Рішення № 102971984, 25.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7943/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Херсонкара" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.2021 року №UA508040/2021/000256/2,

встановив:

06.12.2021 року приватне підприємство "Херсонкара" (далі-позивач, ПП «Херсонкара») звернулось до суду з позовом до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач, Митниця в Херсонській області, АРК та м. Севастополі), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.2021 року №UA508040/2021/000256/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на умовах, визначених контрактом №02082021 від 02 серпня 2021 року, поставлений товар на митну територію України, а саме: поліетиленові шланги гнучкі (крапельна стрічка) з вбудованими краплевипусками в асортименті. Під час декларування вказаного товару у порядку, встановленому МК України, позивач самостійно визначив митну вартість товарів за основним методом у сумі 22302,00 доларів США (582131,26 грн. по курсу 26,1022 грн. за 1 дол. США без урахування вартості перевезення поза митною територією України в сумі 210000 грн., а разом 792131,26 грн). На підтвердження вказаної вартості товару позивач надав митному органу пакет документів, встановлений нормами МК України. 12.11.2021 відповідач прийняв рішення №UA508040/2021/000256/2, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення митної вартості товару, за результатами чого позивачу збільшено платежів на суму 98980,27 грн., в т.ч. з митного збору на 19034,67 грн. та з податку на додану вартість на 79945,60 грн. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки воно прийнято з порушенням вимог ст.ст. 53-55 МК України та спростовується наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару.

Ухвалою від 10.12.2021 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.12.2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. ПП «Херсонкара» 12.11.2021 року подано до митного органу МД №UA508040/2021/008867 для здійснення митного оформлення товарів. Зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з оцінки ризиків за формою контролю перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. У зв`язку з наведеним була проведена перевірка документів, що підтверджують митну вартість задекларованих товарів. Так, наданий Коносамент (транспортний документ) містить інформацію «Freight collect» - оплата фрахту в порту призначення, безпосередній перевізник HUNICORN SHIPPING. Однак, відповідно до транспортно-експедиційного договору експедитором виступає ТОВ «НьюВейв», яке зобов`язується забезпечити послуги з організації перевезення вантажів Клієнта (ПП "ХЕРСОНКАРА"). Із договору про транспортно-експедиційне обслуговування №08-25/А від 25.08.2021 року не вбачається, що саме ТОВ «НьюВейв» встановлює вартість перевезення. Відповідно до п.2.1.4 від свого та/або від імені клієнта укладає договори з перевізниками, однак зазначеного договору митниці не надано. Надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару (HUNICORN SHIPPING). Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до умов поставки FOB згідно з Інкотермс 2000 покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. А отже, покупець страхує вантаж за власний рахунок, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору). У такому випадку надається страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, в митницю не надано. В довідці про транспортно-експедиторські витрати від 03.11.2021 року вказані витрати на експедиційні послуги в порту, але не вказано в порту якої саме країни та ці витрати до складу митної вартості не включено. Фактурна вартість товару походженням з Китаю становить 1,07 дол. США/1кг є нижчою ніж вартість сировини походженням з Північно-Східної Азії станом на серпень 2021 року – дати виготовлення товару. Зазначене підтверджується інформацією про огляд цін на полімери від 20.08.2021 року. Здійснивши порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби відповідачем встановлено, що заявлений рівень вартості поліетиленових шлангів гнучких значно нижчий від рівня митної вартості аналогічних товарів, що імпортуються в Україну. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, яке відповідач вважає правомірним та просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду 06.01.2022 відповідь на відзив, зі змісту якого убачається, що підприємство не погоджується з позицією відповідача з урахуванням такого. Відповідно до копії платіжного доручення №217 від 09.11.2021 року на суму 246750,00 грн. про сплату фрахту та транспортно-експедиційних послуг (Одеса-Херсон) на підставі рахунку експедитора №4409 від 03.11.2021 р. на користь транспортного експедитора ТОВ «НьюВейв» підтверджується сплачена ПП «ХЕРСОНКАРА» сума вартості доставки імпортованого товару від нерези дента «TIANJIN SANDY NEW MATERIAL TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD». Згідно рахунку №4409 від 03.11.2021 року вбачається, що вартість морського фрахту з пе ревезення імпортованого ПП «ХЕРСОНКАРА» товару поза митною територією України становить 210000,00 грн., чим підтверджуються фактично по несені витрати ПП «ХЕРСОНКАРА» на доставку товару поза мит ною територією України, які й включені до митної вартості імпортованого позивачем то вару. Відповідно до п. 1.1. договору на транспортно-експедиторське обслуговування №08-25/А від 25.08.2021 року ПП «ХЕРСОНКАРА» (клі єнт) доручає, а Експедитор, ТОВ «НьюВейв», зобов`язується організувати за рахунок Клі єнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а та кож надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за згодою Сторін. Згідно п. 4.1.1 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №08-25/А від 25.08.2021 року, перелік послуг, що надаються, а також вартість послуг Експеди тора встановлюються за згодою Сторін. Відповідно до п. 4.1.12 договору на транс портно-експедиторське обслуговування №08-25/А від 25.08.2021 року, виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора. Пункт 4.2.3 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №08-25/А від 25.08.2021 року встанов лює, що експедитор оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб на користь, з коштів, за рахунок і за дорученням Клієнта (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб); кошти, що надходять на рахунок Експедитора від Клієнта, не переходять у його вла сність і не є виручкою, а вважаються транзитними для подальшої оплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, брокерів, експедиторських організацій то що); у власності Експедитора залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законодавством, дана умова договору не вимагає додаткового підтвердження документами Перевізника, клієнтів або інших осіб. Підтвердженням витрат ПП «ХЕРСОНКАРА» на транспортні послуги з доставки імпортованого ним та задекларованого за ВМД №UA508040/2021/008867 товару є договір на транспортно-експедиторське обслуговуван ня №08-25/А від 25.08.2021 року, заявка №00001918 від 26.10.2021 року до нього, рахунок №4409 від 03 листопада 2021 року та платіжне доручення №217 від 09.11.2021 року на суму 246750,00 грн. про сплату фрахту та транспортно-експедиційних послуг та довідка ТОВ «НьюВейв» від 03.11.2021 року про транспортно-експедиційні витрати, які надані митному органу. Саме зазначені документи первинного бухгалтерського обліку для ПП «ХЕРСОНКАРА», відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», є підставою для обліку господарської операції з придбання послуг з дос тавки імпортованого товару. Зазначені в довідці транспортного експедитора ТОВ «НьюВейв» від 03.11.2021 послуги експедирування в порту та автоперевезення на загаль ну суму 36750 грн. здійснювались в пор ту Одеса та з порту Одеса до міста Херсон на митній території України, оскільки поставка імпортованого товару здійснювалась на умовах FOB порт Ксинганг, які не передбачають додаткових витрат покупця товару, ПП «Херсонкара», в порту відправлення товару, адже постачальник імпортованого товару на зазначених умовах зобов`язався сплатити всі ви трати із доставки товару на борт судна у порту відправлення. З рахунку на опла ту №4409 від 03.11.2021 року транспортного експедитора ТОВ «НьюВейв» вбачається, що сума послуг експедирування в порту та автоперевезення в розмірі 36750 грн. містить в собі податок на додану вартість в розмірі 6125 грн., що за нормами абзацу «б» п. 185.1 ст.185 ПК України означає постачання експедитором ТОВ «НьюВейв» по слуг на суму 36750 грн., місце постачання яких розташоване на митній території України. Представник позивача звертає увагу, що надані відповідачем документи та матеріали, які останній використав для визначення митної вартості не стосуються умов поставки, які наявні в даній справі, а тому не можуть братись до уваги.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

