Ухвала суду № 102970585, 04.02.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Солом`янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2638/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ріхтер В.В.,

з участю секретаря судового засідання Коваленка А.О.,

прокурора - Володіної Д.В..

слідчого Кобець У.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у місті Києві Кобець У.В., погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури Володіною Д.В.. у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105170000399 від 29.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Зеленодольськ, Апостольського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 1) 23.12.2011 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 104 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років іспитового строку; 2) 21.05.2013 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання; 3) 16.12.2020 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України до 1 року іспитового строку,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб щодо ОСОБА_1 .

Копію даного клопотання з доданими документами підозрюваний отримав 04 лютого 2022 року о 11-00 год.

У клопотанні зазначається, що слідчим відділенням відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021105170000399 від 29.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Виклад фактичних обставин

Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 28.12.2021, ОСОБА_1 , приблизно о 21 год. 20 хв. перебуваючи у приміщенні Центрального залізничного вокзалу «ст. Київ-Пасажирський», що розташований за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, а саме, у 4 залі очікування, приміщенні інтернет-кафе, побачив раніше незнайому йому жінку, ОСОБА_2 , яка у той час перебуваючи за столиком №1 в інтернет кафе залишила належне їй майно, а саме рюкзак, у якому знаходився гаманець білого кольору, в середині якого були гроші у сумі 25 000 російських рублів (за курсом НБУ від 28.12.2021 становить 9 240 гривень), та 20 євро, (за курсом НБУ від 28.12.2021 становить 616 гривень).

ОСОБА_1 , помітив, що ОСОБА_2 , тимчасово залишила без нагляду рюкзак і не спостерігає за ним та визначивши вчинення корисливих злочинів, як джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, перебуваючи біля столику №1 у інтернет-кафе, своєю рукою витягнув з рюкзаку ОСОБА_2 гаманець, білого кольору, у якому знаходились гроші у сумі 25 000 Російських рублів (за курсом НБУ від 28.12.2021 становить 9 240 гривень), та 20 євро, (за курсом НБУ від 28.12.2021 становить 616 гривень).

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 , утримуючи при собі повторно викрадене майно, направився до виходу із інтернет-кафе, що розташоване у 4 залі очікування, та покинувши Залізничний вокзал «ст. Київ-Пасажирський» розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 9856 гривень.

Обґрунтування клопотання та позиція учасників кримінального провадження

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 якому 20.01.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 не затримувався.

Як зазначено у клопотанні, вина підозрюваного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом - заявою ОСОБА_2 про скоєння кримінального правопорушення; показаннями потерпілої ОСОБА_2 ;показаннями свідка ОСОБА_3 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду документу, за участю свідка ОСОБА_3 ;протоколом огляду місця події; показами свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю свідка ОСОБА_4 , іншими матеріалами в їх сукупності.

На даний час досудове розслідування даного кримінального провадження не закінчене, тому слідчий вважає, що необхідно обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 4 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_1 : може переховуватись від органів досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав і просив його задовольнити з вищевказаних підстав. У своєму виступі прокурор вказав на ключові аспекти клопотання, зокрема, на доведеність обґрунтованості підозри та ризики, пояснив позицію сторони обвинувачення стосовно долучення конкретних доказів до клопотання.

За твердженням сторони обвинувачення, обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження та запобігання існуючим ризикам.

Слідчий підтримав прокурора, додатково зазначив, що дійсна адреса проживання підозрюваного слідством не встановлена.

Підозрюваний ОСОБА_1 судовому засіданні з пред`явленою йому підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, погодився, визнав себе винуватим у вчиненні злочину. Додатково зазначив, що не збирається переховуватися від слідства, з`являється на всі виклики слідчого, має адресу проживання у АДРЕСА_2 , яку винаймає. Просить обрати запобіжний захід не пов`язаний із позбавлення волі.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Мотивація суду

За змістом положень ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на те, що ОСОБА_1 раніше судимий обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4, 5 Конвенції та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя повинен дослідити такі обставини:

1. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2. Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий.

3. Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5. Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Слідчий суддя досліджуватиме обставини, зазначені у пункті 4 вище, в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення. Слідчий суддя також наголошує, що на цьому етапі провадження оцінюються докази лише стосовно доведення чи спростування обставин, які дають судді підстави вважати, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.

Наявність обґрунтованої підозри

Прокурор зазначив, що про підозру було належно повідомлено, і що вона повністю обґрунтовується наявними доказами. ОСОБА_1 не заперечив проти цього.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України).

Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Відповідно до практики ЄСПЛ вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування, та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження (справи «Котій проти України», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Гусинський проти Росії», «Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких зазначено у клопотанні.

При цьому, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідчий суддя переконаний, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий чи прокурор

Далі слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами.

Сторона обвинувачення зазначає про три такі ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування або суду

Прокурор зазначив, що підозрюваний не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не працюючий, не одружений, не має постійного джерела доходу, не має нерухомого майна, а також місця постійного місця проживання на території м. Києва та Київської області, тобто не має стійких соціальних зв`язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України також слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 має реальну можливість переховуватися в межах України, оскільки має для цього можливість та може бути у цьому зацікавленим. При цьому, ймовірність переховування значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначеного злочину. Тому, з урахуванням усіх обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду.

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Утім, для всебічної оцінки обставин справи слідчий суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Прокурор вказує на те, що, ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки останній раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, останній раз 16.12.2020 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України до 1 року іспитового строку, яка станом на 25.01.2022 судимість не знята, належних висновків для себе не зробив і знову повторно вчинив нове корисливе кримінальне правопорушення на території Солом`янського району м. Києва, а тому може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові злочини майнового характеру.

На думку слідчого судді, вказаний ризик є достатньо обґрунтованим, враховуючи, що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню

Прокурор вказує, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, оскільки ніде не працює, не має постійного місця проживання на території міста Києва, не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, тобто не має міцних соціальних зв`язків, що не перешкоджатиме останньому покинути місто Київ, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

На думку слідчого судді, вказаний ризик є достатньо обґрунтованим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Сторона обвинувачення зазначає про те, що інші запобіжні заходи неможливо застосувати, зважаючи на те, що вони не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Оскільки слідчим суддею встановлено ризик переховування від органу досудового розслідування або суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Наявність вказаних ризиків стосовно підозрюваного, дій, до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.

З урахуванням усіх обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід є пропорційним меті, тобто забезпеченню кримінального провадження. Таким чином, більш м`які запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантують можливості запобігти ризикам, зазначеним у частині 1 статті 177 КПК України. Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, а тому такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

В свою чергу, документів на спростування доводів, наведених слідчим в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Доводи підозрюваного про те, що він має постійне місце проживання у м. Києві були предметом дослідження суду та свого підтвердження не знайшли.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки - прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183-186, 193-197 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у місті Києві Кобець У.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Підозрюваного ОСОБА_1 взяти під варту негайно в залі суду.

Строк тримання під вартою рахувати з 15 год. 15 хв. 04 лютого 2022 року.

Строк дії ухвали визначити - до 15 год. 15 хв. 04 квітня 2022 року.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повідомити рідних підозрюваного.

Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 49 620 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26268059, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) -820172, Номер р/р UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 квітня 2022 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Ріхтер В.В.