Рішення № 102971657, 21.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7255/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського (79) прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина А2161) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Херсонського (79) прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина А2161) (надалі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними дії 79 прикордонного загону (військова частина 2161) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, враховуючи базовий місяць для розрахунку індексації - травень 2015 року;

- зобов`язати 79 прикордонний загін (військова частина 2161) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 27.07.1996 по 01.08.2021 проходив військову службу в Прикордонних військах, Державній прикордонній службі України на різних посадах підрозділів та органів охорони державного кордону. Звільнений наказом начальника Південного регіонального управління від 02.07.2021 №150-ОС за пунктом "а" (у зв`язку з закінченням контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас ЗСУ. Відповідно наказу начальника 79 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30.07.2021 позивач виключений із списків особового складу військової частини. За період з 01.01.2016 по 28.02.2018 виплата індексації грошового забезпечення не проводилась. 14.09.2021 позивачу виплачена індексація за період з 2013 по 2021 роки в сумі 16729,29 грн. Позивач вважає, що при обчисленні індексації неправомірно застосований базовий місяць травень 2015 року, тоді як за вказаний період індексація мала бути розрахована із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Позовні вимоги просить задовольнити.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити з огляду на те, що ОСОБА_1 відповідно до платіжного доручення № 2979 від 10.09.2021 була виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 16729 грн. 29 коп. Даний факт підтверджується довідкою за даними бухгалтерського обліку Військової частини 2161 від 28 грудня 2021 року № 274 та зведеною відомістю сум для зарахування на рахунки № 283. При розрахунку індексації грошового забезпечення застосовувались наступні базові місяці: травень 2012 року, серпень 2013 року, червень 2014 року, липень 2014 року, травень 2015 року, березень 2018 року. Відповідач звертає увагу на те, що розрахунок індексації грошового забезпечення проводився на підставі наступних документів: 1) Довідки розрахунку № 78, складеної Військовою частиною 1491; 2) Довідки-розрахунку № 738 від 26.08.2021 року, складеної Військовою частиною 9937; 3) Довідки-розрахунку № 320 від 27.07.2021 року, складеної Військовою частиною 2197 (м. Білгород-Дністровський); 4) Особистих карток за 2019-2020 роки - Військової частини 1469 (м. Одеса). Наголошує, що у спірному періоді, за який позивач просить стягнути з нього індексацію грошового забезпечення позивач проходив військову службу з 17.05.2014 по 04.12.2017 - у Азово-Чорноморському регіональному управлінні Державної прикордонної служби України (Військовій частині 1486); з 04.12.2017 по 11.12.2018 року - у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України та 1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військовій частині 9937). Таким чином з 01.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 не проходив військову службу у Військовій частині 2161 (79 прикордонному загоні), а отже і нарахування індексації грошового забезпечення відповідно до вимог законодавства, що діяло на той момент, проводилось військовими частинами (органами охорони державного кордону), що підтверджується Узагальненою довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2013 по 01.08.2021 року. Тому позивач має позиватись до юридичних осіб (роботодавців), в яких проходив військову службу в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, та які у вказаний період розраховували та нараховували ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення та визначали базовий місяць для розрахунку, зокрема це: Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 1486), Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 14321937) та 1 (Донецький) прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина 9937). Також відповідач вказує на те, що військовослужбовці правового статусу "працівник" не мають, проходження їх служби врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, тому чинність Кодексу законів про працю України на них не поширюється, а тому його норми не можуть поширюватись на відносини, які випливають з питань проходження військової служби, окрім випадків, коли спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. Крім того, на думку відповідача, по-перше, є очевидним факт пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, оскільки остаточно звільнений та розрахований з військової служби, останній був 01.08.2021 року, а до суду звернувся лише 17.11.2021 року, тобто після сплину більше ніж 3 місяців з моменту звільнення з військової служби. По-друге, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України, оскільки відсутній документ, який би підтверджував сплату позивачем судового збору за подання позову. Вважає за доцільним розглянути справу за участю позивача та представника відповідача в судовому засіданні.

11.01.2022 та 18.01.2022 сторонами було подано до суду відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких фактично сторони наводили правові позиції, що вже були викладені у текстах позовної заяви і відзиву на неї.

Суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними матеріалами. Підстав для призначення судового засідання за участю сторін та заслуховування пояснень представників сторін суд не вбачає.

Дослідивши наявні у справі докази, суд установив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі в період з 27.07.1996 по 01.08.2021.

01 серпня 2021 року у відповідності та на підставі наказу начальника 79 (Херсонського) прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30 липня 2021 року № 395-ОС "Про особовий склад", підполковник ОСОБА_1 , був виключений зі списків особового складу та остаточно розрахований при звільненні за всіма видами забезпечення.

Відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу нараховано 16729,29 грн індексації із застосуванням базового місяця - травень 2015 року.

Представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця січень 2008 року з урахуванням виплаченої суми.