02 серпня 2021 року між ПП «ХЕРСОНКАРА», (Покупцем) та підприємством - нерезидентом SANDY NEW MATERIAL TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD, Китай (Продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №02082021 на постачання Товарів (крапельної стрічки та дощових шлангів) та митну територію України на умовах FOB порт Ксинганг (Китай) (згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС 2000 року).

Відповідно до умов, визначених Контрактом №02082021 від 02.08.2021 року позивачем у листопаді 2021 року імпортовано на митну територію України товари: поліетиленові шланги гнучкі (крапельна стрічка) з вбудованими краплевипусками (жорсткими емітерами), не армовані, не сполучені з іншими матеріалами, не обладнані фітингами, у рулонах на картонній бабіні, обмотані поліетиленовой плівкой - 840 рулонів.

Відповідно до п.2.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB ІНКОТЕРМС 2000.

З метою декларування вказаного товару позивач подав до митного органу, електронну вантажну митну декларацію №UA508040/2021/008867 від 12.11.2021 року, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару, яка склала 22302,00 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно вказаної митної декларації, позивачем заявлено окремою складовою вартості імпортованих товарів витрати на транспортування вищезазначених товарів поза митною територією України з порту відправлення Ксинганг, Китай до митного кордону України в сумі 210000 грн.

До митної декларації позивачем додані: зовнішньоекономічний контракт №02082021 від 02.08.2021 року із нерезидентом «TIANJIN SANDY NEW MATERIAL TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD»; пакувальний лист без номера від 02.08.2021 року; інвойс від 02.08.2021 року за №IN-20210802102; коносамент S0121090404 від 18.09.2021 року; автотранспортну накладну №18987 від 11.11.2021 року; декларація про походження товару від 02.08.2021 року за №IN-20210802102; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №210810//СОR/56321 від 10.08.2021 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару без номера від 03.11.2021 року; контракт на перевезення №08-25/А від 11.03.2021 року; акт зважування №403205 від 11.11.2021 року.

