Ухвала суду № 102970438, 03.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/464/22

ун. № 759/2050/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Васильєва К.О., секретар судового засідання Гуменюк Д.В., за участю прокурора Янковської О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Кормушина Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Ющенко О.С. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080000339 від 02.02.2022 р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, Бородянського району, с. Немішаєве, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 03.06.2014 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 р.; 11.12.2014 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4-х років позбавлення волі; 23.12.2014 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 , ч. 3 ст. 185, 70, 71, 72 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі та 26.04.2019 року звільнений по відбуттю покарання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в місті Києві майора поліції Ющенко О.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Янковською О.М., про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2022 за №12022100080000339, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим, 02.02.2022 приблизно о 13 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні магазину «Новус», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 3, намагався повторно таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Новус Україна», на суму 1067 грн 49 к. (без ПДВ), однак, не довів свій протиправний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охороною магазину.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинене правопорушення; протоколом затримання особи, яка підозрюється у вчинення злочину, згідно з яким у ОСОБА_1 було виявлено та в подальшому вилучено викрадене ним майно; показаннями свідків, які розповіли про обставини вчиненого злочину; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Обґрунтовано вважати про наявність вказаних ризиків дають наступні обставини: ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення аналогічних злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисний корисливий злочин, чим і обґрунтовується існування ризиків вчинення ним нових кримінальних правопорушень та переховування від органів досудового розслідування та суду; крім того, відсутність у ОСОБА_1 офіційної роботи та законного джерела доходів, що у даному випадку штовхнуло його на вчинення корисливого злочину, відсутність стійких соціальних зв`язків (він не одружений, дітей та утриманців не має), тобто відсутність будь-яких важелів впливу, які б могли утримати його від спроби переховування і подальшого вчинення злочинів - все це також обґрунтовує ризик переховування та вчинення інших злочинів. З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт, не здатні запобігти зазначеним ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для забезпечення дієвого виконання кримінального провадження, орган досудового розслідування просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, оскільки це найм`якіший запобіжний захід та враховуючи особу обвинуваченого не дозволяє застосувати до нього саме особисте зобов`язання. У зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована, оскільки відсутні особи, які заслуговують на довіру та могли б особисто поручитись за виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків. Застава не може бути застосована, оскільки ОСОБА_1 не має законного джерела доходів. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт недоцільно, оскільки ОСОБА_1 не має важелів впливу, які б могли утримати його від переховування і подальшого вчинення кримінальних правопорушень, а також він в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження.

У судому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити.

Захисник, позицію якого підтримав підозрюваний, заперечив щодо задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, має місце реєстрації та постійного проживання, проживає разом з матір`ю, є ВІЛ-інфікованою особою та має хронічний гепатіт С, через що потребує постійного лікування та відвідування лікарів. Просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або інший запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 також пояснив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає та просив не застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080000339 від 02.02.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 02.02.2022 (фактичний час затримання 15 год. 30 хв.) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

У подальшому 03.02.2022, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 02.02.2022; поясненнями ОСОБА_1 від 02.02.2022; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.02.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_1 затримано о 15 год. 30 хв. 02.02.2022, та у присутності понятих вилучено майно, зокрема, кабелі, навушники, електричну зубну щітку; протоколами допиту свідків; іншими матеріалами кримінального провадження.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя доходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.

Вирішуючи питання про існування, передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Так, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та в подальшому від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи його попередню поведінку.

За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.

Також слідчий суддя, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , а саме те, що він неодружений, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, не має постійного місця роботи, зі слів ВІЛ-інфікованою особою та має хронічний гепатіт С.

Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За таких обставин, клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Разом з тим, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Ющенко О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 02 лютого 2022 року по 02 квітня 2022 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави у межах двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4962 грн. (чотири тисячі дев`ятьсот шістдесят дві гривні), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089),після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді діє до 02.04.2022 року та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та долучений до матеріалів 04.02.2022 року.

Cлідчий суддя К. О. Васильєва