Листом від 14.09.2021 №11/С-177 79 Прикордонний загін Державної прикордонної служби (військова частина 2161) надало відповідь, що після надходження з військових частин за попередніми місцями проходження служби ОСОБА_1 , була розрахована сума індексації, яка за вирахуванням податків склала 16729,29 грн., сума зарахована на картковий рахунок позивача 14.09.2021.

Позивач вважає, що індексація відповідачем розрахована неправильно, оскільки у спірному періоді має бути застосовано базовий місяць січень 2008 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує такі приписи законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

У свою чергу, спеціальним законом, який визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Так, частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положень ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (103 відсотка з 01.01.2016).

Згідно положень ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону України № 1282-XII Кабінет Міністрів України постановою затвердив Порядок № 1078, яким затверджено Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

У п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. (з 24.02.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Постанова № 1078 передбачала, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії…. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.(п. 4 ) У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.(п.5).

Згідно з п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету….. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.12.2018 по справі № 825/874/17. У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тому посилання відповідача на необхідність застосування строку звернення до суду з вимогою про нарахування та виплати індексації суд вважає таким, що суперечить загальним нормам законодавства про оплату праці. Звернутись до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати працівник має право без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем .

Доводи представника відповідача про несплату позивачем судового збору суд не приймає до уваги, оскільки позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій. Відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідач не заперечує тієї обставини, що при звільненні позивача зі служби індексація грошового забезпечення йому не була нарахована та виплачена, а нарахування та виплата індексація була здійснена у вересні 2021 року. На картковий рахунок позивача була перерахована сума індексації 16729 грн. 29 коп. Як установлено із наявного у матеріалах справи розрахунку, ця сума складається із невиплаченої індексації за період квітень 2015 року - лютий 2018 року.

Правова позиці позивача ґрунтується на тому, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008 року, було затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Вказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року. В період дії постанови № 1294 з 01.01.2008 по 01.03.2018, розміри посадових окладів військовослужбовців були незмінні. З 01.12.2015 редакція п. 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення…. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

До грудня 2015року у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважався базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадилась. З наступного місяця здійснювалось обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.. Отже, будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання тарифних окладів працівника.

Редакція ж вказаної норми (п.5 постанови), яка діє з 01.12.2015, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів). Тобто, лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів). При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, передбаченою Постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

З огляду на викладене, посилання позивача на те, що січень 2008 року є базовим, не відповідає фактичним обставинам справи. В даному випадку базовим місяцем для проведення індексації є місяць, в якому збільшувалось грошове забезпечення позивача (до грудня 2015 року), та місяць, в якому змінювався посадовий оклад позивача (з грудня 2015 року). Доводи позивача про необхідність застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є не обґрунтованими, оскільки позивач бажає застосувати до правовідносин за період з січня 2008 по грудень 2015 норму п. 5 Порядку №1078 в редакції, яка почала діяти з 01.12.2015, що суперечить дії правових норм в часі.

Посилання позивача на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 по справі №200/9297/19-а не обґрунтовують можливість застосування до періоду з 01.01.2016 по 28.02.2018 базового місяця - січня 2008 року, оскільки в даному випадку Верховний Суд не формував правові висновки щодо визначення базового місяця індексації, а надавав оцінку процесуальним діям суду апеляційної інстанції щодо роз`яснення його постанови, яка набрала законну силу.

Абзацом 1 п. 3 постанови Кабміну України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року №1013 передбачено, що: міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Вказані дії по відношенні до військовослужбовців вчинено шляхом прийняття постанови Кабміну України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, та яка набрала чинності з 01.03.2018.

Затримка прийняття Кабміном України постанови №704 створила ситуацію, за якої нівелювалася можливість визначення місяця початку обчислення індексу споживчих цін щодо вищенаведеної групи військовослужбовців згідно приписів п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013), а тому єдиним способом вирішення спірного питання було застосування підходів встановлених Порядком №1078 в попередній редакції, що була чинною до 01.12.2015, а саме в частині щодо новоприйнятих працівників згідно п. 10-1: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу".

З урахування вказаного правового підходу для обчислення індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно застосуванню підлягає базові місяці, в яких підвищувався посадовий оклад позивача. З архівних відомостей про грошове забезпечення позивача вбачається, що посадовий оклад позивача в цей період не збільшувався. А навпаки зменшився з травня 2016 року і в подальшому не змінювався до березня 2018 року. Постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року, в редакції від 24.02.2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Тому підстав для висновку про неправомірність нарахування та виплати відповідачем індексації за період 2016 - лютий 2018 року немає. Відповідачем правомірно обраховано індексацію без застосування січня 2008 року як базового місяця, індексація була виплачена позивачу , хоч і несвоєчасно.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позивачем не доведено неправомірність бездіяльності відповідача по не проведенню індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно , тому підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за цей період, немає.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позов задоволенню не підлягає.

Судові витрат по справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 106030000