Рішення № 102972007, 31.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 р. м. ХерсонСправа № 540/5839/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження заяву представника позивача Токаленко О.А. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку, Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

05.01.2022 року позивачем до суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Мотивуючи наведену заяву, посилається на ст. 252 КАС України, просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою від 10.01.2022 року заяву призначено до розгляду на 19.01.2022 року.

12.01.2022 року Херсонський зональний відділ Військової служби правопорядку надіслав на адресу суду заперечення на заяву.

19.01.2022 року від Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 19.01.2022 року розгляд заяви відкладено на 25.01.2022 року.

25.01.2022 року від Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку надійшли заперечення на заяву.

Протокольною Ухвалою від 25.01.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2022 року.

31.01.2022 року від Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду.

В судовому засіданні 31.01.2022 року представники відповідачів 1,2 проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечували, посилаючись, що справа є незначної складності, а витрати на правничу допомогу не співмірними із заявленими позовними вимогами.

Протокольною ухвалою від 31.01.2022 року в задоволенні клопотання про залишення заяви без розгляду відмовлено та вирішено, за згодою сторін, подальший розгляд заяви проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року № 540/5839/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.10.2015 року по 01.08.2016 року; зобов`язано Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку (54006, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 30, код ЄДРПОУ 08220847) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.10.2015 року по 01.08.2016 року; визнано протиправною бездіяльність Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року; зобов`язано Херсонський зональний відділ Військової служби правопорядку (73027, м. Херсон, вул. Олександрівська, буд.32) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду не набрало законної сили.

01.12.2021 до суду надійшла заява від представника позивача Токаленко О.А., який відповідно до ст. 139 КАС України просить суд долучити до матеріалів справи докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правничої допомоги від 01.09.2021, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, Додаток № 1 до Договору про надання юридичної допомоги від 01.09.2021, акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 29.11.2021, квитанцію про сплату гонорару за отримання професійної правничої допомоги.

Ухвалою від 21.12.2021 року задоволено заяву представника позивача подану 01.12.2021 в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України та долучено до матеріалів справи договір про надання правничої (правової допомоги) від 01.09.2021; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом; додаток №1 до Договору про надання юридичної допомоги від 01.09.2021; акт прийому - передачі виконаних робіт №1 до Договору про надання правничої (правової допомоги) від 29.11.2021; квитанцію про сплату гонорару за отриману професійну правничу допомогу.

05.01.2022 року представник позивача звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частин другої - четвертої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

З аналізу вказаної норми вбачається, що можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення виникає, зокрема, з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність питань, які необхідно було вирішити у рішенні.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 Судом було висловлено правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018р. по справі № 826/856/18.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру представником позивача надано до суду: договір про надання правничої допомоги від 01.09.2021, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, Додаток № 1 до Договору про надання юридичної допомоги від 01.09.2021, акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 29.11.2021, квитанцію про сплату гонорару за отримання професійної правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018р. у справі №826/856/18.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Верховний Суд у вказаній вище справі вказав, що за змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Позивачем надані докази, які у частковій мірі відображають факт надання позивачу послуг з професійної правничої допомоги та оплату таких послуг в сумі 4000 грн. Так, згідно детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, гонорар адвоката складає 4000 грн., з яких:

- підготовлено та направлено адвокатський запит до Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку; підготовлено та направлено адвокатський запит до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку (30 хвилин) - 1000 грн.,

- складено (підготовлено) позовну заяву для пред`явлення до суду, підготовлено додатки до позову (зроблено копії, завірено належним чином для направлення до суду), направлено до суду позовну заяву (подано через канцелярію Херсонського окружного адміністративного суду) (90 хв.) - 3000 грн.

Дослідивши поданий розрахунок, суд вважає за необхідним зауважити, що позовна заява за своєю суттю та формою є аналогічною попереднім позовним заявам, які перебувають та перебували у провадженні Херсонського окружного адміністративного суду.

Крім того, сума та час затрачений на підготовку та подачу позовної заяви до суду є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Відтак, враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі по 800,00 грн. з кожного відповідача, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Заяву представника позивача Токаленко О.А. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку, Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку (код ЄДРПОУ 26614627, 73027, м.Херсон, вул. Олександрівська, 32) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 800 ( вісімсот грн.) грн., шляхом безспірного списання.

Стягнути з Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку (54006, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 30, код ЄДРПОУ 08220847) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 800 ( вісімсот грн.) грн., шляхом безспірного списання.

В іншій частині - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 106030000