Ухвала суду № 102968615, 04.02.2022, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/382/22

Провадження №1-і/283/1/22

У Х В А Л А

04 лютого 2022 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Галицької В.В.,

прокурора Закірова Р.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Тимошенка С.В.,

представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Івашкевич О.Г.,

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 27.09.2021 за №12021065510000129, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України,

встановив:

Прокурор Закіров Р.К. подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, ухилення обвинуваченого від суду; знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Оскільки більш м?які запобіжні заходи не забезпечать його належної поведінки, то вважає, що його клопотання підлягає задоволенню.

Захисник обвинуваченого заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим, з тих підстав, що прокурор не довів наявність ризиків, які б вказували на необхідність тримання обвинуваченого під вартою. У зв?язку з цим вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт.

Представник потерпілого Хуторного В.В. підтримала клопотання прокурора та пояснила, ОСОБА_1 становить підвищену суспільну небезпеку, а тому з метою забезпечення безпеки потерпілим та запобіганню вчиненню обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою. При цьому слід врахувати, що один із злочинів пов?язаний з насильством щодо своїх батьків.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Розглянувши клопотання та заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч. 1 ст.177 КПК), підстави (ч. 2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч. 2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час попереднього розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , яке відбулось 09.12.2021 року, суд встановив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також нетяжкого та тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до чотирьох років та до восьми років відповідно, він не допитаний з приводу обвинувачення.

ОСОБА_1 не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень за короткий проміжок часу, зокрема, й відносно своїх батьків, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та підтверджує наявність ризику продовження злочинної діяльності.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

Не зменшились вищевказані ризики і на даний час. Підвищена суспільна небезпека обвинуваченого, відсутність сталих соціальних зв?язків та суворість передбаченого покарання свідчать про те, що й на даний час він моде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Таким чином суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні безпеки потерпілих та інших осіб, переважають над інтересами обвинуваченого перебувати на волі. У зв?язку з цим ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

При цьому, обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що він не працює, однак обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Закірова Р.К. задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12021065510000129 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на шістдесят днів, до 07 квітня 2022 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави – 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 71370 (сімдесят одна тисяча триста сімдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277 ) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, а також повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим – в той же строк з моменту її вручення.

Суддя: А. О. Тимошенко