвалою зобов`язано ГУ ПФУ в строк до 24.01.2022 надати докази виконання рішення суду в справі №540/4118/21.

24.01.2022 від ГУ ПФУ надійшло пояснення, в яких боржник визнає, що рішення суду від 01.11.2021 року ним не виконується. Разом з тим, в якості причини невиконання зазначає недоліки самого судового рішення та повідомляє, що 13.01.2022 на вказане рішення подано апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини щодо виконання рішення суду у цій справі та наявності підстав для визнання протиправними дій та рішень відповідача у порядку, визначеному ст.383 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.

Так, в першу чергу, суд звертає увагу, що з системного аналізу положень ст.ст. 382, 383, вбачається виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України.

Верховний Суд в постанові від 27.11.2018 року по справі № 520/11829/17 звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Тож суди мають з`ясувати, чи не була оскаржувана бездіяльність та необхідність вчинити певні дії, як стверджував заявник, пов`язана з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.

Суд зазначає, що в даному конкретному випадку ОСОБА_1 стверджує про невиконання рішення в справі №540/4118/21 в частині щодо перерахунку пенсії з застосуванням відсоткового розміру грошового забезпечення 80%.

Саме таке зобов`язання містила резолютивна частина рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року, отже подання заяви в порядку ст. 383 КАС України обумовлено заявленим позивачем невиконанням рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року, що набрало законної сили 02.12.2021 року.

Розглянувши заяву по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зазначені у ст.383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі № 520/11829/17.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2021, в межах передбаченого ч.1 ст. 295 КАС України тридцятиденного строку оскаржено не було, отже відповідно приписів ч.1 ст. 325 КАС України, 02.12.2021 судове рішення в справі №540/4118/21 набрало законної сили.

За результатом судового розгляду, рішенням суду в справі №540/4118/21 від 01.11.2021 року позов задоволено та, окрім іншого, зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" від 29.06.21 №33/42-Р-35о/п з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, судом прийнято рішення на користь ОСОБА_1 , чітко визначено обов`язок ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" від 29.06.21 №33/42-Р-35о/п з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Однак, як зазначено відповідачем, самостійно рішення суду не виконується.

В якості причини невиконання, відповідач посилається на недоліки судового рішення та те, що наразі таке рішення оскаржене в апеляційному порядку.

Стосовно наведеного, суд зазначає, що КАС України регламентує порядок дій сторони адміністративного провадження, в разі якщо вона не згодна з рішенням суду апеляційної інстанції. Відповідно визначеного КАС України алгоритму, в разі незгоди - сторона має право на апеляційне оскарження такого рішення.

Під час апеляційного провадження, рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили не обов`язкове до виконання. Строк на апеляційне провадження становить 30 днів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ правом на апеляційне оскарження в визначенні законодавством строки не скористалось. Також, дане право не було реалізовано боржником й в тридцятиденний строк з дати отримання рішення суду (отримано 11.11.2021 року).

В результаті наведеного, рішення суду набрало законної сили. Апеляційна скарга, згідно чеку на поштове відправлення від 18.01.2022 направлена до П`ятого апеляційного адміністративного суду 18.01.2022 року, тобто вже після набрання рішенням законної сили.

Рішення ж суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню, подача апеляційної скарги після набрання рішенням законної сили не звільняє боржника від обов`язку його виконання (за умови відсутності відповідних процесуальних рішень суду апеляційної інстанції).

Отже, наявними в справі доказами підтверджено існування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року в справі №540/4118/21, яке набрало законної сили та факт його невиконання ГУ ПФУ.

Стаття 124 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Нормами ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Варто також зауважити, що у справах "Шмалько проти України", "Іммобільяре Саффі проти Італії" ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа "Сук проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Таким чином виконання судового рішення, як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ,4, 5, 6, 9 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою, четвертою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з приписами ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судовим розглядом установлено невиконання ГУ ПФУ рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року в справі №540/4118/21, яке набрало законної сили, що свідчить про недотримання зазначеним суб`єктом владних повноважень вимог ст.ст.19, 129-1 Конституції України, ст.ст.2, 14, 370 КАС України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині не виконання вказаного судового рішення.

Наведене повинно мати наслідком постановлення окремої ухвали та направлення її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню ГУ ПФУ рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року в справі №540/4118/21.

Керуючись статтями 243, 248, 249 КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли не виконанню Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року в справі №540/4118/21.

Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) строк для надання відповіді про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли не виконанню Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року в справі №540/4118/21 - тридцять днів з дня отримання копії окремої ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.В. Ковбій