Митним органом здійснено перевірку митної декларації, у зв`язку із спрацюванням Автоматизованої системи з оцінки ризиків.

З огляду на викладене декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України.

На виконання такої вимоги митного органу декларантом додатково надані: копія розрахунку на оплату №4409 від 03.11.2021 року та копію платіжного доручення №217 від 09.11.2021 року.

Перевіркою додатково поданих документів відповідач дійшов до висновку, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості, що стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.2021 року №UA508040/2021/000256/2.

Оскаржуване рішення обґрунтоване наступним:

«… Заявлену декларантом митну вартість товару, відповідно до частини 6 статті 54 МКУ, не може бути визнано у зв`язку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу.

… Під час митного оформлення встановлено, що такі складові митної вартості, як фактурна вартість та витрати на транспортування, достовірно документально не підтверджено.

Провівши аналіз наданих для здійснення митного оформлення документів встановлено, що надані до митного оформлення документи не містять відомостей стосовно вартості перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару, наведеним у коносаменті (HUNICORN SHIPPING CO LTD).

В довідці про транспортно-експедиторські витрати від 03.11.2021 вказані витрати на експедиційні послуги в порту, проте не зазначено в порту якої країни та до митної вартості не включені.

Фактурна вартість товару «поліетиленові шланги» походженням з Китаю становить 1,07 дол. США/кг та є нижче, ніж вартість сировини (поліетилен) походженням з Північно-Східної Азії (NEA) станом на серпень 2021 року (дату виготовлення товару) (інформація з огляду цін на полімери від 20.08.2021). Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Здійснивши порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби та враховуючи спрацювання профілю ризику по митній вартості - встановлено, що заявлений рівень вартості значно нижчий від рівня митної вартості аналогічних товарів, що імпортуються в Україну.

На вимогу митного органу, для підтвердження заявленої за основним методом митної вартості товарів, декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) документи, що підтверджують вартість транспортування товарів; 2) калькуляцію виробника: 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Отже, враховуючи викладене та за результатами проведена консультації: митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: товар № 1 – МД від 26.08.2021. № МД UA500020/2021/208405. а саме: 2,17 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 20706* 2,17 Дол. США/кг. =44932,02 Дол. США)., Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів:- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.».

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд ураховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно із ч.2 ст. 53 МК України, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до положень ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Положеннями статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Положеннями ст. 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі №826/12362/16.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Суд зауважує, що сумніви митного органу щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів у цьому випадку обґрунтовані тим, що надані до митного оформлення документи не містять відомостей стосовно вартості перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару, наведеним у коносаменті (HUNICORN SHIPPING CO LTD). В довідці про транспортно-експедиторські витрати від 03.11.2021 вказані витрати на експедиційні послуги в порту, проте не зазначено в порту якої країни та до митної вартості не включені. Фактурна вартість товару «поліетиленові шланги» походженням з Китаю становить 1,07 дол. США/кг та є нижче, ніж вартість сировини (поліетилен) походженням з Північно-Східної Азії (NEA) станом на серпень 2021 року (дату виготовлення товару) (інформація з огляду цін на полімери від 20.08.2021). Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

З цього приводу суд зазначає наступне.

При митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Судом встановлено, що товар поставлявся на умовах поставки FOB порт Xingang (Китай) згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Слід зазначити, що згідно термінів Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту; продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Витрати на доставку товару з порту відвантаження покладаються на покупця і повинні включатись до митної вартості.

За умовами FOB на покупця покладаються усі ризики після переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження, що не є тотожним обов`язку покупця страхувати товар. Обов`язок щодо страхування товару не встановлений і умовами Контракту.

В матеріалах справи наявна довідка ТОВ «Нью Вейв» від 03.11.2021 року про транспортні витрати з перевезення контейнеру з імпортованим товаром, з якої вбачається, що страхування вантажу за межами території України не проводилось.

Також позивачем надано до митного органу заяву від 17.11.2021 вих. №65, зі змісту якого вбачається, що страхування товару не проводилось, а транспортування вантажу відбувалось за маршрутом м. Ксинганг (Китай) – порт Одеса - м. Херсон., з них вартість перевезення вантажу з порту Ксинганг до порту Одеса становить 210000 грн.

Зазначене спростовує твердження митного органу, що в довідці про транспортно-експедиторські витрати від 03.11.2021 вказані витрати на експедиційні послуги в порту, проте не зазначено в порту якої країни та до митної вартості не включені.

Відповідно до умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування №08-25/А від 25.08.2021 року ТОВ «Нью Вейв» має право від свого імені укладати договори з третіми особами для виконання своїх зобов`язань.

