Рішення № 102969805, 03.02.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7461/21

Провадження № 2/711/594/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Тарасевич М.Р.

за участі:

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказує, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною був вчинений виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 70641 про стягнення з неї (позивачки ОСОБА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» грошових коштів в загальній сумі 9 057 грн. 81 коп.

Однак, позивачка вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, без необхідної перевірки та встановлення безспірності боргу, оскільки нею (позивачкою) категорично заперечується наявність якоїсь заборгованості перед відповідачем, а також оскільки ніяких боргових договорів вона нотаріально не посвідчувала та не отримувала від відповідача будь-яких вимог, які б могла оскаржити.

Тому, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, та зареєстрований в реєстрі за № 70641.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.11.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення у ВП 67162118, що здійснюється на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грисюк О.В. від 11.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №70641, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів» заборгованості у розмірі 9 057 грн. 81 коп., до розгляду справи №711/7461/21 по суті та набрання чинності судовим рішенням.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.11.2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв про суті спору.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, підтвердила наявність спору між нею та відповідачем ТзОВ «Форвард Фінансів» та не заперечувала проти постановлення заочного рішення по справі.

В судове засідання представник відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцезнаходження юридичної особи та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі «Судова влада».

В судове засідання треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи їх було повідомлено в установленому законом порядку.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності представника відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, не подав відзиву проти позову, та зі згоди позивачки щодо такого порядку розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , а також, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

За загальним правилом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною був вчинений виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 70641 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості за Кредитним договором № _Ск-1001-000219/10-2007 від 08.10.2007 року за період з 08.10.2007 року по 07.06.2021 року в сумі 8 407 грн. 81 коп., а також 650 грн. сплачені стягувачем за вчинення цього виконавчого напису. Тобто загальна сума боргу, яка підлягає до стягнення складає 9 057 грн. 81 коп.

01.11.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни у ВП № 67162118, на підставі вказаного виконавчого напису, було звернено стягнення в сумі 9 057 грн. 81 коп. на доходи боржника ОСОБА_1 , які вона отримує в Черкаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 12 ЧМР Черкаської області. отримує дохід у ТзОВ «ВЛАСОВ ТРАНС» та ПРАТ «ЧШК».

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка ОСОБА_1 вказує, що оспорюваний виконавчий напис від 11.06.2021 року є таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при його вчиненні приватним нотаріусом Грисюк Оленою Василівною не перевірено безспірність заборгованості за Кредитним договором, тому у останнього були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивачки, зазначений у вказаному вище виконавчому написі, є безспірним.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02.09.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону та глава 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1-3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ вищевказаного Поряду для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у кредитора (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.4, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ цього ж Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.

Так, п.п. 1, 1-1 вказаного вище Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами. Зокрема, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання (п. 1 Переліку документів).

Відповідно до пункту 2-2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Таким чином, для вирішення питання щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мають бути встановлені: належність кредитору права вимоги за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також необхідно встановити наявність (відсутність) об`єктивних обставин, коли виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

Як вбачається із позовної заяви, позивачка вказує, що нотаріус вчинила оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора та зазначає, що стягнута з неї вказаним вище виконавчим написом заборгованість, не є безспірною і вона категорично заперечує про існування в неї такої заборгованості перед ТзОВ «Форвард Фінансів».

З тексту оспорюваного виконавчого напису від 11.06.2021 вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172, яким визначено, .що для одержання виконавчого напису додаються:

оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, в даному випадку виконавчий напис вчинено при відсутності вказаного необхідного документу (виписки з рахунку) чи іншого документу, який би був рівнозначний вказаному і доводив би безспірність заборгованості, її розмір та безспірність її стягнення. Крім того, у виконавчому написі відсутня достатня і безспірна інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість.

Сам же відповідач – ТзОВ «Форвард Фінансів» не скористався своїм правом та не подав суду відзиву на позовну заяву та доказів, які б вказували на наявність заборгованості позивачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № _Ск-1001-000219/10-2007 від 08.10.2007 року на суму, яка зазначена у виконавчому написі, та її безспірність, і не спростував доводи позивачки.

За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 04.03.2015 року в справі № 6-27цс15, від 11.03.2015 року в справі № 6-141цс14).

За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи викладене вище, в тому числі, і відсутність на момент розгляду справи належних та допустимимх доказів, які б вказували на безспірність заборгованості позивачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № _Ск-1001-000219/10-2007 від 08.10.2007 року перед – ТзОВ «Форвард Фінансів» на суму 8 407 грн. 81 коп., відсутність доказів того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена відповідачем при подачі документів нотаріусу і що про таку заборгованість боржник достеменно знала, однак, проігнорувала вимогу про її погашення, та, беручи до уваги, що відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позов з обґрунтуванням його заперечень проти позовних вимог з посиланням на відповідні письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусаом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, та зареєстрованого в реєстрі за № 70641, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (ідентифікаційний код юридичної особи 44328497) заборгованості за Кредитним договором № _Ск-1001-000219/10-2007 від 08.10.2007 року за період з 08.10.2007 року по 07.06.2021 року в сумі 8 407 грн. 81 коп. – таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, та зареєстрований в реєстрі за № 70641, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (ідентифікаційний код юридичної особи 44328497) заборгованості за Кредитним договором № _Ск-1001-000219/10-2007 від 08.10.2007 року за період з 08.10.2007 року по 07.06.2021 року в сумі 8 407 грн. 81 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 03.02.2022 року.

Головуючий В.М.Скляренко