Рішення № 102971940, 25.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7569/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1604 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

25.11.2021 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини А1604 (далі відповідач), у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини А1604 у частині невиплати індексації грошового забезпечення з 20.09.2016 року по 28.02.20218 року;

- зобов`язати Військову частину А1604 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 20.09.2016 року по 28.02.20218 року включно, застосувавши при нарахування та виплаті індексації базовий місяць січень 2008 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині А1604. Наказом командира частини № 200 від 17.09.2021 року позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. При цьому, позивач вказує на те, що за період з 20.09.2016 року по 28.02.20218 року йому не була виплачена індексація грошового забезпечення. Відповідач листом від 24.11.2021 р. відмовив у нарахуванні та виплаті такої індексації, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.11.2021 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

12.01.2021 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому не погоджується з вимогами позивача, оскільки проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетних фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовців з 2016 року у Міністерства оборони України немає. Крім того відповідач зазначає, що визначення базового місяця для розрахунку індексації належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, які суд перебирати на себе не може.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне: ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А1604.

Наказом командира військової частини А1604 від 17.09.2021 року № 200 ОСОБА_1 , начальника продовольчої служби тилу, з 19.09.2021 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів та направлено для зарахування на військовий облік до Херсонського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Херсонської області.

Цим же наказом визначено виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію у розмірі 35% місячного грошового забезпечення, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 10% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% від військового звання, посадового окладу та надбавки за вислугу років, індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2021 по 19.09.2021 року. Виплатити вихідну допомогу при звільненні за 5 років календарної вислуги.Утримати грошове забезпечення за 11 діб пере використаної основної відпустки за 2021 рік. Виплатити грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна згідно довідки № 39 від 17.09.2021р. в сумі37868,40 грн.

11.11.2021 р. ОСОБА_1 , звернувся до Військової частини А1604 з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 2016 по 2018 роки.

Листом від 24.11.2021 року відповідач надав відповідь на запит позивача, повідомивши про те, що відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 індексація нараховувалась, фінансувалась та виплачувалась з 2003 року. З січня 2016 року індексація не нараховувалась і не виплачувалась згідно з пунктом 7 телеграми від 04.01.2016р. № 248/3/9/1/2, де визначено, що індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права: відповідно до ст.1 та ст.2 №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 2,3 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-ХІІ. (далі - Закон № 1282-ХІІ)

Статтею 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст.2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст.4 Закону).

Відповідно до ст.6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 12.12.2018р. по справі №825/874/17

Як вбачається зі змісту листа від 24.11.2021 р., а також відзиву на позовну заяву, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ для проведення індексації, а правомірність своїх дій обґрунтовує виключно відсутністю відповідних кошторисних призначень та бюджетних асигнувань.

Суд не бере до уваги такі доводи відповідача, оскільки вони не відповідають нормам Закону №1282-XII та Порядку №1078, зокрема п. 11, яким визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Посилання відповідача на ст.5 Закону №1282-ХІІ щодо проведення індексації грошових доходів населення виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік суд також вважає безпідставним, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не проведення індексації грошового забезпечення.

До того ж, відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження факту відсутності в бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Військова частина, коштів на індексацію грошового забезпечення, і як наслідок, не надходження відповідних фінансових асигнувань на рахунки військової частини для виплати індексації військовослужбовцям у вказаний період.

Більше того, аргументи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування не можуть бути підставою для не нарахування індексації грошового забезпечення та відмови у його виплаті позивачу, а також жодним чином не впливають на наявність чи відсутність у позивача права на його нарахування та виплату, що є предметом спору у даній справі.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Щодо посилання представника відповідача на п.7 телеграми від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, суд зазначає наступне: Законом України "Про Збройні Сили України" визначено, що правовою основою діяльності Збройних Сил України (до структури яких входять, в тому числі, військові частини) є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.

З огляду на викладене, відповідач має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому суд критично ставиться до посилання відповідача на роз`яснення, викладені у телеграмі від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, як на підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача.

Таким чином, відмова військової частини А1604 у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 20.09.2016 року по 28.02.20218 року є протиправною.

Водночас суд зауважує, що в даному випадку відповідач, не нарахувавши та не виплативши позивачу індексацію грошового забезпечення за запитуваний ним період допустив саме протиправну бездіяльність, а не дії, як це помилково вважає позивач.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення в період з 20.09.2016 року по 28.02.20218 року, то суд вважає її похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності, а тому також приходить до висновку про її задоволення.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, то суд звертає увагу на те, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.

Враховуючи, що права позивача в частині визначення місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, на час розгляду даної справи не порушені, оскільки нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 20.09.2016 року по 28.02.20218 року не проведено, тому суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог як таких, що заявлені передчасно.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини А1604 (місце знаходження 75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, код ЄДРПОУ 08501380) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1604 (місце знаходження 75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, код ЄДРПОУ 08501380), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )індексації грошового забезпечення за період з 20.09.2016 року по 28.02.20218 року.

Зобов`язати Військову частину А1604 (місце знаходження 75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, код ЄДРПОУ 08501380) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 20.09.2016 року по 28.02.20218 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 106030000