В коносаменті S0121090404 від 18.09.2021 року, на який посилається митний орган, зазначено, що перевезення здійснюється компанією HUNICORN SHIPPING за дорученням компанії LLC «NEW WAVE LOGISTICS» адреса реєстрації: 65123, м. Одеса, вул. Марсельська, буд.46//1, кв.136.

Тобто, перевезення вантажу позивача відбувалось після укладення з ТОВ «Нью Вейв» договору про транспортно-експедиторське обслуговування, третьою особою за замовленням експедитора – ТОВ «Нью Вейв», про що прямо зазначено в коносаменті, а тому доводи митного органу є помилковими.

Стосовно посилання митного органу на ту обставину, що фактурна вартість товару «поліетиленові шланги» походженням з Китаю становить 1,07 дол. США/кг та є нижче, ніж вартість сировини (поліетилен) походженням з Північно-Східної Азії (NEA) станом на серпень 2021 року (дату виготовлення товару) (інформація з огляду цін на полімери від 20.08.2021), то це твердження митного органу жодним чином не доводить неналежний розмір митної вартості.

Всі цінові показники в наданих відповідачем оглядах цін стосуються інших умов поставки та інших міст поставки – Москва, Санкт-Петербург, Харків, Київ, Казахстан та Узбекистан, а умовами поставки були СРТ, FCA, EXW, DDP, при цьому країни походження товару в цьому огляді не зазначено.

На переконання суду позиція митного органу є лише припущенням, що товар позивача було виготовлено контрагентом за один день – 20.08.2021 року з сировини, яку придбали на ринках Північно-Східної Азії за оптовими цінами в цей же день, що є надуманим та не підтверджується жодним належним доказом.

Окремо суд зауважує, що з повідомлення митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів вбачається, що митний орган при цьому лише посилається на п.5 ст.54 МК України та ст.53 МК України та перераховує увесь перелік документів, передбачений ч.3 ст.53 КАС України.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, яке у процедурі митного оформлення є кінцевим та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимозі про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витрибовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Посилання ж митного органу на те, що надані декларантом документи містять розбіжності спростовуються матеріалами справи.

При цьому з наданих до суду документів вбачається, що позивачем було надано відповідачеві на підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом усі необхідні та передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які містили повні та достовірні відомості про заявлену митну вартість товарів, чітко ідентифікували придбаний товар та містили об`єктивні й достовірні дані, при цьому відсутні розбіжності у зовнішньоекономічному договорі, інвойсі, рахунках, коносаменті, платіжних дорученнях, договорі про надання транспортно-експедиторських послуг.

Як зазначає митний орган, декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому у разі відсутності у декларанта каталогу, специфікацій чи прейскурантів (прайс-листів) останній об`єктивно позбавлений можливості їх надати. Правова оцінка суду щодо посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) про транспортно-експедиційні послуги наведена вище у цьому рішенні.

Стосовно не надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що вказані документи витребувані митним органом безпідставно та необґрунтовано. Так, відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеного убачається, що законодавцем встановлені три умови, за яких декларант має надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини:

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- наявність письмової вимоги;

- наявність у декларанта витребуваних документів (висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020р. у справі №815/4686/16.

Як вже встановлено судом, митним органом не доведена наявність підстав для витребування відповідних документів, адже з наданих декларантом документів можливо встановити митну вартість товару. Крім того, декларантом надаються лише ті документи, які наявні у останнього.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Судом встановлено, що митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу. У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару було використано митну декларацію МД від 26.08.2021 № UA500020/2021/208405. а саме: 2,17 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 20706* 2,17 Дол. США/кг. =44932,02 Дол. США).

Частинами 1 - 4 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020р. у справі №815/4686/16.

Суд не зміг дослідити МД від 26.08.2021 року № UA500020/2021/208405, оскільки відповідач її не надав.

Натомість, замість МД від 26.08.2021року № UA500020/2021/208405 відповідач надав МД від 26.08.2021 року №UA500020/2021/208005, в якій зазначено інші товари, іншого виробника та інші умови поставки.

Відтак, необґрунтованим та немотивованим є використання митним органом митної декларації МД від 26.08.2021 року №UA500020/2021/208005, адже товар в наведеній декларації не є аналогічним товару, задекларованому позивачем.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах є необґрунтованими та не впливають на ціну товару.

Окремо суд звертає увагу, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов`язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, суд доходить висновку, що такі документи у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажній митній декларації.

Враховуючи, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч.2 ст.53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд, приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, а отже підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 12.11.2021 року №UA508040/2021/000256/2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43946385, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000) на користь Приватного підприємства "Херсонкара" (код ЄДРПОУ 32479550, адреса: вул. Жуковського буд. 89, м. Херсон, 73042) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 108020200